Семінарське заняття 1. Правова культура Риму

та джерела римського права (2 год.)

1. Римське право як предмет вивчення. Роль та значення римського права для сучасного юриста. Рецепція римського права

2. Література з римського права

3. Римська держава: виникнення, розвиток, публічний порядок

4. Поняття римського цивільного права

5. Система римського права.

6. Інститути римського цивільного права

7. Поняття джерел римського права

8. Види джерел римського цивільного права

9. Кодифікація Юстиніана

10. Діяльність юристів.

Юридичні визначення, правила та терміни:

1. Вступ – introducta

2. Публічне право – ius publicum

3. Приватне право – ius privatum

4. Цивільне право – ius civile

5. Право народів – ius gentium

6. Преторське право – ius praetorum

7. Природне право – іus naturale

8. Природний розум – naturalis ratio

9. Писаний розум – ratio scripta

10. Тлумачення права – interpretation

11. Збірка цивільних законів – Сorpus iuris civilis

12. Суворий закон, але це закон – Dura lex, sed lex

13. З точки зору чинного закону – De lege lata

14. З точки зору майбутнього закону – De lege ferenda

15. Звичай править законом – Mos legem regit

16. Закон не має зворотньої сили – Lex prospisit, non respicit

17. Закон завжди точний – Lex semper certa est

18. Право – це наука про те, що добре та справедливе – Jus est ars boni et aequi

19. Право полягає в силі – Jus est in armis

20. Публічне право не може бути змінено домовленістю приватних осіб – Jus publicum privatorum pactis mutari non potest

21. Справедливість – це підкорення писаним законам – Іustitia est obtemperatio scriptis legibus

22. Закон має бути стислим – Legem brevem esse oportet

23. Закони з усіма говорять однаковим голосом – Leges cum omnibus simper una atque eadem voce loquuntur

24. Закони людські народжуються, живуть та помирають – Leges humanae nascuntur, vivunt et moriuntur

25. Звичай створювати та переробляти закони є найнебезпечніший – Legis figendi et praefigendi consuetude periculosissima est

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініції:

1. Lex citius tolerare vult privatum damnum quam publicum malum – Закон скоріше допустить втрату для приватної особи, ніж суспільне зло.

2. Lex dilaftones semper exhorref – Закон завжди відчуває відразу до зволікань.

3. Non jus ex regula, sed regula ex jure – не Закон випливає із правила, а правило із Закону.

4. Salus populi (reipublicae) suprema lex est (est suprema lex) – благо народу (держави) – вищий Закон.

5. Іustitia est obtemperatio scriptis legibus – справедливість – це підкорення писаним законам.

Контрольні запитання та завдання:

Що було основою формування системи римського приватного права?

Що таке джерело права?

Сучасне розуміння джерел римського права

Назвати відомі джерела пізнання римського права.

Надати характеристику джерелам правоутворення.

Поняття видів джерел римського права та сучасного права України.

Поняття кодифікація.

Правління Юстиніана.

Надати правову характеристику окремим елементам кодифікації Юстиніана.

Надати правову характеристику Сorpus iuris civilis.

Література:

1. Дронніков В.К. Римське приватне право.- К., 1962.

2. Бірюков Ю.М. Государство и право Древнего Рима.- М., 1969.

3. Савельєв В.А. История римского частного права.- М., 1986.

4. Подопригора А.А. Схемы по римскому гражданскому праву.- Пенза, 1991.

5. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

6. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

7. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

8. Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989.

9. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

10. Пам’ятники римського права: Закони XII таблиц. Институции Гая. Дигести Юстиниана. – М.: зерцало, 1997.

11. Римське право: підруч. / О.А. Підопригора, Є.О. Харитонов. – 2 –ге вид. – К.: Юрінком інтер, 2009. – с. 528.

12. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

13. Новицкий И.Б. Римское право. 7-е изд., М.: Теис, 2005.

14. Джонаро Франчози Институционный курс римского права. М. 2005.

15. Дигесты Юстиниана. Перевод на русский язык с параллельным латинским текстом, в восьми томах. М. Статут. 2005.

16. Рудоквас А.Д. Сборник задач и проверочных вопросов по римскому частному праву. СПб., 1996.

17. Институции Юстиниана. Пер. с лат. Д. Расснера, под ред. Л.Л. Кофанова, В.А. Томсинова. М., 1998.

18. Дигесты Юстиниана. Избранные фрагменты, в переводе и с примечаниями И.С.Перетерского. М., 1984.

