Президент України Л. КУЧМА 3 страница

Незалежність трибуналів забезпечується тим, що, як правило, до їх складу не входять державні службовці. Але можуть бути винятки.

Справа у трибуналі розглядається колегією у складі головуючого та двох членів, які представляють різні інтереси. Процедура розгляду спорів не є надто формальною, відбувається з дотриманням таких традиційних засад, як змагальність, гласність, можливість оскарження прийнятого рішення тощо. Єдиного процесу не існує, однак всі скарги розглядаються у порядку позовного провадження, виокремлюються певні стадії, встановлюються процесуальні статуси учасників і терміни провадження. Участь адвоката не є обов'язковою, протоколи, як правило, не складаються.

Адміністративні трибунали, попри зазначене, мають такі переваги, як оперативність судового розгляду, спеціалізація за окремими видами справ, відсутність суворої уніфікованої процедури, невисока вартість, вільний доступ для осіб, що потребують захисту від неправомірних дій адміністрації.

Загалом же британське адміністративне право протягом останніх років зазнало помітних змін, воно стає ближчим до континентально-європейських уявлень про адміністративне право. Про це свідчить і створення у 60—70-і роки минулого століття адміністративних трибуналів, і вплив загальноєвропейських стандартів як на галузь адміністративного права у цілому, так і на окремі її частини. Принциповим для сучасного адміністративного права Великої Британії залишається контроль загального суду за адміністративними рішеннями з допомогою публічно-правових засобів захисту.

Додатки

У каз Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади»

(із змінами і доповненнями, внесеними Указами Президента України

від 7 квітня 2000року № 572/2000, від 14 липня 2000року № 899/2000,

від 2 грудня 2000року № 1277/2000, від ЗО грудня 2000року № 1394/2000,

від 29 травня 2001 року № 345/2001, від 15 січня 2002 року № 22/2002,

від 14 квітня 2003 року № 324/2003, від 26 травня 2003 року № 434/2003,

від 3 червня 2003 року № 464/2003, від 19 червня 2003 року № 540/2003).

Виходячи з необхідності впорядкування системи центральних органів виконавчої влади та відсутності відповідного законодавчого регулювання, з метою поетапного здійснення адміністративної реформи в Україні, керуючись статтями 106 і 116 Конституції України, постановляю:

1. Відповідно до Конституції України вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України та інших завдань, покладених на Кабінет Міністрів України. Перший віце-прем'єр-міністр та віце-прем'єр-міністри згідно з розподілом повноважень забезпечують виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, координують виконання заходів з відповідних питань міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, не здійснюючи при цьому безпосереднього керівництва їх роботою.

Посади Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів за характером повноважень, порядком призначення на посади та звільнення з посад належать до політичних і не відносяться до категорій посад державних службовців, визначених Законом України «Про державну службу».

(частину другу статті 1 замінено частинами другою—четвертою згідно з Указом Президента України від 29.05.2001 р. № 345/2001 у зв'язку з цим частини третю—сьому вважати відповідно частинами п'ятою—дев'ятою)

До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розроблення і реалізацію державної політики, спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, приймає рішення щодо розподілу відповідних бюджетних коштів. Не допускається прийняття актів Кабінету Міністрів України та утворених ним органів, внесення проектів законів та актів Президента України з таких питань без погодження з відповідним міністром. Міністр на виконання вимог законодавства в межах наданих повноважень визначає політичні пріоритети та стратегічні напрями роботи міністерства та шляхи досягнення поставлених цілей.

(абзац перший частини шостої статті 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 26.05.2003р. № 434/2003)

Міністр має перших заступників та заступників, які належать до числа керівників відповідного міністерства. Порядок виконання обов'язків міністра в разі його тимчасової відсутності визначається Кабінетом Міністрів України.

(абзац другий частини шостої статті 1 в редакції Указу Президента України від 26.05.2003р. № 434/2003) (частина шоста статті 1 в редакції Указу Президента України від 29.05.2001р. № 345/2001)

Державний комітет (державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Державний комітет (державна служба) вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Державний комітет (державну службу) очолює його голова.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватись спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його голова.

