Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Стан правового регулювання охорони та захисту інформації




У контексті проблематики слід звернути увагу на стан правового регулювання питань захисту інформації, зумов­люваний в Україні такими чинниками:

• нормативною невизначеністю понять та категорій, зок­рема на рівні юридичних актів (документів);

• недосконалістю правового регулювання в інформа­ційній сфері, зокрема у сфері захисту таємниць (крім дер­жавної), конфіденційної інформації та відкритої інфор­мації, важливої для особи, суспільства та держави;

• недостатністю нормативно-правових актів і норматив­них документів з питань проведення досліджень, розроб­лення та виробництва засобів забезпечення захисту;

• незавершеністю створення системи сертифікації за­собів забезпечення технічного захисту інформації (ТЗІ);

• недосконалістю системи атестації на відповідність ви­могам ТЗІ об'єктів, робота яких пов'язана з інформацією, що підлягає технічному захисту;

• недостатньою узгодженістю чинних в Україні норма­тивно-правових актів та нормативних документів з питань ТЗІ з відповідними міжнародними договорами України.

З аналізу нормативно-правової бази захисту інформації в автоматизованих системах впливає, що в сучасних умо­вах важливе значення щодо захисту інформаційних відно­син надається створенню системи технічного захисту інформації. У публічному праві України під системою ТЗІ розуміють сукупність суб'єктів, об'єднаних цілями та завданнями захисту інформації інженерно-технічними заходами, нормативно-правову та матеріально-технічну базу.


 

Розділ 8

 

Інформаційна безпека як об'єкт інформаційного права


 


З позиції когнітивного (пізнавального) підходу таке ви­значення має, на нашу думку, певні недоліки.

У нашому розумінні редакцію визначення категорії "сис­тема технічного захисту інформації" слід подати, таким чином у двох аспектах.

Система організації технічного захисту інформації —

це множина комплексних заходів, що здійснюються ви­значеними в нормативних актах, на основі наявної матері­ально-технічної бази, відповідними суб'єктами, об'єднаних цілями та завданнями захисту інформації інженерно-тех­нічними засобами.

Система ТЗІ це множина інженерно-технічних за­собів, що визначають заходи на основі наявної матеріаль­но-технічної бази у суб'єктів, об'єднаних цілями та завдан­нями захисту інформації у порядку, визначеному у відпо­відних нормативно-правових документах (законах та підза-конних актах).

З аналізу чинного законодавства та підзаконних норма­тивних актів можна зробити узагальнення, що в Україні є національна система правового регулювання захисту інфор­мації в автоматизованих системах. Правову основу забез­печення захисту інформації в Україні як інституції права становлять Конституція України, Концепція (основи дер­жавної політики) національної безпеки України, закони України "Про інформацію", "Про захист інформації в ав­томатизованих системах", "Про державну таємницю", "Про науково-технічну інформацію", інші нормативно-правові акти, в тому числі міжнародні договори України (які відпо­відним чином ратифіковані Україною), що стосуються сфе­ри інформаційних відносин.

Критичний підхід щодо аналізу Концепції технічного захисту інформації, як нормативно-правового акта (доку-


мента) свідчить про невідповідність його назви (форми) та змісту. По суті, цей документ становить собою не систему, а звичайну сукупність норм. У ньому йдеться не стільки про організацію інженерно-технічного захисту (організаційно-технічні заходи), скільки про організаційно-управлінські та організаційно-правові заходи.

Виходячи із зазначеного, можна зробити висновок, що проблематика захисту інформації в автоматизованих сис­темах у науці й практиці України перебуває на стадії ста­новлення і потребує ґрунтовного наукового забезпечення, зокрема систематизації, в тому числі на рівні організацій­но-правового аспекту.

У зв'язку з цим є потреба формування комплексної нау­кової дисципліни теорії організації (тектології) інформа­ційної безпеки, а в її складі — субінституту захисту інфор­мації в автоматизованих системах.


 

Безпека в інформаційному суспільстві


 


Розділ 9




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 334; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.