19. Юлий Павел. Пять книг сентенций к сыну. Фрагменты Домиция Ульпиана. Пер. Е.И. Штаерман, отв. ред. и сост. Л.Л. Кофанов. М., 1998.

20. Кодекс Феодосия о рабах. Пер. с лат. А. Коптева // Древнее право. № 1. 1996.

21. Аннерс Э. История европейского права. М., 1994.

22. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. М., 1994.

23. Боброва Н.Е., Хорошилов А.Н. История источников римского права. М.: «Союз», 1999.

24. Давид Р. Основные правовые системы современности. М., 1988.

25. Медведев И.П. Правовая культура Византийской империи. СПб., 2001.

26. Нисенбаум М. Via Latina ad Ius. М., 1996.

Тема 4. Судова система в Римі (4 год.)

Лекція 5. Судова система в Римі (2 год.)

Приватна саморозправа. Передумови виникнення суду в Римі. Судова система в Римі. Поняття і види судових процесів. Сторони та учасники цивільного процесу. Легісакційний, формулярний та екстраординарний судові процеси.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Пояснити дефініції:

1. Optima esf lex quae minimum relinquit arbitrio judicis; optimus judex qui minimum sibi – той Закон найкращий, який найменше залишає для вирішення судді; той суддя найкращий, який бере на себе менше всього.

2. Omnis inlerpretatio vel declaraf, vel extendit, vetrestringil – кожне тлумачення або проголошує, або розширює, або обмежує.

3. Optima enim est legis interpres consuetude, optimus legum interpres consuetude – бо ж звичай є кращий тлумачник Закону.

4. Optima statuti interpretatrix omnibus particulis ejusdem inspecfis (est) ipsum statutum – кращий тлумачник Закону, враховуючи всі його деталі, є сам Закон.

Контрольні запитання та завдання:

Поняття захисту порушених прав.

Види захисту порушених інтересів за общинного ладу.

Поняття приватна саморозправа.

Що передувало виникненню суду в Римі?

Поняття судової системи в Римі

Основні елементи судової системи в Римі.

Поняття і види судових процесів.

Хто є сторонами та учасниками цивільного процесу?

Роль судді в судовому процесі.

Роль претора в судовому процесі.

Надати правову характеристику легісакційному, формулярному та екстраординарному судовим процесам.

Література:

1. Дронніков В.К. Римське приватне право.- К., 1962.

2. Бірюков Ю.М. Государство и право Древнего Рима.- М., 1969.

3. Савельєв В.А. История римского частного права.- М., 1986.

4. Подопригора А.А. Схемы по римскому гражданскому праву.- Пенза, 1991.

5. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

6. Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989.

7. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

8. Памятники римського права: Закони XII таблиц. Институции Гая. Дигести Юстиниана. – М.: зерцало, 1997.

9. Римське право: підруч. / О.А. Підопригора, Є.О. Харитонов. – 2 –ге вид. – К.: Юрінком інтер, 2009. – с. 528.

10. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

11. Новицкий И.Б. Римское право. 7-е изд., М.: Теис, 2005.

12. Дигесты Юстиниана. Перевод на русский язык с параллельным латинским текстом, в восьми томах. М. Статут. 2005.

Тема 5. Вчення про позов (8 год.)

Лекція 6. Вчення про позов (2 год.)

Поняття і види позовів. Особливі засоби преторського захисту. Поняття позовної давності Законні строки. Перерва та призупинення позовної давності.

Семінарське заняття 2. Вчення про позов (2 год.)

1. Судова система в Римі

2. Поняття і види судових процесів.

3. Поняття і види позовів

4. Особливі засоби преторського захисту

5. Поняття позовної давності.

6. Юридичні строки.

7. Перерва та призупинення позовної давності

Юридичні визначення, правила та терміни:

1. Перед судом – Ad curiam

2. Справа ще в суді – Adhuc sub judice us est

3. Справу закінчено, можна розходитись – Actum est, ilicet

4. Необхідно вислухати іншу сторону – Audiatur et altera pars

5. Прецедент судового рішення – Auctoritas rei judicatae

6. Право є мистецтво добра і справедливості – Jus est ars boni et aequi

7. Хай живе правосуддя – Fiat justitia!

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініції:

1. Nunquam fictio sine lege – нема фікції без права.

2. Contra поп valentem поп currit praescpripto – давність не тече проти того, хто юридичне не здатний звернутись за судовим захистом.

3. Currit tempus contra desides et sui juris contemptores – час працює не на недбайливих і не на тих, хто не турбується про свої права.

Контрольні запитання та завдання:

У чому полягає особливість захисту порушених прав у суді?

