Поняття норми права та їх ознаки

ТЕМА 14. НОРМИ ПРАВА

План

1. Поняття норми права і її ознаки.

2. Структура норм права.

3. Види диспозицій норм права

4. Види санкцій норм права.

5. Класифікація норм права.

6. Особливості викладу правових норм у статтях нормативних актів

Література:

1. Лейст О.Э. Санкции в советском праве. — М., 1962.

1. Чердапцев А.Ф. Специализация и структура норм права // Правоведение. 1970, № 1.
2. Кудрявцев В.Н. Юридические нормы и фактическое поведение // Советское государство и право. 1980, № 2. Норми радянського права. — Саратов, 1987.
3. Бабаев В.К. Нормы права // Общая теория права. — Н.Новгород, 1993.

5. Байтин М. Классификация правовых норм // Теория государства и права: Курс лекций. —

Норма права - це модель, що визначає межі можливого і належної поведінки в конкретних відносинах і цим забезпечує міру свободи суб'єктів правовідносин.

Правові норми володіють усіма якостями соціальних норм. Але, разом з тим, вони мають особливі ознаки, обумовлені нерозривним зв'язком норм позитивного права з державою, зокрема:

1. Норма права - загальне правило поведінки. Це означає, що держава адресує норму права не конкретним індивідам, а всім суб'єктам права: фізичним і юридичним особам.

2. Норма права — обов'язкове правило поведінки. Неналежне виконання або недотримання норм права тягне вживання заходів державного примусу.

Обов'язковість правових норм визнають усі правові школи. Але представники різних наукових напрямків розуміють їх неоднаково.

Нормативна школа виводить обов'язковість із природи норми як такий, соціологічна школа — з відповідності норм фактично сформованим суспільним відносинам, школа природного права — з відповідності норми високим моральним ідеалам волі і справедливості.

3. Норма права — формально-визначене правило поведінки. Правові норми формулюються в офіційних документах у вигляді точних приписів, чим забезпечуються їх правильне розуміння і реалізація.

4. Норма права— двостороннє правило поведінки. Розпорядження, що закріплює норма, містить у собі права й обов'язки учасників правовідносини. Дані права та обов'язки взаємно кореспондуються учасникам правовідносин: виконання обов'язків однією стороною тягне використання прав іншою стороною.

У загальній теорії права ця ознака називається представницько-зобов'язуючою. Такий характер правової норми полягає в тому, що норма одним суб'єктам надає право, а на інших покладає обов'язок. Ця ознака виступає своєрідним проявом такого принципу права, як єдність прав і обов'язків.

5. Норма права — модально-аксиологічне правило поведінки. Цей характер норми права виявляється в тому, що вона одночасно виступає і мірою можливої поведінки, і критерієм її оцінки.

6. Норма права — системне правило поведінки. Кожна норма права регулює суспільні відносини в єдності з іншими нормами, тобто як елемент системи права, що знаходиться у взаємозв'язку і взаємодії з іншими елементами.

7. Норма права — інституціональне правило поведінки. Розпорядження, закріплене нормою права, виходить від держави і є його владним велінням, що охороняє державно значимі суспільні відносини.

Висновки:

Норма права — це загальнообов'язкове, соціально визначене, представницьке-зобов'язуюче системне правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою, забезпечена його силою, що закріплює права та обов'язки учасників суспільних відносин і оцінки, що є критерієм поведінки як правомірної або неправомірної.

За допомогою правових норм держава закріплює та охороняє існуючі відносини, сприяє розвитку нових прогресивних відносин, обмежує і витісняє відносини, що суперечать державній політиці.

Дата добавления: 2015-05-31