Додаткова. Список рекомендованої літератури

Основна

Нормативна

Список рекомендованої літератури

Практичні завдання до теми №7

План

Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади

Тема №7 Конституційно-правовий статус Президента України

1. Місце та роль Президента України в механізмі державної влади.

2. Порядок обрання Президента України.

3. Повноваження Президента України.

4. Дострокове припинення повноважень Президента України.

5. Кабінет Міністрів України: склад, порядок обрання, повноваження.

6. Центральні та місцеві органи виконавчої влади України.

1. Парламент прийняв рішення, яке є втручанням в оперативну діяльність органів виконавчої влади. Президент України звернувся з листом до Голови Верховної Ради України з вимогою переглянути прийняте рішення. Проте парламент підтвердив попереднє рішення. Посилаючись на принцип поділу влади, Президент України оголосив це рішення таким, що прийняте з порушенням Конституції України, тобто нечинним.

Чи правильно діяв Президент України? Відповідь обґрунтуйте.

2. Проаналізуйте, які юридичні форми глави держави виділяє В.В. Кравченко (С. 286). Законспектуйте характеристики цих форм та визначте, яка з них, на Вашу думку, є найбільш ефективною в умовах становлення демократії. Поясніть чому.

3. Законспектуйте перелік повноважень, які не може виконувати Прем’єр-міністр, якщо він заміщує на посаді Президента України.

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К., 1996.

2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» від 18 березня 2004 року // Урядовий кур’єр. – 2004. – 6 квітня.

3. Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 5 березня 1998 року. //Юрид. вісник України. – 1998. – 9–15 квітня (Додаток. – С. 13–16); Голос України. – 1998. – 3 квітня; Урядовий Кур’єр. – 1998. – 4 квітня. – С. 8.

4. Указ Президента України «Про офіційні символи глави держави» від 29 листопада 1999 року. Положення про офіційні символи глави держави. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 1 грудня. – С. 2.

1. Вибори Президента України 1999: Інформаційно-аналітичне видання / Ред. Рябець М.М. – К.: ЦВК, 2000. – 400 с.

2. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора Ю.М. Тодики, доктора юридичних і політичних наук, професора В.С. Журавського. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – С. 393-409.

3. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник. –К.: Атіка, 2006. – С. 210-229.

4. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 357-377.

1. Агафонов С. Правовий статус Президента України. // Право України. – 2004. – № 9. – С. 24-26.

2. Білодід О. Євангеліє, на якому присягають Президенти. //Україна. – 1994. – №14. – С. 2-4.

3. Бражник І. На чому присягав Президент. Національна святиня. – Пересопницьке Євангеліє. //Віче. – 2004. – №1. – С. 150-153.

4. Веніславський Ф. Роль Президента України в механізмі забезпечення взаємодії законодавчої і виконавчої гілок влади. // Нова політика. – 2008. – №1. – С. 7-11.

5. Головатенко В. Окремі аспекти конституційно-правового статусу Президента України. //Право України. – 2005. – №5. – С. 30-34.

6. Головатенко В. Правові акти Президента України: юридична природа, статус, функції // Право України. – 2004. – № 3. – С.14-18.

7. Кіс Т. Інститут президентства в України // Нова політика. – 2000. – № 1. – С. 23-31.

8. Кривенко Л. Конституційні моделі легітимації глави держави і баланс повноважень між інститутами влади // Віче. – 2008. – № 9 С. 25-29.

9. Кривенко Л. Президент України: еволюція конституційно-правового статусу. // Віче. – 2005. – №10. – С. 77-94.

10. Кудряченко Ф. Институт Президента на Украине: реалии конституционно-правового статуса //Государство и право. — 1998. – №3. – С. 99-106.

11. Мельник О. Імпічмент президента. Можливість і доцільність. // Віче. – 2000. – №2. – С. 150-151.

12. Орзих М. Закон о выборах Президента Украины – новый этап реформы избирательного права. //Юридический вестник. – 1999. – №3. – С. 50-58.

13. Плахотнюк Н. Повноваження Президента України як основний елемент інституту Президентства в Україні. //Вісник Укр. Акад. Держ. Управління при Президентові України. – 1998. – №1. – С. 138-145.

14. Серьогіна С.Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту президента в Україні. Монографія. – Харків: Ксілон, 2001. – 258 с.

15. Ткаченко О. Вето Президента України: конституційні основи, практика і проблеми застосування. //Голос України. -–2005. – 12 серпня. – С. 2-3.

16. Федчишин М. Право законодавчої ініціативи і право вето. // Віче. – 1998. – №11. – С. 44-53.

17. Цвік М., Процюк І. Про державно-правову природу влади Президента України в системі розподілу влад // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – №1. – С. 42-50.

18. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. – К.: Вища школа, 1997. – С. 223-244.

19. Шатіло В. Щодо посилення статусу Президента України // Право України. – 2002. – № 6. – С. 128-132.

20. Шатіло В. Місце Президента України в системі органів державної влади // Право України. – 2003. – № 5. – С.24-26.

21. Адміністративна реформа в Україні. Документи і матеріали. //Український правовий часопис. – К.: Українсько-європейський центр з питань законодавства, 1999. – Вип. 4. – С. 8-21.

22. Кикоть П. Міністерство – центральний орган виконавчої влади України. //Право України. – 2000. – №1. – С. 33-37, 48.

23. Коліушко І. Адміністративна реформа в Україні. // Право України. – 1998. – №2. – С. 10-14.

24. Макаренко О. Щодо співвідношення понять «орган виконавчої влади» та «орган державного управління». // Право України. – 2005. – №6. – С. 23-27.

25. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України // Право України. – 2000. – №8. – С. 24-28.

26. Нижник Н., Дуба А. Конституційно-правова основа діяльності та повноважень уряду України //Вісник Укр. Акад. держ. Упр. при Президентові України. – 1999. – №1. – С. 57-67.

Дата добавления: 2015-05-31