Тема 4. Речове право – 2 години

Тема 3. Захист суб’єктивного права – 1 година

Тема 2. Суб’єкти римського права – 1 година

1. Поняття суб'єкта права та статус­ного права

2. Правоздатність фізичної особи: поняття, виникнення, обмеження

3. Поняття та види дієздатності фізичних осіб

4. Поняття, ознаки і види юридичної особи

5. Створення та припи­нення юридичних осіб

6. Правоздатність і дієздатність юридичних осіб

Юридичні визначення та терміни:

1. Аргумент до людини – Argumentum ad hominem

2. Аргумент до здорового глузду – Argumentum ad judicium

3. Божевільний не має волі – Furiosi nulla voluntas est

4. Божевільний покараний своїм божевіллям – Furiosus furore solo punitur

5. Дитина мало чім відрізняється від божевільного – Infans non multum a furioso distal

6. Злиття двох корпорацій в одну – Unitas personarum

7. Корпорація – Universitas

8. Корпорація не може вчинити правопорушення - Universitas non delinquit

9. Особа свого права – Homo sui juris

10. Особа чужого права – Homo alieni juris

11. Юридична особа – Collegium

1. Загальна характеристика римських судових процесів та їх види

2. Поняття статусного права

3. Мета захисту суб’єктивних прав

4. Статусні суди

5. Сторони судового процесу

6. Характерні відмінності екстраординарного процесу від формулярного

7. Відмінність формулярного процесу від легісакційного

8. Зміст та особливості екстраординарного процесу

9. Поняття і види позовів

10. Колізія і кумуляція позовів

11. Преторська формула, її складові частини

12. Особливі засоби преторського захисту: інтердикти, стипуляція, реституція, введення у володіння

13. Виконання, анулювання судо­вого рішення

14. Позовна давність: поняття, початок, перерва, припинення перебігу

Юридичні визначення та терміни:

1. Необхідно вислухати іншу сторону – Audiatur et altera pars

2. Перед судом – Ad curiam

3. Право є мистецтво добра і справедливості – Jus est ars boni et aequi

4. Прецедент судового рішення – Auctoritas rei judicatae

5. Справа ще в суді – Adhuc sub judice Us est

6. Справу закінчено, можна розходитись – Actum est, ilicet

7. Хай живе правосуддя – Fiat justitia!

1. Поняття речового права, види речей

2. Поняття, типи і захист володіння

3. Поняття, зміст права власності

4. Первісні і похідні способи набуття права власності

5. Захист права власності

6. Поняття і види права на чужі речі

Юридичні визначення та терміни:

1. Адже головний розподіл речей зводиться до двох категорій, а саме: одні є речами божественного права, інші — людського - Summa itaque rerum divisio in duos articulos deducitur: nam aliae sunt divini iuris, aliae humani.

2. Безхазяйна річ слідує за тим, хто її першим захопив - Res nullius cedit primo occupanti.

3. Власна річ не може бути об’єктом сервітуту - Nulla res sua servit.

4. Власність - Dominium proprietas.

5. Власність переноситься передачою речей, а не голим правочином - Traditionibus dominia rerum, non pactis nudis transferrentur.

6. Власність за приватним правом - Dominium ex jure privatum.

7. Інтердикти для повернення насильно втраченого володіння - інтердикти для повернення насильно втраченого володіння.

8. Манципні речі, тобто такі, які вимагають спеціального обряду при передачі права власності на них - Res mancipi.

9. Ми вступаємо до володіння і фізично, і волею, і ніколи — тільки волею або тільки фізично - Apiscimur possessionem corpore et animo, neque per se animo aut per se corpore.

10. Назвою “речі” охоплюється юридичні відносини і право - “Rei” appealatione et causae et jura continentur.

11. Намір вважати дану річ своєю - Animus possidendi.

12. Немає нічого спільного між власністю і володінням - Nibil commune habet proprietas cum possesione.

13. Не може бути сервітуту на власну річ – Nulli res sua servit.

14. Ніхто не може сам змінити собі підставу володіння - Nemo sibi causam possessiones mutare potest.

15. Обряд (ритуал), який виконувався при передачі права власності на особливо цінні речі – Mancipatio.

16. Право володіти - Jus possidendi.

17. Право захищати – Jus vidicandi.

18. Право користуватися - Jus utendi.

19. Право користування чужою землею – Jus emphyteutioum.

20. Право користування чужою землею для забудови – Superficies.

21. Право користування чужим приміщенням – Habitatio.

22. Право користування чужою річчю без одержання прибутків від неї – Usus.

23. Право користування чужою річчю і одержання прибутків від неї – Usufructus.

24. Право розпоряджатися - Jus abutendi.

25. Приватні речі — це такі, які належать окремим особам - Privatae sunt quae sinqulorum hominum sunt.

26. Речове право на чужі речі – Servitutes.

27. Сервітут не може полягати у виконанні - Servitus in faciendo consistere nequit.

28. Сервітут земельної ділянки повинен бути корисним - Servitus fundo utilis esse debet.

29. Сервітути земельні - Servitutes praediorum rusticorum.

30. Сервітути міські - Servitutes praediorum urbanorum.

31. Слово "товар" застосовується лише для рухомого майна – Mercis appellatio ad res mobiles tantum pertinet.

32. Фактичне (тілесне) обладнання річчю - Corpore possidere.

Дата добавления: 2015-05-31