Набуття прва власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами

Приватизація земельних ділянок

Приватизація землі — передача приватним особам у приватну власність земельних ділянок з державної або комунальної власності.Відповідно до Основного Закону України земля є основним національним багатством. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.Отже, «слуги народу» від його імені розпоряджаються землями і зобов’язані реалізовувати право громадян на безоплатну приватизацію відповідно до закону.Згідно із Земельним кодексом України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, серед іншого, у разі одержання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації. А норми безоплатної приватизації за ЗК такі: для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю); для ведення особистого селянського господарства – не більше, ніж 2 га; для ведення садівництва – до 0,12 га; для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах - не більше 0,10 га; для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,1 га.Володіючи правом на безоплатну приватизацію та озброївшись Конституцією і Земельним кодексом, спробуємо звернутися до відповідних органів «по землю».

Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні
громади та держава мають право набувати у власність земельні
ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших
цивільно-правових угод.Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки
1. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки
укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.
2. Угоди повинні містити: а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина,назва юридичної особи);б) вид угоди;в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь,правового режиму тощо); г) документ, що підтверджує право власності на земельнуділянку;ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельноїділянки; д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодовикористання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава,оренда, сервітути тощо);е) договірну ціну;
є) зобов'язання сторін. 3. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки
вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення. 15.Припинення права приватної власності на землю Припинення права приватної власності на земельну ділянку, як і його виникнення, відбувається на підставі певних юридичних фактів.

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:
1) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
2) смерть власника земельної ділянки за відсутністю спадкоємця;
3) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
4) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
5) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
6) конфіскація за рішенням суду;
7) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом; Земельним законодавством також передбачено перехід права власності на земельну ділянку у разі переходу права власності на будову, споруди, що знаходяться на ній, якщо інше не передбачено договором відчуження і не змінюється цільове призначення земельної ділянки.Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. І тоді органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;конфіскація;викуп (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;примусового звернення стягнення на земельну ділянку з зобов’язань власника;невідчуження земельної ділянки іноземцями та особами без громадянства у встановлений строк;неусунення допущених порушень законодавства в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Дата добавления: 2015-05-31