ТЕМА I : Предмет аграрного права

З навчального курсу

ТЕСТИ

“АГРАРНЕ ПРАВО”

1. Аграрне право регулює відносини:

а) земельні;

б) господарські;

в) трудові;

г) цивільні;

д) адміністративні;

є) усі вищевказані відносини в комплексі.

2. Основою суспільних відносин, що регулюються аграрним правом є:

а) земельні відносини;

б) по виробництву сільськогосподарської продукції;

в) адміністративні;

г) цивільні;

д) організаційно–управлінські.

3. Аграрне право як галузь права є:

а) комплексна галузь;

б) самостійна галузь;

в) галузь, яка знаходиться в стадії формування як самостійна галузь;

г) складова господарського права.

4. Які правові категорії застосовуються при визначенні галузі права?

а) предмет аграрного права;

б) метод аграрного права;

в) предмет і метод аграрного права.

5. Аграрному праву притаманні:

а) один галузевий метод;

б) змішаний метод;

в) метод по галузевому принципу (відповідно до галузей права, що застосовуються в аграрному праві).

6. Який метод переважно застосовується в сучасних умовах в аграрному праві?

а) метод заборони;

б) метод примусу;

в) метод дозволу;

г) метод рекомендацій.

7. Які з перелічених принципів притаманні аграрному праву?

а) всебічна охорона власності;

б) свобода підприємництва і добровільність вибору форм господарювання;

в) рівність учасників аграрних правовідносин;

г) рівність правової захищеності різноманітних форм власності в АПК;

д) пріоритетність розвитку в АПК;

є) невтручання держави в господарську діяльність виробників;

ж) демократизація системи управління АПК;

з) державна підтримка АПК;

і) добровільність членства в підприємствах кооперативного та корпоративного типу і право безперешкодного виходу з цих утворень;

к) усі вище перелічені принципи.

8. Які функції притаманні аграрному праву?

а) функція позитивного регулювання;

б) охоронна функція;

в) виховна функція;

г) усі вище вказані функції.

ТЕМА II: Джерела аграрного права.

1. Джерела аграрного права класифікують на:

а) Уніфіковані та диференційовані.

б) Головні та додаткові.

в) Основні та другорядні.

2. Особливостями джерел аграрного права виступають:

а) Відсутність спеціалізованого кодифікованого нормативного акту.

б) Зростання ролі Законів України в регулювання аграрних відносин.

в) Розкиданість норм аграрного права по нормативно-правових актах різних галузей права.

г) Відсутність серед джерел локальних нормативних актів сільськогосподарських підприємств.

3. До спеціалізованих Законів України, що належать до джерел аграрного права, відносяться:

а) Закон України «Про виконавче провадження».

б) Закон України «Про фермерське господарство».

в) Закон України «Про інформацію».

г) Закон України «Про особисте селянське господарство».

д) Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію».

є) Закон України «Про автомобільний транспорт».

ж) Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року».

4. До локальних нормативно-правових актів сільськогосподарських підприємств належать:

а) Положення про оплату праці.

б) Правила внутрішнього трудового розпорядку.

в) Положення про майнові фонди сільськогосподарського кооперативу.

г) Наказ керівника сільськогосподарського підприємства про прийняття фізичної особи на роботу.

5. Основними напрямками кодифікації аграрного законодавства України називають:

а) Включення аграрно-правових норм до Земельного кодексу України.

б) Прийняття єдиного спеціалізованого нормативно-правового акту (Закону «Про сільське господарство», «Про агропромисловий комплекс» тощо).

в) Прийняття Аграрного кодексу України.

г) Прийняття Основ аграрного законодавства України.

6. За моментом набуття юридичної сили локальні нормативно-правові акти підрозділяються на:

а) На 4 групи.

б) На 2 групи.

в) На 3 групи.

7. Статут сільськогосподарського підприємства набуває юридичної сили з моменту:

а) Затвердження установчими зборами засновників підприємства.

б) Засвідчення статуту нотаріусом.

в) Державної реєстрації сільськогосподарського підприємства.

ТЕМА III: Державна регулятивна діяльність у сільському господарстві.

1. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що здійснює державну політику в сфері сільського господарства України, виступає:

а) Міністерство сільського господарства та продовольства України.

б) Міністерство агропромислового розвитку України.

в) Міністерство аграрної політики та продовольства України.

г) Міністерство економіки України.

2. Основними принципами державної аграрної політики виступають:

а) Невтручання органів влади у вибір форм аграрного господарювання.

б) Проведення закупок сільськогосподарської продукції для пріоритетних державних потреб на конкурентних засадах.

в) Обмеження конкуренції в сільському господарстві.

г) Застосування переважно непрямих методів регулювання господарської діяльності в сільському господарстві.

3. Законодавством України передбачені таки види державних аграрних інтервенцій:

а) Фінансові.

б) Товарні.

в) Продовольчі.

г) Технічні.

4. Право здійснення державних аграрних інтервенцій надано:

а) Аграрному фонду.

б) Аграрній біржі.

