Закон України “Про туризм”: загальна характеристика

Система законодавства України в галузі туризму

Цивільно-правові норми, які регулюють відносини в сфері туризму

Будь-які суми, надання яких гарантується фінансовим

забезпеченням цивільної відповідальності туроператора,

використовуються виключно для задоволення вимог, що висуваються на

підставі та за наявності обставин, зазначених у цій статті.

Відшкодування збитків, заподіяних туристу в разі виникнення

обставин неплатоспроможності туроператора (турагента) чи внаслідок

порушення процесу про визнання його банкрутом, здійснюється

відповідною кредитною установою на підставі заяви туриста,

договору на туристичне обслуговування (ваучера) та документів, що

підтверджують невиконання туроператором (турагентом) договірних

зобов'язань.

Законодавство України про туризм складається зКонституції України,Закону “Про туризм”, інших актів законодавства України, що видаються відповідно до них, міжнародних договорів і угод, в яких бере участь Україна.

Введення в діюЗакону України “Про туризм”від 15 вересня 1995 року відкрило нові перспективи для подальшої роботи щодо реформування галузі туризму. Цей Закон визначає загальні правові, організаційні виховні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму. Метою Закону є створення правової бази для становлення туризму як галуззі економіки та важливого засобу забезпечення зайнятості населення, збільшення валютних надходжень, захист законних прав та інтересів туристів і суб’єктів туристичної діяльності, визначення їх обов’язків і відповідальності. Дія Закону поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичних осіб, діяльність яких пов’язана з наданням туристичних послуг, а також на громадян, які їх отримують.

Важливу роль в реалізації рекреаційно-оздоровчих послуг займає курортна система. Закон України “Про курорти” від 5 жовтня 2000 року визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні та спрямований на забезпечення використання з метою лікування і оздоровлення людей природних лікувальних ресурсів, природних територій курортів, які є надбанням народу, та їх охорони

Цей Закон визначає загальні правові, організаційні, виховні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму. Метою Закону є створення правової бази для становлення туризму як високорентабельної галузі економіки та важливого засобу культурного розвитку громадян, забезпечення зайнятості населення, збільшення валютних надходжень, захист законних прав та інтересів туристів і суб'єктів туристичної діяльності, визначення їх обов'язків і відповідальності.

Дія цього Закону поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з наданням туристичних послуг, а також на громадян, які їх отримують.

Зазначимо, що Закон України «Про туризм» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини в галузі туризму в цілому та відносини використання природних ресурсів у цій сфері зокрема, а також встановлює засади раціонального використання туристичних ресурсів та регулює відносини, пов´язані з організацією і здійсненням туризму на території України, про що прямо вказано у преамбулі Закону.

Закон України "Про туризм" став правовим підґрунтям для розробки цілого комплексу галузевих нормативно-інструктивних документів, що регламентують конкретні аспекти туристичної діяльності. Закон України “Про туризм” визначає засади розвитку туризму в Україні. Складається з 7 розділів і 37 статей.

Дата добавления: 2015-05-31