Що таке позов?

Яким чином формувалась система позовів у Римі?

У чому полягає правова природа преторського захисту?

Надати правову характеристику окремим засобам преторського захисту.

Що таке позовна давність?

У чому полягає відмінність позовної давності від законних строків?

За яких умов відбувається перерва та призупинення позовної давності?

Література:

1. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1956, 1960, 1972.

2. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974.

3. Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. - М., 1991.

4. Підопригора О.А. Основи римського приватного права.- К., 1995.

5. Римське право: підруч. / О.А. Підопригора, Є.О. Харитонов. – 2 –ге вид. – К.: Юрінком інтер, 2009. – с. 528.

6. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Издание 2-е, – М.: 2005.

7. Франчози Джоннаро Институционный курс римского права / Перевод с итальянского; Отв. ред. Л.Л. Кофанов. – М.: Статут, 2004. – 428 с.

8. Римське приватне право: підручник / Калюжний Р.А., Вовк В.М.: гол. ред. Гайдук Н.М., - К.: Атіка, 2012. – с. 407.

Тема 6. Особи (8 год.)

Лекція 7. Особи (2 год.)

Поняття особи та суб’єкта права. Правосуб’єктність в Римі. Поняття правоздатності. Виникнення правоздатності. Зміст правоздатності. Обмеження правоздатності. Поняття дієздатності. Обмежена дієздатність та частково дієздатні особи. Опіка та піклування. Правове положення окремих верств населення Риму. Поняття юридичної особи та її правові ознаки. Види юридичних осіб.

Семінарське заняття 3. Особи (2 год.)

1. Поняття особи та суб’єкта права.

2 Правосуб’єктність в Римі.

3. Поняття правоздатності. Зміст правоздатності. Виникнення та припинення правоздатності. Обмеження правоздатності.

4. Поняття дієздатності. Особи недієздатні та частково дієздатні.

5. Правове положення окремих верств населення Риму.

6. Поняття юридичної особи. Види юридичних осіб.

7. Ознаки юридичної особи.

Юридичні визначення, правила та терміни:

1. Аргумент до людини – Argumentum ad hominem

2. Аргумент до здорового глузду – Argumentum ad judicium

3. Божевільний не має волі – Furiosi nulla voluntas est

4. Божевільний покараний своїм божевіллям – Furiosus furore solo punitur

5. Дитина мало чім відрізняється від божевільного – Infans non multum a furioso distal

6. Oсоба свого права – Homo sui juris

7. Особа чужого права – Homo alieni juris

8. Юридична особа – Collegium

9. Злиття двох корпорацій в одну – Unitas personarum

10. Корпорація – Universitas

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініції:

1. Ius quo universitates utuntur est idem quod habent privati – право, що регулює діяльність корпорацій, таке ж, що й право, яке регулює діяльність приватних осіб.

2. Filius est nomen naturae, sed haeres nomen juris – "син" є природна назва, але "спадкоємець" є назва юридична.

3. Idem agens et patiens esse поп potest – особа в один і той же час не може бути суб'єктом і об'єктом дії.

4. In plena vita – повністю живий, тобто існуючий як в фізичному так і цивільному значенні.

5. Nihil facit error nominis cum de corpore constat – помилка в імені не має значення, коли є впевненість стосовно особи.

6. Omnis persona est homo, sed поп vicissim – кожна особа (кожний суб'єкт права) є людина, але не навпаки.

7. Persona est homo, cum stafu quodam onsideratus — особа є людина, яка розглядається в її ставленні до деякого статусу.

8. Soluitur adhuc sosietas etiam morte socii – товариство перестає існувати також в разі смерті одного з товаришів.

9. Universitas vel corporatio поп dicilur aliquid facere nisi id sit collegialiter deliberatum, etiamsi major pars id facial – вважається, що юридична особа або корпорація нічого не здійснює, якщо це не обговорено колективно, хоч би більшістю членів.

Контрольні запитання та завдання:

Як співвідносяться поняття людина, особа та суб’єкт права?

Як визначається поняття правосуб’єктності в Римі?

Що таке правоздатність особи?

З якого моменту виникає та припиняється правоздатність в Римі?

Що утворює зміст правоздатності?

За яких умов може бути обмежена правоздатність в Римі?

Що таке дієздатність особи?

За яких умов може бути обмежена дієздатність особи в Римі?

Які особи в Римі є частково дієздатні?

Що таке опіка та піклування та в чому їх відмінність?

Охарактеризуйте статус окремих верств населення Риму.

Що таке Collegium?