в) Кабінету Міністрів України.

г) Банківським установам.

5. Законодавством України встановлено обов’язкове для сільськогосподарських підприємств будь-яких організаційно-правових форм та форм власності страхування врожаю:

а) Цукрових буряків та зернових культур.

б) Багаторічних насаджень.

в) Соняшнику.

г) Кормових культур.

ТЕМА IV: Правове регулювання господарської діяльності аграрних товаровиробників.

1. До складу господарської діяльності аграрних товаровиробників відноситься діяльність:

а) З виробництва сільськогосподарської продукції.

б) З переробки власно виробленої сільськогосподарської продукції.

в) З реалізації переробленої сільськогосподарської продукції.

г) З надання суміжних із сільськогосподарським виробництвом послуг.

д) З надання агентських послуг.

2. Господарська діяльність аграрних товаровиробників регулюється нормами:

а) Закону України «Про підприємства в України».

б) Господарського кодексу України.

в) Закону України «Про підприємництво».

г) Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

ТЕМА V: Аграрні правовідносини.

1. Аграрні правовідносини являють собою:

а) Комплекс взаємопов’язаних правовідносин.

б) Єдине правовідношення.

в) Сукупність розрізнених правовідносин.

2. Аграрні правовідносини класифікують на:

а) Внутрішні та зовнішні.

б) Основні та допоміжні.

в) Вертикальні та горизонтальні.

4. Суб’єктами аграрних правовідносин виступають:

а) Державні службовці.

б) Сільськогосподарські підприємства.

в) Наймані працівники сільськогосподарських підприємств.

г) Військовослужбовці.

5. Специфічними об’єктами аграрних правовідносин виступають:

а) Землі сільськогосподарського призначення.

б) Земельні та майнові частки (паї).

в) Особисті немайнові блага.

г) Наркотичні рослини.

6. До зовнішніх аграрних правовідносин належать:

а) Деліктні правовідносини.

б) Договірні правовідносини.

в) Податкові правовідносини.

г) Охоронні правовідносини.

ТЕМА VI: Правове регулювання організації, дисципліни та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах.

1. Правовими формами організації праці в сільськогосподарських підприємствах виступають:

а) Ланки.

б) Бригади.

в) Експедиції.

г) Ферми.

2. Поточною діяльністю державного сільськогосподарського підприємства безпосередньо керує:

а) Голова правління.

б) Генеральний директор.

в) Директор.

г) Завідувач.

4. За порушення трудових обов’язків до працівників сільськогосподарських підприємств можуть застосовуватися такі види стягнень:

а) Переведення на нижче оплачувану роботу.

б) Оголошення догани.

в) Звільнення з займаної посади.

г) Накладення грошового штрафу.

5. Створення служби охорони праці на сільськогосподарському підприємстві є:

а) Необов’язковим.

б) Обов’язковим.

в) Залежить від кількості працівників сільськогосподарського підприємства.

ТЕМА VII: Оплата праці в сільському господарстві.

1. В сільськогосподарських підприємствах виділяють наступні види оплати праці:

а) Основну.

б) Додаткову.

в) Змішану.

г) Преміальну.

2. Притаманною сільськогосподарським підприємствам виступає форма оплати праці:

а) Натуральна.

б) Грошова.

в) Змішана.

3. Система оплати праці це:

а) Спосіб встановлення співвідношення між вкладеною у сільськогосподарське виробництво працею та розміром винагороди за неї.

б) Винагорода працівника сільськогосподарського підприємства, що вираховується за тарифними ставками, посадовими окладами.

в) Винагорода за працю працівника сільськогосподарського підприємства понад установлені норми.

4. Приписи законодавства України щодо дотримання встановленого рівня мінімальної заробітної плати є обов’язковими:

а) При оплаті праці членів сільськогосподарських підприємств.

б) При оплаті праці найманих працівників сільськогосподарських підприємств.

5. Мінімальна тривалість щорічної відпустки найманих працівників сільськогосподарських підприємств встановлюється:

а) Законодавством України.

б) Загальними зборами членів сільськогосподарських підприємств.

ТЕМА VIII: Правове регулювання відносин у соціальній сфері сільськогосподарського виробництва.

1. Основними напрямками розвитку відносин у соціальній сфері села виступають:

а) Розвиток соціальної інфраструктури села.

б) Реформування демографічної політики на селі.

в) Відмові від державних капіталовкладень у розвиток сільської місцевості.

г) Підготовка та підвищення кваліфікації фахівців для сільської місцевості.

д) Скорочення кредитування житлового будівництва на селі.

2. Основу аграрного законодавства України в царині соціального розвитку села заклав:

а) Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію”.

б) Закон України „Про фермерське господарство”.

в) Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок”.

г) Закон України „Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”.

ТЕМА IX: Договірні відносини в сільському господарстві.

1. Які особливості договорів в АПК?

а) різноманітність договірних зв’язків;

б) специфіка предмету договірних зобов’язань;

в) розгалуженість договірних зв’язків;

г) нерівність сторін договору;

д) обов’язковість нотаріального засвідчення.