Установити, що Кабінет Міністрів України вносить подання стосовно створення центральних органів виконавчої влади за формою і статусом, визначеними цією статтею.

2. Центральні органи виконавчої влади діють на підставі положень, які затверджує Президент України.

Статус керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників встановлюється положеннями про ці органи. Не допускається прирівняння будь-яких посад в органах виконавчої влади за статусом до членів Кабінету Міністрів України.

Керівників центральних органів виконавчої влади в установленому порядку призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження керівників центральних органів виконавчої влади на цих посадах припиняє Президент України.

(частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 14.07.2000р. № 899/2000, від 02.12.2000р. № 1277/2000, від 30.12.2000р. № 1394/2000, в редакції Указу Президента України від 29.05.2001 р. № 345/2001)

3. Фінансування видатків на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Гранична чисельність працівників центральних органів виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру міністерства затверджує міністр. Структуру іншого центрального органу виконавчої влади затверджує його керівник. Структура центральних органів виконавчої влади затверджується за погодженням з Прем'єр-міністром України, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами відповідно до розподілу їх функціональних повноважень.

(частина третя статті 3 в редакції Указу Президента України від 29.05.2001 р. № 345/2001, із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 15.01.2002р. № 22/2002, від 14.04.2003р. № 324/2003, від 26.05.2003р. № 434/2003)

Працівників центральних апаратів міністерств призначають на посади та звільняють з посад відповідні міністри, інших центральних органів виконавчої влади - їх керівники. Кандидатури на посади керівників структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади (крім Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства оборони України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Головного контрольно-ревізійного управління України, Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Служби безпеки України, Управління державної охорони України) попередньо погоджуються з Прем'єр-міністром України, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами відповідно до розподілу їх функціональних повноважень, Міністром Кабінету Міністрів України.

(статтю 3 доповнено новою частиною четвертою згідно з Указом Президента України від 14.04.2003р. № 324/2003, у зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою, частина четверта статті 3 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 26.05.2003р. № 434/2003, від 03.06.2003р. № 464/2003, від 19.06.2003р. № 540/2003)

Штатний розпис, кошторис видатків міністерства затверджує відповідний міністр за погодженням з Міністерством фінансів України. Штатний розпис, кошторис видатків іншого центрального органу виконавчої влади затверджує керівник цього органу за погодженням з Міністерством фінансів України.

(частина п'ята статті 3 в редакції Указу Президента України від 29.05.2002р. № 345/2001, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 26.05.2003р. № 434/2003)

4. Спрямування і координація діяльності інших центральних органів виконавчої влади реалізується міністром шляхом визначення у спеціальному директивному наказі стратегії діяльності та основних завдань цих органів, що випливають з Програми діяльності Кабінету Міністрів України, та одержання від них щорічних звітів щодо результатів їх діяльності в межах, визначених спеціальним директивним наказом міністра.

5. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

Керівників територіальних органів міністерства призначає на посади та звільняє з посад у встановленому порядку міністр, іншого центрального органу виконавчої влади - керівник цього органу.

(частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 29.05.2001р. № 345/2001, в редакції Указу Президента України від 15.01.2002р. № 22/2002)

5^і. Для забезпечення реалізації державної політики в особливо важливих сферах діяльності та державного управління ними у складі окремих центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом у межах коштів, передбачених на їх утримання, можуть бути утворені відповідні департаменти (служби).

Утворення департаменту (служби), призначення на посаду і звільнення з посади його керівника та затвердження положення про департамент (службу) здійснює Президент України.

(Указ доповнено статтею 5^і згідно з Указом Президента України від 07.04.2000р. № 572/2000)

6. Установити, що Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади.

Урядові органи державного управління здійснюють:

управління окремими підгалузями або сферами діяльності;

контрольно-наглядові функції;

регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.

Керівники урядових органів державного управління призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням керівника відповідного центрального органу виконавчої влади.

Положення про урядовий орган державного управління затверджується Кабінетом Міністрів України.

