Додатково. ü Про заходи поліпшення нормування праці в народному господарстві:Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 1995 р

ü Про заходи поліпшення нормування праці в народному господарстві: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 1995 р. №197

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р.

Стаття 8. Сфера державного регулювання оплати праці Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених ч. 3 Стаття та Стаття 10.Умови розміру оплати праці суддів визначаються законом.Стаття 3. 1. Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).2. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.4. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Стаття 9. Умови визначення розміру мінімальної заробітної плати Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Стаття 10. Порядок встановлення і перегляду розміру мінімальної заробітної платиРозмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Про Державний бюджет України на 2014 рік: Закон від 16.01.2014 р.

Стаття 8. Установити у 2014 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 1218 гривень; у погодинному розмірі - 7,3 гривні.

Стаття 7. Установити у 2014 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1176 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 1032 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років - 1286 гривень;

працездатних осіб - 1218 гривень;

осіб, які втратили працездатність, - 949 гривень.

Конвенція МОП № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються:ратифіковано Законом від 19.10.2005 р. Стаття 1. Кожний член МОП, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується створити систему встановлення мінімальної заробітної плати, яка охоплювала б усі групи, найманих працівників, умови праці яких такі, що зумовлювали б доцільність такого охоплення. Стаття 2. Мінімальна заробітна плата має силу закону й не підлягає зниженню, а незастосування цього положення спричиняє застосування належних кримінальних або інших санкцій щодо відповідної особи чи осіб. Стаття 3. Фактори, які потрібно враховувати під час визначення рівня мінімальної заробітної плати, уключають, наскільки це можливо й прийнятно стосовно національної практики та умов: а) потреби працівників та їхніх сімей з урахуванням загального рівня заробітної плати в країні, прожиткового мінімуму, допомоги з соціального забезпечення та порівняльного життєвого рівня інших соціальних груп; б) економічні фактори, у тому числі необхідні умови економічного розвитку, рівень продуктивності й бажаність досягнення та підтримання високого рівня зайнятості. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Про практику застосування судами законодавства про оплату праці: Постанова Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12. 1999 р.

4. При розгляді справ про оплату праці осіб, які працюють за трудовим договором, судам слід відмежовувати сферу державного регулювання оплати праці від сфери її договірного регулювання.

Державне регулювання оплати праці полягає, зокрема, у встановленні розміру мінімальної заробітної плати та інших зазначених у законодавстві норм і гарантій оплати праці працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету (статті 8, 12 Закону "Про оплату праці".

За цими межами здійснюється договірне регулювання оплати праці на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону "Про колективні договори і угоди".

ДОГОВІРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р.

Стаття 14. Система договірного регулювання оплати праці Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців. Стаття 15. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Про колективні договори і угоди: Закон від 01.07.1993 р.

