За договором найму (оренди) наймодавець передає або зо­бов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пе­редає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'я­зується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну гро­шову суму.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповід­но до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

План.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта, а у випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать твор­цеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не вста­новлено договором.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбаче­них законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створе­ний у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену законом чи договором.

Кожна особа має право звернутися до суду щодо захисту сво­го права інтелектуальної власності.

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може винести рішення, зокрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інте­лектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуаль­ної власності;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з пору­шенням права інтелектуальної власності;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшко­дування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відпо­відно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

1.Поняття і види зобов׳язань.

2.Способи виконання зобов׳язань.

3.Припинення зобов׳язань.

4.Види зобов׳язань.

Використана література:

Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства.- К.: Каравела, 2004, с.127-127.

1.Поняття і види зобов׳язань.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сто­рона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, ви­конати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Підстави виникнення зобов'язань:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Договірні зобов’язання:

1) купівля-продаж;

2) дарування;

3) рента;

4) довічне утримання (догляд);

5) найм (оренда);

6) найм (оренда) житла;

7) позичка;

8) підряд;

9) виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт;

10) послуги;

11) перевезення та ін.

Недоговірні зобов’язання:

1) публічна обіцянка винагороди;

2) вчинення дій у майнових інтересах особи без її доручення;

3) рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи;

4) створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;

5) відшкодування збитків;

6) набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У ви­падках, установлених договором, зобов'язання може спричиняти для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

2.Способи виконання зобов׳язань.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при­триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше май­но, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушен­ня боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

За договором поруки поручитель зобов'язується перед креди­тором боржника про виконання ним свого обов'язку. Поручи­тель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова органі­зація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) вико­нання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відпові­дає перед кредитором за порушення боржником зобов'язання.

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за догово­ром платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

В силу застави кредитор (заставотримач) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забез­печеного заставою, одержати задоволення вимог за рахунок за­ставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Розрізняють такі види застав: іпотеку (застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи) та заклад (застава рухомого майна, що передається у володіння заставотримача або за його наказом — у володіння третій особі).

Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає пере­дачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невико­нання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшко­дування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зо­бов'язання, забезпечення інших вимог та набуття права на неї третьою особою.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

3.Припинення зобов׳язань.

Так, зобов'язання припиняється:

• якщо виконання проведено належним чином;

• за згодою сторін внаслідок передання боржником креди­торові відступного (грошей, іншого майна тощо);

• при зарахувані зустрічних однорідних вимог, строк вико­нання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги;

• за домовленістю сторін;

• внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором борж­ника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора;

• якщо боржник і кредитор — одна особа;

• за неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає;

• зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою;

• зі смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора;

• з ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правови­ми актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язан­нями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконан­ня з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (не­належне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої від­мови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або за­коном, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

4.Види зобов׳язань.

До найбільш широковживаних договірних зобов'язань мож­на віднести зобов'язання, які виникають із договорів купівлі-продажу, найму, підряду та ін.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створе­ний (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосову­ються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майно­вого комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого не­рухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає но­таріальному посвідченню та державній реєстрації.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває права власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право за­стави, право довічного користування тощо). У разі невиконан­ня цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкоджен­ня товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Крім того, пред­метом договору найму можуть бути майнові права.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням спо­живчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значен­ня. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за кори­стування майном встановлюється договором найму.

Договір найму укладається на строк, встановлений догово­ром. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вва­жається укладеним на невизначений строк.

Кожна зі сторін договору найму, укладеного на невизначе­ний строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для поперед­ження про відмову від договору найму, укладеного на невизна­чений строк.

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, установлений договором найму.

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призна­ченню, а також попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечни­ми для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або при­звести до пошкодження самої речі під час користування нею. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається та­кою, що передана йому в належному стані.

Поточний ремонт речі, переданої у найм, проводиться най­мачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, про­водиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встанов­лено договором або законом.

Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець

має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Най­мач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося в межах норм.

Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи — наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторо­ни (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та опла­тити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на ви­готовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для вико­нання окремих видів робіт, установлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний отримати спеціальний дозвіл.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено догово­ром, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замов­ником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену дого­вором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданого ним матеріалу і устаткування, а також за на­дання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Якщо ж робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за невідповідне ви­користання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, і відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкоджен­ня (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку — сторона, яка пропус­тила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну ро­боти або способи її визначення, ціна встановлюється за рішен­ням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за ана­логічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

ЦК України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена кошторисом. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чин­ності та стає частиною договору підряду з моменту підтверд­ження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підряд­ника виявилися меншими від тих, які передбачалися при ви­значенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату ро­боти за ціною, встановленою договором підряду, якщо замов­ник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумови­ло погіршення якості роботи.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлю­ються у договорі підряду.

Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одер­жаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підряд­ника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам до­говору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до робіт відповідного характеру.

Дата добавления: 2015-05-31