7. Кабінету Міністрів України:

внести у двомісячний строк пропозиції щодо приведення актів Президента України у відповідність з цим Указом;

привести у тримісячний строк свої рішення у відповідність з цим Указом;

внести у двомісячний строк пропозиції щодо утворення при Президентові України єдиного органу (Управління справами) для вирішення питань матеріально-технічного та іншого забезпечення Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з метою значного скорочення коштів на користування транспортом, утримання будинків, іншого майна, управлінських витрат, зменшення апарату, що обслуговує відповідні структури, тощо.

У каз Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади»

(із змінами і доповненнями, внесеними Указами Президента України

від З квітня 2000 року № 556/2000, від 25 травня 2000 року № 721/2000,

від 27 червня 2000року № 827/2000, від 14липня 2000року № 902/2000,

від 27серпня 2000року № 1031/2000, від 23 жовтня 2000року № 1159/2000,

від 5 грудня 2000 року № 1303/2000, від 5 квітня 2001 року № 233/2001,

від 5 червня 2001 року № 405/2001, від 11 липня 2001 року № 510/2001,

від 7 серпня 2001 року № 603/2001, від 21 серпня 2001 року № 724/2001,

від 13 вересня 2001 року № 836/2001, від 29 вересня 2001 року № 907/2001,

від 8 листопада 2001 року № 1056/2001,

від 22 листопада 2001 року № 1132/2001,

від 14 грудня 2001 року № 1213/2001, від 27грудня 2001 року № 1265/2001,

від 3 січня 2002 року № 10/2002,

від 5 березня 2002 року № 212/2002, від 16 березня 2002 року № 259/2002,

від 29 серпня 2002 року № 780/2002, від 18 вересня 2002 року № 834/2002,

від 1 жовтня 2002 року № 887/2002, від И грудня 2002 року № 1153/2002,

від 31 січня 2003 року № 54/2003, від 15 липня 2003 року № 700/2003,

від 31 липня 2003 року № 772/2003)

З метою вдосконалення структури органів виконавчої влади та підвищення ефективності державного управління, відповідно до пункту 15 статті 106 Конституції України постановляю:

1. Внести такі зміни до структури центральних органів виконавчої влади:

а) утворити:

Міністерство аграрної політики України - на базі Міністерства агропромислового комплексу України, Державного комітету рибного господарства України, Комітету з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості України та Комітету харчової промисловості України, що ліквідуються;

Міністерство екології та природних ресурсів України - на базі Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Комітету України з питань геології та використання надр, Комітету України з питань гідрометеорології, Державної адміністрації ядерного регулювання України, Головного управління геодезії, картографії та кадастру та Державної комісії у справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин і добрив, що ліквідуються;

Міністерство економіки України - на базі Міністерства економіки України, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Державного комітету України по матеріальних резервах, Державного інвестиційно-клірингового комітету, Національного агентства України з питань розвитку та європейської інтеграції, Державної служби експортного контролю та Агентства з питань спеціальних (вільних) економічних зон, що ліквідуються;

(абзац четвертий пункту «а» статті 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 27.06.2000р. № 827/2000)

Міністерство освіти і науки України - на базі Міністерства освіти України та Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності, що ліквідуються;

Міністерство палива та енергетики України - на базі Міністерства вугільної промисловості України, Міністерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України, що ліквідуються;

Державний комітет архівів України — на базі Головного архівного управління України, що ліквідується;

Державний комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України — на базі Державного комітету інформаційної політики України та Державного комітету України по телебаченню і радіомовленню, що ліквідуються;

Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України — на базі Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Державного комітету України з фізичної культури і спорту та Державного комітету України по туризму, що ліквідуються;

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва — на базі Державного комітету України з питань розвитку підприємництва, що ліквідується;

Державний комітет промислової політики України - на базі Міністерства промислової політики України, що ліквідується;

Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України — на базі Комітету України з питань стандартизації, метрології та сертифікації та Державного комітету України у справах захисту прав споживачів, що ліквідуються;

Державний комітет України у справах ветеранів - на базі Комітету України у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах, що ліквідується;

б) ліквідувати:

абзац другий пункту «б» статті 1 втратив чинність

(абзац другий пункту «б» статті 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 05.04.2001р. № 233/2001, втратив чинність згідно з Указом Президента України від 03.01.2002р. № 10/2002)

