Тваринний світ як об’єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони

Право власності та право користування об’єктами тваринного світу.

Власниками або користувачами дикого тваринного світу у першу чергу виступають юридичні особи всіх форм власності та підпорядкування (державні мисливські господарства, господарства громадських мисливських товариств або їх колективи, фауністичні приватні підприємства, рибогосподарські об'єднання, наукові та навчальні установи тощо). Фізичні особи, які на законних підставах використовують тваринний світ, повинні перш за все бути правосуб'єктними, тобто мати право- і дієздатність на здійснення такого виду природокористування. Чинним законодавством встановлено такі види використання об'єктів тваринного світу: мисливство, рибальство, використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях; використання корисних властивостей життєдіяльності тварин — природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо; використання диких тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності; добування (придбання) диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи напіввільних умовах. Залежно від ступеня і засобів правового регулювання здійснення наведених видів використання тваринного світу можливе на підставі права загального (безоплатно) і спеціального (ліцензія, дозволи, справляється плата – видається КМУ)використання його об'єктів.

Тваринний світ за своїми біологічними та екологічними ознаками є складовою навколишнього природного середовища, зокрема біологічного різноманіття. Тваринний світ є національним багатством України. Загальним об'єктом правової охорони є тваринний світ у сукупності його елементів, до яких належать:

-дикі тварини - хордові (хребетні і безхребетні);

-частини диких тварин (роги, шкіра);

-продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск).

Крім цього, правовій охороні підлягають нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграцій (ст. 3 Закону «Про тваринний світ»). Не є об'єктами тваринного світу сільськогосподарські, свійські тварини, залишки викопних тварин. Вони є майном, яке належить на праві власності державним, кооперативним, громадським організаціям, громадянам, а тому їх використання та охорона не регулюються Законом України «Про тваринний світ». Окремі його елементи можуть перебувати у державній, комунальній, колективній та приватній власності. Основними ознаками тваринного світу як природного ресурсу загальнодержавного значення є його відповідний стан - стан природної волі. Ще однією ознакою тваринного світу як об'єкта права державної власності слід вважати вільне перебування живих організмів, інших об'єктів тваринного світу у просторових межах юрисдикції держави, тобто на території України. Єдиним суб'єктом права державної власності на об'єкти тваринного світу є український народ. Об'єкти тваринного світу в Україні перебувають під охороною держави незалежно від права власності на них.

Дата добавления: 2015-05-31