Прикметник

Слова, які означають ознаку предмета за дією, не є прикмет- никами: потемнілий, засохлий, зроблений, перекинутий, вста- новлений та ін.

Прикметники, поєднуючись з іншими словами, можуть змі- нювати своє значення і переходити з однієї групи до іншої. На- приклад, якщо відносні прикметники вживаються в переносному значенні, вони набувають ознак якісних, тобто переходять у якісні: залізний дах (пряме значення, відносний) - залізний ха- рактер (переносне значення, якісний). Буває і навпаки - у власних назвах, термінах якісні прикметники переходять у відносні: Великі Луки, чорна металургія, білий голуб.

Повні й короткі форми прикметників
Повні форми (змінюються за відмінками)	Коротка форма (чоловічий рід; лише називний та знахідний відмінки одн.)
Стягнені (чоловічий, жіночий, середній рід; всі відмінки одн. і мн.)	Нестягнені (жіночий, середній рід; називний, знахідний відмінки одн. і мн.)
Ясний, ясна, ясне, ясні; дрібний, дрібна, дрібнi	Ясная, яснее, яснії; дрібная, дрібнеє, дрібнії	Ясен, красен, повен, дрібен, певен, рад

В українській мові якісні прикметники мають повні та короткі форми. За всіма відмінками змінюються лише повні форми прикметників. Коротка та повна нестягнена форми прикметників викорис- товуються лише в художньому (здебільшого в поезії) та розмовному стилях мовлення.

Якісні прикметники можуть утворювати вищий і найвищий ступені порівняння: ніжного - ніжнішого - найніжнішого.

У процесі творення простої форми вищого ступеня порівнян- ня в основах деяких прикметників відбувається чергування приголосних звуків: [з'] —> [жч] низький - нижчий, [г] —> [жч] дорогий - дорожчий, [к] —> [шч] високий - вищий.

В українській мові не можна утворити ступені порівняння від • прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк- (низенький, тонесенький); • прикметників - назв кольорів, що перейшли з відносних у якісні (кавовий, волошковий, бузковий); • прикметників: босий, голий, лисий, кривий, сліпий.

Залежно від кінцевого приголосного основи прикметники поділяються на дві групи - тверду (кінцевий приголосний основи твердий:народний, глухий, п'ятирічний) і м'яку (кінцевий приголосний основи м’який: верхнiй, колишнiй, внутрiшнiй.

Орфограма Букви и, і, ї в закінченнях прикметників красивих, синіх, безкраїх

Відмінкові закінчення прикметників залежать від кінцевого приголосного основи. Прикметники з основою на твердий приголосний у називно- му відмінку однини мають закінчення -ий [ден:ий], -а [ден:а], -е [ден:е]. Прикметники з основою на м'який приголосний у називному відмінку однини мають закінчення -ій [ве(и)ч'ірн'ій], -я [ве(и)ч'ір-н'а], -є[ве(и)ч'ірн'е]. У називному відмінку множини всі прикметники мають закін- чення -і [ден':і], [ве(и)ч'ірн'і] незалежно від приголосного основи.

В українській мові прикметники утворюються за допомогою: • префіксів: неширокий, премудрий, безкраїй; • суфіксів: день - денний, вишня - вишневий, солодкий - соло- денький; • префіксів і суфіксів одночасно: безмежний, настільний; • шляхом складання основ: багатоповерховий,ісонц&юдібний; • шляхом повторення слів: далекий-далекий, теплий-теплий, солодкий-солодкий, червоний-червоний.

Не з прикметниками пишеться разом: 1. Якщо без не прикметник не вживається: неозорий степ, невтомна праця. 2. Якщо прикметник з не можна замінити синонімом: нездорова (хвора) людина; нелегкий (важкий) шлях. Не з прикметниками пишеться окремо: 1. Якщо є протиставлення, яке підсилюється наявністю спо- лучника а: Не сивий мудрий, а старий ( Нар. творчість). 2. Якщо між не і прикметником можна вставити слова є або був: Дружній череді вовк не (є) страшний (Нар. творчість).

Орфограма не з прикметниками неохайний; некрасивий; не веселий, а сумний

Суфікси -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк-(-юсіньк-) надають прикметникам зменшувально-пестливого відтінку значення, на- приклад: білий - білесенький, малий - маленький. А прикмет- ники із суфіксами -уват-(-юват-) набувають відтінку неповноти вияву ознаки: жовтуватий, червонуватий. Такі прикметники використовуються в художньом у та розмовном у стилях мовлення. Не забувайте про слова зменшувально-пестливого значення і говоріть їх щодня тим, кого любите!

У прикметникових суфіксах на позначення пестливості -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк-(-юсіньк-) після н завжди пишеться ь: дрібненький, тоненький, гарнюсінький. У суфіксах з відтінком неповноти вияву ознаки після твердого кінцевого приголосного кореня пишеться суфікс -уват- (важ- куватий, гіркуватий, дрібнуватий), а після м'якого - -юват- (синюватий).

1. У суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- після з, ц, с завжди пишемо ь: луганський, дрогобицький, запорізький, тернопільський. 2. У прикметниках, утворених від іменників з кінцевими приголосними кореня, крім г, к, х, ж, ч, ш, з, ц, с, за допомогою суфікса -ськ-, спрощення не відбувається: громадський, турист- ський, директорський.

Суфікси -ев- (єв) пишуться в прикметниках, якщо: 1) корінь закінчується на м'який приголосний або на приголосні ж, ч, ш: січень - січневий, мовлення - мовленнєвий, алю- міній - алюмінієвий, овоч — овочевий; 2) наголос здебільшого падає на основу: травень - травневий, вишня - вишневий, значення - значеннєвий. Суфікс -ов- пишеться в прикметниках, якщо: 1) корінь закінчується на твердий приголосний: військо - військовий, світ - світовий, степ - степовий; 2) наголос здебільшого падає на закінчення: стиль - стильовий, пост - постовий.

Орфограма Букви ь, е(є), и, і, о, ю в суфіксах прикметників київський, синенький, грушевий, градовий, алюмінієвий, граматичний, синюватий

Суфікс -им- пишеться: 1) після приголосних (крім й) у присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни: сестра - сестрина, свекруха - свекрушин, Тетяна - Тетянин, Микола - Миколин; 2) після приголосних (крім й) у прикметниках із значенням присвійності, утворених від назв тварин: бджола - бджолиний, птах - пташиний, журавель - журавлиний, качка - качиний. Суфікс -ін- (-їн-) пишеться: 1) у присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни, основа яких закінчується на й: Марія - Марин, Надія - Надіїн, Софія - Софїін; 2) після голосних і апострофа у прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин: змія — зміїний, соло- вей - солов'їний.

Суфікс -ичн - пишеться, якщо кінцевий приголосний основи прикметника закінчується на д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р: патріотичний, епізодичний, ароматичний. В усіх інших випадках пишеться суфікс -ічн-: академічний, епічний, органічний.

Написання н і нн у прикметниках
Пишемо
одну літеру н	дві літери н
У присвійних і відносних прикметниках, утворених за допомогою суфіксів -ан-(-ян-), -єн-, -ин-, -ін-(-їн-): гречаний, скляний, журавлиний, пташиний, солов'їний.	1. У прикметниках із суфіксом -н-, утворених від іменників з основою на -н-: осінь - осінній, день - денний. 2. У прикметниках з наголошеними суфіксами -анп-(-янн-), -енн-, що вказують на збільшену ознаку: бездоганний, здоровенний, страшенний, височенний.

Орфограма н і нн у прикметниках таємний, качиний, кінний, священний

Дата добавления: 2015-05-31