абзац третій пункту «б» статті 1 виключено

(згідно з Указом Президента України від 27.06.2000р. № 827/2000)

Комітет України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, поклавши його функції на Міністерство фінансів України;

(абзац третій пункту «б» статті 1 втратив чинність у частині покладення на Міністерство фінансів України функцій Комітету України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів згідно з Указом Президента України від 11.07.2001р. № 510/2001)

Комітет медичної та мікробіологічної промисловості України, поклавши його функції на Міністерство охорони здоров'я України;

Комітет України у справах нагляду за страховою діяльністю, поклавши його функції на Міністерство фінансів України;

Комітет України по нагляду за охороною праці, поклавши його функції на Міністерство праці та соціальної політики України;

(абзац п'ятий пункту «б» статті 1 втратив чинність у частині покладення на Міністерство праці та соціальної політики України функцій Комітету України по нагляду за охороною праці згідно з Указом Президента України від 18.09.2002р. № 834/2002)

Державну адміністрацію морського та річкового транспорту України, поклавши її функції на Міністерство транспорту України;

Державну адміністрацію автомобільного транспорту України, поклавши її функції на Міністерство транспорту України;

Державну авіаційну адміністрацію України, поклавши її функції на Міністерство транспорту України;

Державний департамент тракторного та сільськогосподарського машинобудування України, поклавши його функції на Державний комітет промислової політики України;

Державний департамент України з виробництва та переробки дорогоцінних металів, поклавши його функції на Державний комітет промислової політики України;

Національну комісію з питань повернення в Україну культурних цінностей, поклавши її функції на Міністерство культури і мистецтв України;

Національне агентство України з управління державними корпоративними правами, поклавши його функції на Фонд державного майна України;

Національне агентство з контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення, поклавши його функції на Міністерство охорони здоров'я України;

Агентство з питань банкрутства;

Ліцензійну палату;

Державну пробірну палату;

Державний інноваційний фонд України;

Головне управління Командувача Національної гвардії України, поклавши відповідні його функції на Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство оборони України;

Національне бюро розслідувань України;

Державний центр страхового фонду документації України, поклавши його функції на Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

(абзац двадцять другий пункту «б» статті 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 03.04.2000р. № 556/2000)

Державну інвестиційно-клірингову компанію України.

2. Затвердити Схему організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади (додається).

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк: а) вирішити питання щодо створення:

відповідних департаментів та інших структур (на базі ліквідованих центральних органів виконавчої влади) у складі новоутворених та діючих центральних органів виконавчої влади. Керівники таких структур на перехідний період прирівнюються за статусом до заступників міністрів;

абзац третій пункту «а» статті 3 виключено

(згідно з Указом Президента України від 27.06.2000р. № 827/2000)

державної госпрозрахункової установи (агентства) на базі ліквідованого Агентства з питань банкрутства, яка підпорядковується Міністерству економіки України;

державної небанківської фінансово-кредитної установи на базі ліквідованого Державного інноваційного фонду України, яка підпорядковується Міністерству освіти і науки України;

абзац сьомий статті 3 втратив чинність

(згідно з Указом Президента України від 25.05.2000р. № 721/2000)

казенного підприємства на базі ліквідованої Державної пробірної палати, яке підпорядковується Міністерству фінансів України;

б) привести свої рішення у відповідність з цим Указом;

в) подати в установленому порядку пропозиції про внесення змін до актів законодавства, що випливають з цього Указу;

г) подати проекти положень про центральні органи виконавчої влади, утворені згідно з цим Указом.

До завершення реформування структури центральних органів виконавчої влади забезпечити належне виконання функцій центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються.

Внести у тримісячний строк пропозиції щодо впорядкування переліку центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові та воєнізовані формування.

4. Визнати такими, що втратили чинність, Указ Президента України від 13 березня 1999 року № 250 «Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України» (зі змінами, внесеними Указами Президента України від 12 травня 1999 року № 500, від 16 червня 1999 року № 663, від 2 серпня 1999 року № 943 і № 945, від 24 вересня 1999 року № 1219, від 2 жовтня 1999 року № 1267, від 22 листопада 1999 року № 1474).

Дата добавления: 2015-05-31