Адміністративна процедура: поняття, учасники

Адміністративна процедура, передбачає порядок розгляду і вирішення уповноваженим органом державної влади конкретних індивідуальних справ, пов’язаних зі зверненнями громадян і організацій у відповідний орган в цілях реалізації чи захисту своїх прав і законних інтересів чи, (у широкому значенні) порядок здійснення органом виконавчої влади, посадовою особою встановлених для неї повноважень – порядок розробки, обговорення і прийняття правового акта, оформлення документа, що має юридичне значення, порядок оформлення контрольно–наглядової діяльності.

У проекті адміністративно-процедурного кодексу наводиться наступне визначення адміністративної процедури – «визначений законодавством порядок адміністративного провадження»

Під адміністративним провадженням розуміється сукупність послідовно здійснюваних адміністративним органом процедурних дій і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення адміністративної справи, що завершується прийняттям адміністративного акта і його виконанням.

Учасниками адміністративного провадження є адміністративний орган та особа:

1) на права та обов’язки якої спрямовано адміністративний акт (адресат), в тому числі особа:

- яка з метою реалізації своїх прав і законних інтересів, а також виконання обов’язків, звертається до адміністративного органу із заявою про видання адміністративного акта (заявник);

- яка з метою захисту своїх прав і законних інтересів звертається до адміністративного органу із скаргою (оскаржувач);

2) законні інтереси якої може зачіпати адміністративний акт (заінтересована особа).

Особа може брати участь в адміністративному провадженні особисто та/або через представника. Участь особи в адміністративному провадженні або у вчиненні окремих процедурних дій через представника виключається у разі, коли законодавством передбачена особиста участь такої особи.

25. Принципи адміністративної процедури (за проектом Адміністративно-процедурного кодексу України).

Адміністративна процедура проводиться з дотриманням принципів:

1) верховенства права - людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; рішення адміністративного органу в адміністративній справі повинне бути справедливим;

2) законності – адміністр. провадж., адмін. акти – виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією У., цим Кодексом та іншими законами У., а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ;

3) рівності учасників адміністративного провадження перед законом - не може бути обмеження прав учасників адміністративного провадження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

4) використання повноважень з належною метою – адмін. орган під час розгляду адмін. справи зобов’язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані;

5) обґрунтованості - враховуються всі обставини, що мають значення для розгляду адмін. справи;

6) безсторонності (неупередженості) адміністративного органу – відсутня неправомірна заінтересованість, конфл. Інтересів.

7) добросовісності – АО зобов’язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної цим Кодексом;

8) розсудливості - керуючись законами логіки, здорового глузду, нормами моралі;

9) пропорційності – зберігає баланс між цілями та завданнями, дотрим. принципу пропорційності, дія в межах повноважень;

10) гласності і відкритості - реалізація права кожного на доступ до інформації;

11) своєчасності і розумного строку;

12) ефективності – виріш. справи з найменшою витратою часу і коштів у простий та ефективний спосіб;

13) презумпції правомірності дій і вимог особи - вимоги правомірні, поки інше не буде доведено в результаті розгляду справи;

14) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні – особа має право брати участь в адмін. провадж., бути вислуханою, проконсультованою з приводу прав та обов’язків;

15) гарантування правового захисту - гарантується право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності А.О.;

16) мовчазної згоди – заява особи, що звернулася до АО вважається задоволеною, якщо в установлений законом строк адмін. акт не прийнято і особі не надіслано відповідь щодо адмін. справи;

17) “єдиного вікна” - орган самостійно організовує вчинення максимально можливої кількості процедурних дій витребування додаткових документів та відомостей, отримання погоджень та висновків, необхідних для розгляду та вирішення адмін. справи, без залучення осіб.

Дата добавления: 2015-05-31