Назвати основні ознаки юридичної особи в Римі.

Дати правову характеристику окремим видам юридичних осіб.

Література:

1. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

2. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Издание 2-е, – М.: 2005.

3. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. М., 1993.

4. Підопригора О.А. Основи римського приватного права.- К., 1995.

5. Суворов Н.С. Об юридических лицах по римскому праву. – М.: «Статут», 2000.

6. Шевченко А.А. Положение рабов в Римской империи V в. на основании сирийско-римского законника // Клио. Санкт-Петербург, 2011. - № 2 (53). с. – 36-39.

Тема 7. Сімейні правовідносини в Римі (4 год.)

Лекція 8. Сімейні правовідносини в Римі (2 год.)

Поняття сім`ї у римській державі. Агнатське та когнатське споріднення. Шлюб та його види. Умови вступу в шлюб і підстави розлучення. Конкубінат. Майнові відносини подружжя. Заручини. Посаг. Батьківська влада. Емансипація.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Дослідити:

а) особливості інститутів заручин (sponsalia) і посагу в класичному шлюбі;

б) виникнення конкубінату;

в) особливості шлюбного дарування.

Контрольні запитання та завдання:

Як формувався сімейний стан у додержавний період?

Що таке сім’я, родина?

Дайте визначення поняттю сім’я.

Назвати основні ознаки римської сім`ї.

Що таке споріднення?

Надайте правову характеристику агнатському та когнатському спорідненню.

Дайте визначення поняттю шлюбу за Модестином.

Надати правову характеристику окремим видам шлюбу в Римі.

Назвати основні умови вступу в законний шлюб.

За яких підстав припустимо розлучення?

Що таке конкубінат?

Яким чином здійснювалось регулювання майнових відносин подружжя? Охарактеризувати поняття заручини та посаг.

Що таке батьківська влада?

Що таке емансипація та умови її настання?

Література:

1. Катрич В.М. Государство и право Древнего Рима.- К., 1974.

2. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности, государства. Соч. 2-е изд. Т. 21.

3. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

4. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

5. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

6. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

7. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

8. Дячук Л.В. Заборони шлюбу адміністраторів та громадян провінцій в римському праві та законодавстві Юстиніана // Часопис Київського університету права. – К.: 2011. – № 3. – с. 20-23.

Тема 8. Спадкове право (7 год.)

Лекція 9. Спадкове право (1 год.)

Поняття спадкового права. Поняття і види спадкування. Спадкування за заповітом. Спадкування за законом. Прийняття спадщини.

Семінарське заняття 4. Спадкове право (2 год.)

1. Поняття спадкового права.

2. Поняття і види спадкування.

3. Спадкування за заповітом.

4. Спадкування за законом.

5. Перехід прав і обов’язків спадкодавця до спадкоємця.

6. Спадкова трансмісія.

7. Сингулярне наступництво.

Юридичні визначення, правила та терміни:

1. Не можна одночасно спадкувати одну й ту ж саму спадщину і по заповіту, і по закону – Nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest

2. Заповіт – Testamentum

3. Спадкоємець – завжди спадкоємець – Semel heres semper heres

4. В силу закону – Ipso jure

5. Пока живу, надіюсь – Dum spiro, spero

6. В здоровому тілі здоровий дух – Mens sana in corpore sano

7. Жодного дня без рядка – Nula dies sine linea

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініцію:

1. Bona vacancia – виморочна спадщини

2. Hereditas facens – лежача спадщина

3. Familiam habeto – нехай візьме господарство

Контрольні запитання та завдання:

Що таке спадкування?

Надати визначення поняттю спадкового права.

Назвіть основні поняття спадкового права.

Охарактеризувати види спадкування.

Що таке заповіт?

За яких умов застосовується спадкування за законом?

Визначити черги спадкування за законом.

Назвати умови прийняття спадщини.

Що таке спадкова трансмісія?

Що таке сингулярне наступництво?

Література:

1. Гетьман-Павлова Римское частное право. Курс лекций в схематическом изложении. Учебное пособие. М.: Юристь, 2005.

2. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

3. Памятники римського права: Закони XII таблиц. Институции Гая. Дигести Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.

4. Римське право: підруч. / О.А. Підопригора, Є.О. Харитонов. – 2 –ге вид. – К.: Юрінком інтер, 2009. – с. 528.

5. Франчози Джоннаро Институционный курс римского права / Перевод с итальянского; Отв. ред. Л.Л. Кофанов. – М.: Статут, 2004. – 428 с.

Дата добавления: 2015-05-31