Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

Особиста приватна власність дружини та чоловіка.

Розірвання шлюбу у судовому порядку.

Суд розриває Шлюб в наступних випадках: 1) за заявою подружжя, що має дітей. До заяви повинен бути прикладений письмовий договір про те, з ким житимуть діти, і як в їх змісті і вихованні братиме участь батько, що живе окремо;

2) за позовом одного з подружжя. Не може бути пред'явлений позов про розірвань Шлюбу протягом вагітності дружини і протягом одного року після народження дитини (крім випадків, коли один з подружжя зробив протиправне посягання, що має ознаки злочину, проти іншого чоловіка або дитини або коли батьківство майбутньої дитини визнане іншою особою).

При розгляді справи про розірвання Шлюбу суд повинен встановити дійсні мотиви розлучення, з'ясувати фактичні взаємостосунки подружжя і зобов'язаний вжити заходи до їх примирення.. Шлюб розривається лише в тому випадку, якщо суд дійде висновку про неможливість подальшого сумісного життя подружжя. Шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах РАГС. При цьому видається Свідоцтво про розірвання Шлюбу.

Жінка і чоловік, Шлюб між якими був розірваний, мають право подати до суду заяву про відновлення їх Шлюбу, якщо ніхто з них не полягав після цього в повторному Шлюбу.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Дата добавления: 2015-05-31