Стаття 7. 2. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: 4)нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); 5) встановлення гарантій, компенсацій, пільг; 6) участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом); 11) умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; Стаття 8. Угодою на національному рівні регулюються основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, зокрема щодо: 2) мінімальних соціальних гарантій оплати праці і доходів всіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя; 3) розміру прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів; 8) умов зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці; 2. Угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми, зокрема щодо: 1) нормування і оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі); 2) встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості; 7) умов зростання фондів оплати праці; 8) встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; Приклади договірного регулювання оплати праці Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки Розділ II. Оплата праці Сторони домовилися: 2.1. Забезпечити зростання середньої заробітної плати в цілому по економіці України в 2010 році не нижче ніж на 17,8 відсотків порівняно з 2009 роком, в 2011 році - не нижче ніж на 15% порівняно з 2010 роком, в 2012 році - не нижче ніж на 16 відсотків порівняно з 2011 р. Забезпечити за період з 2010 по 2012 рік середньорічне зростання середньомісячної реальної заробітної плати на рівні не нижчому, ніж зростання реального внутрішнього валового продукту. 2.2. Розмір заробітної плати некваліфікованого працівника небюджетної сфери за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці повинен перевищувати фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за попередній місяць відповідно до законодавства. 2.4. Вживати заходів щодо поступового наближення розміру мінімальної заробітної плати до 45 відсотків від середньої заробітної плати по економіці. 2.5. До 1 квітня 2011 р. розробити та узгодити механізм проведення розрахунку мінімального рівня заробітної плати, який забезпечуватиме просте відтворення здатності працівника до праці та утримання непрацездатних членів його сім'ї (відтворювального рівня оплати праці), як публічного показника для використання в соціальному діалозі. 2.11. Установити перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників, підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер (крім бюджетної сфери), для встановлення у галузевих, регіональних угодах та колективних договорах згідно із додатком 3. 2.15. Проводити постійний моніторинг та регулярно, але не рідше ніж один раз на квартал обмінюватися інформацією про стан дотримання законодавства і положень цієї Угоди у сфері оплати праці та здійснювані заходи за фактами виявлених порушень. 2.16. Протягом 2010 року підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо здійснення належної компенсації працівникам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати. Сторона власників зобов'язується: 2.17. Забезпечити щорічне збільшення частки працівників, які отримують заробітну плату вищу за розмір трьох прожиткових мінімумів. 2.18. У разі затримки виплати заробітної плати працівникам надавати на вимогу профспілок інформацію про наявність коштів на рахунках підприємства відповідно до статті 45 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а на вимогу працівника - відомості про нараховану і невиплачену йому заробітну плату відповідно до статті 31 Закону України "Про оплату праці" 2.19. Вжити заходів, які забезпечать погашення у 2010 році заборгованості з виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах. 2.20. Вжити дієвих заходів щодо погашення у 2011 році боргів із заробітної плати працівникам економічно неактивних підприємств та підприємств-банкрутів, що склалися на кінець 2010 року. Кабінет Міністрів України зобов'язується: 2.21. Вжити заходів, які забезпечать погашення у 2010 році заборгованості з виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах державної форми власності. 2.22. Проводити щороку до 1 травня консультації, а до 1 серпня переговори щодо встановлення Кабінетом Міністрів України розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та посадових окладів працівників бюджетної сфери, яким посадові оклади визначаються окремими рішеннями Кабінету Міністрів України, у тому числі державних службовців, з метою поступового наближення розмірів посадових окладів (тарифних ставок) до законодавчо гарантованого рівня. 2.22.3 Під час доопрацювання проекту Державного бюджету України на 2011 рік розглянути з урахуванням можливостей зведеного бюджету питання щодо: збільшення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки понад його збільшення на індекс інфляції 2011 року; зменшення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою; збільшення фонду заробітної плати працівників бюджетної сфери, у тому числі для державних службовців. 2.23. Вжити заходів щодо системного підвищення середньої заробітної плати в бюджетній сфері. Сторона профспілок зобов'язується: 2.24. Здійснювати громадський контроль за додержанням на підприємствах, в установах та організаціях законодавства про працю, в тому числі за виконанням договірних гарантій з оплати праці та своєчасністю виплати заробітної плати. 2.25. Надавати консультації та правову допомогу працівникам - членам профспілок у захисті їх прав з питань оплати праці, представляти їх інтереси у комісіях з питань трудових спорів та судах. 2.26. Постійно проводити аналіз і оцінку стану реалізації законодавства з питань оплати праці, вносити пропозиції щодо його удосконалення. Інформувати Сторону власників про випадки порушення законодавства на окремих підприємствах для вжиття необхідних заходів. Проект Генеральної угоди на 2013 – 2015 роки

Сторони домовилися: у сфері оплати праці:

71. Сприяти зростанню заробітної плати темпами, які динамічно скорочуватимуть розрив в оплаті праці в порівнянні з країнами - новими членами Євросоюзу.

77. Опрацювати можливі шляхи зменшення частки працівників, які отримують заробітну плату нижче за 2 мінімальні заробітні плати та збільшення частки працівників, які отримують заробітну плату вище ніж 4 мінімальні заробітні плати, і підготувати узгоджені пропозиції протягом І півріччя 2013 року.

78. Визначити можливі шляхи зниження диференціації доходів населення та підготувати узгоджені пропозиції протягом І півріччя 2013 року.

81. Опрацювати можливі шляхи оптимізаціїта уніфікації оподаткування заробітної плати таможливі етапи зменшення розміру оподаткування частини заробітної плати у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб та підготувати узгоджені пропозиції протягом І півріччя 2013 року.

84. Опрацювати питання щодо можливостей запровадження 20-відсоткової надбавки за престижність праці для працівників бюджетної сфери, яким ця надбавки не виплачується, та внести узгоджені пропозиції у І кварталі 2013 року.

85. Розмір заробітної плати некваліфікованого працівника небюджетної сфери за повністю виконану норму часу у нормальних умовах праці повинен перевищувати 120 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом.

86. Опрацювати проект Типової методики визначення галузевого стандарту оплати праці у небюджетній сфері та визначити протягом 2013 року можливі строки та галузі її застосування.

Галузева угода між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки (витяг)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України зобов’язується:

Сприяти забезпеченню реалізацію положень Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні” від 30 вересня 2010 року, що стосуються:

- поетапного підвищення розмірів оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників та приведення цих розмірів у відповідність до вимог Стаття 57 Закону України „Про освіту”,

- поширення виплати 20-відсоткової надбавки, встановленої з метою підвищення престижності педагогічної праці, на всі категорії педагогічних працівників.

Вживати заходів для встановлення:

- розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду на рівні не нижче мінімальної заробітної плати;

- підвищених посадових окладів працівникам, яким присвоєні почесні, вчені, педагогічні звання та наукові ступені, замість здійснення доплат за ці звання та наукові ступені.

