Первісний спосіб набуття права власності

Набуття права власності за давністю.

Умови набуття права власності за давністю володіння в кінцевому підсум­ку визначалися так: а) володіння повинно спиратися на законну основу: купівля-продаж, дарування, придане та ін; б) добросовісність володільця, який придбав річ, не знаючи що вона крадена, а продавець видав себе за власника. Добросовісність потрібна була тільки на момент придбання; в) володіння по­винно бути безперервним у межах установленого часу. Шляхом давнісного володіння право власності набувається в повному обсязі. Однак не могли бути придбані за давністю речі крадені, захоплені силою, одержані шляхом обману, спірні межі тощо. Уложення Юстиніана ввело також екстраординарну (над­звичайну) давність тривалістю тридцять, а іноді і сорок років.

Первісний — це такий спосіб, при якому право власності на річ виникає вперше, оскільки раніше річ не була ні в чиїй власності.

До первісних способів набуття права власності належать:

захоплення нічийних речей;

переробка речей;

прирощення;

давність володіння.

Occupatio — захоплення нічийної речі (річ, яка нікому не належала), заволодіння безгосподарною річчю з бажанням привласнити її собі. Такими речами могли бути як рухомі, так і нерухомі речі; речі, які ніколи нікому не належали; речі, які належали переможеному ворогу римської держави; речі, покинуті самим господарем (derelictio).

Від речей покинутих належить відрізняти речі загублені. В та­кому випадку право власності не втрачалось, втрачалося лише фак­тичне володіння. Той, хто знайшов річ, не ставав власником.

Особливий вид захоплення становить знахідка скарбу. Скарб (the­saurus) — це навмисно приховані цінності, власник яких не може бути встановлений або на підставі закону втратив на них своє право. За розпорядженням імператора Адріана половина скарбу належала власнику ділянки, а друга — тому, хто цей скарб знайшов.

Ще одним способом набуття права власності було створення нової речі для себе з чужих матеріалів або переробка речей (speci-ficatio).

Прирощення (accessio) — збільшення об'єкта власності. При тако­му способі виникає органічне з'єднання нової речі зі старою в одну річ, яка за природним правом могла належати іншому власнику. Прирощення може бути природним або результатом дій людини.

До прирощення щодо дій людини належать:

1) змішування сипучих тіл (comittio) — з'єднання речей різних власників в одну річ. Слід розрізняти два випадки:

а) роз'єднання неможливе: кожен має право на одержання тієї кількості, яка відповідає його частині;

б) роз'єднання можливе: кожен може одержати своє;

2) злиття (confusio) — поєднання в одну масу речей, що нале­ жать різним власникам. Об'єктом злиття є рідини або ті речі, які можуть мати рідкий стан (наприклад золото, срібло, олово). Злиття може бути проведене на підставі угоди або за односторонньою волею (specificatio).

При випадковому злитті існувало таке правило:

якщо роз'єднання було можливим, то кожний міг відділити свій матеріал;

якщо роз'єднання не було можливим, власники ставали співвласниками, тобто виникала загальна власність в пропорційній

частині:

забудова постійних будівель, насадження дерев, посівів. Різ­ниця між будівлею і насадженням та посівом полягала в тому, щовласність на будівельні матеріали власник не втрачає, одержує відповідну винагороду і відшкодування збитків; рослина, яка пустила коріння в чужу землю, назавжди виходить зі сфери володіння попе­реднього власника;

сполучення рухомих речей. Головною річчю визнається та річ, яка становить фізичну основу нової речі; додаткова річ поділяє долю головної речі (наприклад коштовний камінь в золотій оправі).

До природного приросту належать річні наноси, зокрема:

намив (alluvio) буває в земельних ділянках, розташованих по берегах річки. Річка поступово з верхньої ділянки наносить землю на нижчу, створюючи часто великі обмілини за течією, від чого

непомітно збільшується одна ділянка і зменшується інша;

відрив (avulsio) має місце тоді, коли сильна течія ріки нами­ ває і відриває частини землі від одного берега і приносить їх до другого. В цьому випадку, як і при намиві, одна ділянка збільшується за рахунок іншої;

покинуте русло річки — річка змінює свою течію. Покинуте русло стає власністю володільців ділянок, які розташовані по берегах покинутого русла. Межа проходить по середині русла;

острів, що створюється на річці, збільшує берегові ділянки.

Межа проходить по середині русла.

За давністю володіння можна було набути майно, яке належить до будь-якої форми власності, крім тих речей, які вилучені з цивільного обігу. Для набуття права власності за давністю воло­діння потрібно було, щоб пройшов певний термін давності воло­діння, встановлений законом. На рухомі речі — один рік, а на нерухомі — два роки (про це було записано в Законах XII таб­лиць). У праві Юстиніана також були встановлені терміни набуття права власності: три роки — для рухомого майна і десять — для нерухомого.

Дата добавления: 2015-05-31