Правова охорона вод

До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення, і для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.

Загальна площа лісового фонду України становить 9,97 млн. га, запас деревини досягає 1240 млн. м3, щорічний приріст деревини — майже 25 м3. На одного мешканця України припадає 0,16 га лісу і 24 м3 запасу деревини. Лісистість території становить майже 14,2 відсотків.

Значення лісового фонду

Правова охорона тваринного світу

Правова охорона вод та надр

Правова охорона лісів

Тема 2 ПРАВОВА ОХОРОНА ЛІСІВ, ВОД, ТВАРИННОГО СВІТУ

Ліс, — зазначено у ст. 3 Лісового кодексу України, — це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що у своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і навколишнє середовище.

1. Ліси є національним багатством України і за своїм призначенням та місцем розташування виконують екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігіенічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.

2. Ліс захищає ґрунти від водної та вітрової ерозії, затримує вологу, закріплює піски. Лісонасадження, що ростуть на схилах, захищають ґрунти від змиву й утворення ярів.

3. Ліси мають величезне господарське значення.

4. Лісам належить велика роль у розвитку сільського господарства. Вони захищають поля від суховіїв, піщаних та чорних бур, поліпшують водний режим полів, підвищують урожайність сільськогосподарських культур.

5. Лісові сінокіс та пасовища сприяють розвитку тваринництва.

6. Ліси мають велике санітарно-гігієнічне значення. У лісах розташовують санаторії, будинки відпочинку, профілакторії, дитячі табори.

7. Ліси — важливе джерело поповнення запасів кисню в атмосфері. Один гектар лісу виділяє протягом року майже 3 т кисню. Враховуючи, що людині треба на рік для дихання приблизно 300—400 кг кисню, то гектар лісу забезпечує життя 8—10 чоловік. 1 га деревостанів поглинає за рік 5 т вуглекислого газу.

8. Ліси виконують кліматорегулюючу функцію, тобто сприятливо впливають на клімат: пом'якшують дію суховіїв і холодних вітрів, підвищують вологість повітря.

9. Ліс — це природна аптека, в якій зосереджена велика кількість лікарських рослин.

До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, що надаються для потреб лісового господарства.

Не належать до лісового фонду:

а) усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

б) окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

Усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України. До її відання в галузі регулювання лісових відносин належать:

а) законодавче регулювання лісових відносин;

б) розпорядження лісовим фондом;

в) визначення основних напрямів державної політики в галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

г) визначення повноважень діяльності Рад народних депутатів і органів державної виконавчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

д) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин.

Верховна Рада України делегує свої повноваження щодо розпорядження лісами відповідним Радам народних депутатів, що визначені Лісовим кодексом України та іншими актами законодавства.

Ліси України за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи. До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції:

— водоохоронні (смуги лісів уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів, смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів);

— захисні (ліси протиерозійні, приполонинні, захисні смуги лісів уздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародного, державного та обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні лісові смуги, байрачні ліси, степові переліски та інші ліси степових, лісостепових, гірських районів, що мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища; полезахисні лісові смуги, захисні лісові насадження на смугах відводу залізниць, захисті лісові насадження на смугах відводу автомобільних доріг);

— санітарно-гігієнічні та оздоровчі (ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів санітарної охорони джерел водопостачання та ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій).

До першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам'ятники природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення).

Розрізняють загальне і спеціальне використання лісових ресурсів. В порядку загального використання громадяни мають право вільно перебувати в лісах, безкоштовно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, інші плоди, гриби, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Спеціальне використання здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для цього в користування. Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком тимчасовим лісокористувачам.

Лісокористувачі мають право здійснювати такі види спеціального використання лісових ресурсів:

а) заготівля деревини під час рубок головного користування; с

б) заготівля живиці;

в) заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревина, зелень тощо);

г) побічні лісові користування.

Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.

Спеціальне використання лісових ресурсів проводиться за відповідним дозволом: лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком. Форми лісорубного квитка (ордера) та лісового квитка і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

До побічних лісових користувань належать: випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстілки та очерету. Побічне лісове користування має здійснюватися без заподіяння шкоди лісу. Порядок та умови здійснення побічних лісових користувань встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Величезне і багатогранне значення лісів потребує їх надійної правової охорони. Право спроможне активно впливати на всі сторони проблеми раціонального використання і охорони лісів. Велику творчу силу права необхідно насамперед спрямувати на зміцнення охорони ґрунтозахисних, водоохоронних, кліматорегулюючих, оздоровчих та інших екологічних властивостей лісів. Треба керуватися тим, що природоохоронна роль лісів з кожним роком зростає.

Важливим напрямом дії права є також відтворення лісів, підвищення продуктивності та поліпшення їх якісного складу. Новий Лісовий кодекс України заклав для цього певні законодавчі підвалини. Треба очікувати, що питання відтворення лісів та підвищення їх продуктивності знайдуть більш детальне відтворення і в інших правових актах про ліси.

Крім Лісового кодексу, лісове законодавство України поповнилося рядом інших важливих нормативних актів. Кабінет Міністрів України постановами від 27 липня 1995 р. затвердив «Санітарні правила в лісах України», «Правила рубок головного користування в лісах України», «Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорії захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду». 16 січня 1996 р. Кабінет Міністрів затвердив «Правила відновлення лісів і лісорозведення».

Поряд з охороною лісів чинне екологічне законодавство передбачає охорону рослинного світу. Закон України «Про рослинний світ» був прийнятий Верховною Радою 9 квітня 1999 р. Завданням законодавства про рослинний світ е регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання та відтворення дикорослих та інших несільськогосподарського призначення судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, їх угруповань і місцезростання.

Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Важко зрозуміти суспільство, яке допускає, щоб на його очах і з його вини зникали цілі види живих істот і рослин.

Тим часом в Україні цей процес триває. У першому виданні Червоної книги України було оприлюднено 15 видів рослин і тварин, які потребували захисту, а в другому виданні, вже через 16 років, їх уже понад 400. Отже, на грані катастрофи опинилося ще понад 250 видів рослин і тварин.

У медицині сьогодні використовується близько 300 видів рослин, з них близько 60 — спеціально вирощується, а решта — дикорослі. При цьому більшість цінних лікарських рослин — рідкісні або такі види, що зникають.

Водний кодекс України регулює правові відносини з метою забезпечення збереження, наукового обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод і ліквідації їхніх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водовикористання. При цьому під водами розуміють усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води.

Водний фонд України включає всі води (водні об'єкти) на території України. До нього належать:

а) поверхневі води (природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти;

б) підземні води та джерела;

в) внутрішні морські води та територіальне море. До земель водного фонду належать землі, зайняті:

- морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;

- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

- береговими смугами водних шляхів.

Усі водні об'єкти класифікуються на загальнодержавні й місцеві. Вони є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, які здійснюють забір води з водних об'єктів, скидають в них зворотні води, або користуються водними об'єктами. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водозабірні споруди - і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі — це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на умовах, що встановлюються між ними, та за погодженням з органом, який видав дозвіл первинному водокористувачу. При цьому передбачається право загального та спеціального водокористування. Останнє може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років).

Усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вол, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

Дата добавления: 2015-05-31