Затвердити нову редакцію Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти до 01.09.2011 року.

Забезпечити розробку нормативно-правових актів щодо:

- оплати праці вчителів за роботу в класах, що об’єднують учнів різного віку;

- здійснення доплат учителям загальноосвітніх навчальних закладів за керівництво методичними комісіями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1096 “Про встановлення розміру доплати за окремі види педагогічної діяльності”.

Визначити форми заохочення педагогічних та науково-педагогічних працівників до створення електронних підручників, навчальних посібників, тренінгових комп’ютерних програм, навчальних відеофільмів, аудіозаписів та інших матеріалів для розміщення в мережі Інтернет.

Сторони Угоди домовилися:

Забезпечити дотримання положень Стаття 32 Закону України “Про вищу освіту” стосовно реалізації прав керівниками вищих навчальних закладів самостійно затверджувати структуру та штатні розписи навчальних закладів за умови попереднього погодження їх з профспілковими комітетами.

Вживати заходів для забезпечення реформування умов оплати праці працівників галузі з метою приведення їх до норм законодавства про освіту з урахуванням положень Рекомендацій про положення учителів, викладачів вищої школи, розроблених ЮНЕСКО.

Вживати заходів для передбачення необхідних видатків у бюджеті на відповідні роки для впровадження норм Стаття 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” щодо рівня стипендіального забезпечення.

Колективний договір на 2011-2013 роки // Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Розділ 6. Оплата праці

6.1. Ректор зобов’язується:

6.1.1. Здійснювати оплату праці усіх співробітників університету на основі законів України та інших нормативно-правових актів, генеральної та галузевої угод, колективного договору та п.4 Указу Президента України №1496/99 від 25.11.1999 р.

6.1.2. Розміри заробітної плати працівників визначати згідно з тарифними сітками і схемами посадових окладів.

6.1.3. Сплачувати заробітну плату працівникам університету два рази на місяць у такі терміни: - з 4 по 6 (включно) число кожного місяця - та з 19 по 21 (включно) число кожного місяця. - Відп.: начальник ДЕФ – головний бухгалтер.

6.1.4 Виплачувати науково-педагогічним і науковим працівникам щомісячні надбавки до посадових окладів за стаж науково-педагогічної та наукової роботи: - понад 3 роки – в розмірі 10 %; - понад 10 років – в розмірі 20 %; - понад 20 років – в розмірі 30 %.

6.1.5. Встановити з 1 квітня 2008 року всім працівникам центрів громадського харчування університету надбавки до посадових окладів за складність і напруженість у роботі у розмірі 30 % (бюджетні надходження, власне зароблені кошти). Відп.: проректор з науково-педагогічної роботи (розвитку матеріально-технічної бази університету), начальник ДЕФ – головний бухгалтер.

6.1.6 Працівникам, які виконують поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу іншої професії (посади) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника, чи роботу понад норму робочого часу, що встановлена законом, оплата проводиться відповідно до тарифу погодинної оплати або доплата за суміщення професій (посад) у розмірі до 100% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника. Відп.: перший проректор, проректор з науково-педагогічної роботи, керівники структурних підрозділів.

6.1.7. У день видачі заробітної плати обов’язково видавати кожному працівникові розрахунок заробітної плати з визначенням суми нарахування та відрахувань із зазначенням підстав (податки, аліменти, внески до пенсійного фонду тощо). Відп.: начальник ДЕФ – головний бухгалтер.

6.1.8. Забезпечити виплату заробітної плати та відпускних працівникам, що йдуть у відпустку, не пізніше ніж за 3 дні до її початку. Відп.: начальник ДЕФ – головний бухгалтер.

6.1.9. Оплату праці працівників окремих підрозділів університету, які виконують роботи (надають послуги) не властиві основній діяльності, встановлювати з дотриманням гарантій, визначених угодами тих галузей, до яких вони належать за характером виробництва.

6.1.10. Час простою не з вини працівника оплачувати в розмірі не менше двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

6.1.11. Компенсувати працівникам втрати частки заробітної плати у зв’язку з затримкою її виплати. Відп.: начальник ДЕФ – головний бухгалтер.

6.1.12. Проводити індексацію заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством. Відп.: начальник ДЕФ – головний бухгалтер.

6.1.13. При звільненні працівника виплачувати належні йому суми в день звільнення, а в разі порушення цього строку з вини університету — середній заробіток за весь час затримки. Відп.: перший проректор, проректор з науково-педагогічної роботи, керівники структурних підрозділів начальник ДЕФ – головний бухгалтер.

6.1.14. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомляти працівників не пізніше як за 2 місяці до їх запровадження, заздалегідь погодивши своє рішення з профспілковим комітетом.