2. Для яких суб’єктів аграрних відносин укладення державного контракту на поставку с/г продукції є обов’язковим?

а) сільськогосподарських виробничих кооперативів;

б) фермерських господарств;

в) державних сільськогосподарських підприємств;

г) аграрних виробників–монополістів;

д) особистих селянських господарств.

3. Види договорів матеріально–технічного забезпечення:

а) договір оптової купівлі–продажу;

б) договір поставки;

в) договір підряду на капітальне будівництво;

г) договір фінансового лізингу;

д) договір оренди;

є) договір комісії.

5. Які послуги надаються аграрним підприємствам за договором по агрохімічному обслуговуванню?

а) внесення хімікатів на поля в зв’язку з боротьбою із бур’янами;

б) внесення ядохімікатів при боротьбі із шкідниками;

в) полив сільськогосподарських угідь;

г) технічне обслуговування с/г машин та обладнання.

6. За допомогою яких договорів здійснюється реалізація сільськогосподарської продукції?

а) договір контрактації;

б)договір оренди;

в) договір комісії;

7. Предмет договору по науковому забезпеченню АПК:

а) науково–технічна продукція;

б) інтенсивна технологія вирощування сільськогосподарських культур;

в) формування основних фондів;

г) вироблена за новими технологіями сільськогосподарська продукція.

8. Хто є орендодавцями землі по договору оренди землі?

а) громадяни України;

б) обласні, міські, районні державні адміністрації;

в) Кабінет Міністрів України;

г) держава.

ТЕМА X: Суб’єкти аграрного права.

1. Як класифікують суб’єкти аграрного права за організаційно–правовими формами?

а) фермерські господарства;

в) с/г товариства;

г) особисті селянські господарства;

д) підприємства;

є) аграрні фірми.

2. Які сільськогосподарські підприємства належать до підприємств кооперативного типу?

а) фермерські господарства;

б) сільгоспкооперативи;

в) спілки селян;

г) колективні сільськогосподарські підприємства;

д) орендні підприємства.

3. Які сільгосппідприємства належать до підприємств корпоративного типу?

а) акціонерні товариства;

б) колгоспи;

в) приватно–орендні підприємства.

4. Метою створення аграрної біржі є:

а) надання послуг суб’єктів господарства у здійсненні ними торгівельних операцій;

б)продажу товарних деривативів

в) отримання прибутків.

ТЕМА XI: Громадяни як суб’єкти аграрного права.

3. Щоб стати членом сільськогосподарського кооперативу потрібно:

а) досягти 16 річного віку;

б) мати спеціальну освіту;

в) внести вступний та пайовий внесок

6. Членами фермерського господарства можуть бути:

а) громадяни України, які досягли 14 річного віку

б) громадяни України, які досягли 18 річного віку, та мають спеціальну освіту

в) іноземні громадяни, які проживають на території України не менш ніж 5 років та виявили бажання займатися сільським господарством

ТЕМА XII: Органи управління сільськогосподарськими підприємствами.

4. Контролюючим органом акціонерного товариства є:

а) Голова правління;

б) Ревізійна комісія;

в) Директор;

ТЕМА XIII: Правове становище с/г кооперативів.

1. С/г кооперативи бувають таких видів:

а) виробничі;

б) споживчі;

в) садово–городні;

г) обслуговуючі.

2. Мета створення с/г обслуговуючого кооперативу:

а) отримання доходу;

б) надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх с/г діяльності;

в) отримання прибутку.

ТЕМА XV: Правове становище особистого селянського господарства.

1. Основною метою діяльності, пов’язаної з веденням особистого селянського господарства, є:

а) отримання прибутку

б)задоволення особистих потреб у сільськогосподарській продукції

в) задоволення державних потреб у товарній аграрній продукції.

2. Особисті селянські господарства підлягають:

а) державній реєстрації як суб’єкти підприємницької діяльності

б) обліку у сільських, селищних, міських радах

в) ведення особистого селянського господарства здійснюється вільно, без державної реєстрації та обліку.

3. До основних ознак особистого селянського господарства можна віднести:

а) особисте селянське господарство – це господарська діяльність без створення юридичної особи

б) особисте селянське господарство є юридичною особою

в) діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, є підприємницькою

4. Для ведення особистого селянського господарства використовуються земельні ділянки розміром не більше:

а) 0,6 га

б) 1 га

в) 2 га

г) 50 га.

ТЕМА XIX: Організаційно-правове забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та інших природних ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності суб’єктів аграрного підприємництва

1. Основним принципом використання земель сільськогосподарського призначення виступає (вірним є 1 варіант відповіді):

а) Використання земель за цільовим призначенням.

б) Господарська експлуатація земель.

в) Улаштування меліоративних споруд на таких землях.

4. Відносини з охорони сільськогосподарських земель регулюються нормами (вірними є 2 варіанти відповіді):

а) Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”. б) Закону України „Про охорону земель”.

г) Закону України „Про оцінку земель”.

Дата добавления: 2015-05-31