6.2 Профспілковий комітет зобов’язується:

6.2.1. Забезпечити контроль за дотриманням діючих нормативних документів з питань оплати праці, а також за правильним визначенням допомоги в разі тимчасової непрацездатності, вихідної допомоги, відпускних тощо.

6.2.2. Звертатись до суду із заявою про захист прав працівників, звертатись до прокуратури з повідомленням про порушення законодавства про працю.

6.3. Заробітна плата працівників університету складається з посадових окладів, доплат, надбавок, премій тощо. Всі накази, які пов’язані із заробітною платою обов’язково погоджуються з профспілковим комітетом університету.

6.4. Ректор за погодженням з профорганізацією встановлює надбавки та доплати до посадових окладів (тарифних ставок) співробітників університету на підставі спільного подання керівників структурних підрозділів та відповідних профбюро. Надбавки:

· – за високі досягнення в праці — до 50% посадового окладу;

· – за складність і напруженість у роботі — до 50% посадового окладу;

· – за виконання особливо важливої роботи на певний термін — до 50% посадового окладу;

· – за класність водіям легкових і вантажних автомобілів, автобусів:

· – водіям 2 класу — 10%,

· – водіям 1 класу — 25 %, встановленої тарифної ставки (посадового окладу) за відпрацьований час водієм.

Доплати:

· – за трудові успіхи та винахідливість;

· – особливі умови праці;

· – за суміщення професій (посад);

· – за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;

· – за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника — до 100% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника;

· – за роботу у важких та шкідливих умовах праці — 12% посадового окладу

· – за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці — до 24% посадового окладу;

· – водіям легкових автомобілів за ненормований робочий день — до 25% посадового окладу;

· – за роботу в нічний час — 40% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватися за умови нормативної чисельності працівників.

6.5. Встановлювати на підставі чинного законодавства України згідно з генеральною угодою доплату або надбавку у розмірі 100 % посадового окладу: – співробітникам, з якими укладено договір про повну матеріальну відповідальність (відповідно до переліку посад, на які може бути покладено повну матеріальну відповідальність), за поданням керівників структурних підрозділів університету; – співробітникам університету, які є членами комісії соціального страхування з ТВП університету та штатним працівникам комісії, за поданням голови комісії.

6.6. Запровадити в університеті преміювання співробітників: За підсумками наукової, навчальної, навчально-методичної та фінансово-господарської діяльності за місяць, квартал, півріччя, рік (співробітники університету). За результатами проведених заходів, спрямованих на підтримку і розвиток іміджу і ділової репутації університету (організація та участь у проведенні конференцій, симпозіумів, конкурсів, олімпіад тощо) (науково-педагогічні, наукові працівники, адміністративно-управлінський персонал, докторанти, аспіранти, студенти, інші категорії співробітників, які задіяні у проведенні заходів).

За підсумками роботи структурних підрозділів, що надають платні послуги (співробітники цих структурних підрозділів). За якість і своєчасність підготовки навчальних корпусів і гуртожитків до навчального року, зимового періоду, виконання додаткових господарських робіт (співробітники відповідних служб).

За підсумками роботи та з нагоди свят: „День науки”, „День працівника освіти”, „День незалежності України”, „День Перемоги”, „Міжнародний жіночий день”, „День Конституції”, „День університету” (співробітники університету). Премії максимальними розмірами не обмежуються.

Встановлення розміру премій та їх надання співробітникам університету здійснюється за спільним поданням керівників підрозділів і голів профбюро. Премії надаються працівникам, які не мали протягом року дисциплінарних стягнень.

6.7. Кошти, отримані за здану вторинну сировину, використовувати відповідно до Положення, яке затверджено ректором і погоджено з профорганізацією.

6.8. Економію фонду заробітної плати, що утворилась у структурних підрозділах університету, направляти на виплату матеріальної допомоги, премій і надбавок до зарплати співробітникам.

6.9. Заслуженим Професорам університету надавати щомісячну грошову надбавку до заробітної плати в розмірі 15% від діючого посадового окладу професора за умови роботи Заслуженого Професора в університеті незалежно від посади, яку він на цей час обіймає.

6.10. Встановити, що починаючи з 1 вересня 2008 року робота науково-педагогічних працівників університету з підготовки кадрів вищої кваліфікації (докторів і кандидатів наук) не зараховується як педагогічне навантаження, а оплачується на погодинній основі із розрахунку 50 годин/рік за консультування аспірантів, докторантів та 25 годин/рік — здобувачів. Оплата праці здійснюється, посеместрово після проведення атестації, за рахунок бюджетних і власне зароблених коштів університету згідно з положенням „Про підготовку університетом кадрів вищої кваліфікації”. Якщо аспірант, докторант не атестовані, оплата не здійснюється.

ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.

Дата добавления: 2015-05-31