Вопрос Определение способностей

ВСТУП

НБУВ – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

ДОДАТКИ 95 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Позначення виділити жирним шрифтом.

БД – база даних

БЕЖ – бібліотека електронних журналів

ВР – Верховна Рада

ЗМІ – засоби масової інформації

ЗМК – засоби масових комунікацій

ЗТС – загальна теорія систем

ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології

КДДП – керівні документи державної політики

МБА – міжбібліотечний абонемент

ММБА – міжнародний міжбібліотечний абонемент

НБ – наукова бібліотека

НБН – Національна бібліотека Нідерландів

НІБУ – Національна історична бібліотека України

НТІ – науково-технічна інформація

ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва в Європі

ПБ – Президентська бібліотека

РНБ – Російська національна бібліотека

УБА – Українська бібліотечна асоціація

ХДНБ – Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленко

Актуальність теми дослідження. Розгортання нового етапу суспільного розвитку, який дістав назву інформаційного суспільства, набуло глобального характеру і ґрунтується на інформатизації всіх сфер суспільного життя, модернізації виробничої бази, використанні документно-інформаційних ресурсів в системі суспільного виробництва. В рамках нової інформаційно-когнітивної парадигми, яка представлена різними рівнями розвитку економіки, політики та культури, сьогодні розвивається й Україна. Інформаційне суспільство створює метасистемні умови перетворень у всіх сферах суспільного життя, в тому числі і в бібліотечній, в якій нині виникають нові форми організації діяльності, відбуваються процеси диверсифікації, зміни в технологічній, кадровій, управлінській складових функціонування, тобто тенденції, які вже дістали назву трансформаційних змін. Водночас бібліотека як складова сучасної системи соціальних комунікацій не завжди відповідає вимогам інформаційного суспільства. Більше того, вона потребує підтвердження важливості й економіко-технологічної необхідності свого суспільно-культурного існування.

Проблема соціальної значущості й відповідності бібліотек вимогам інформаційного суспільства з його глобальними преференціями є однією з основних у сучасному бібліотекознавстві.

Реалії сьогодення нав’язують нам стрімкий рух до формування єдиного інформаційного простору в усіх галузях суспільного розвитку – як прогресивних революційних, так і у традиційно консервативних. Актуальність дослідження визначається об’єктивною необхідністю наукового вирішення ролі бібліотек у здійсненні керівництва розвитком національного інформаційного простору.

Ступінь дослідження проблеми. Питання функціонування інформаційного простору України, його становлення, проблеми та перспективи функціонування висвітлені у працях Біловус Л.[A1] [5], Буньківської О. [8], Вінічук І. [10], Гастинщикова В. [12], Конаха В. [35], Яковенка М. [87]. Частково питання інформаційного простору та інформаційної політики в Україні та світі знайшли відображення у працях таких вітчизняних та зарубіжних авторів як Л. Губерський [20], Д. Дуцик [21], А. Задворний [24], Рене Дж. Капрон [31], А. Манойло [42], О. Матвієнко [43], І. Михайлин [44], О. Нестеренко [47], З. Патрико [51], Б. Потятиник [56], Г. Почепцов [57], О. Соснін та О. Олійник [75], А. Стариш [76], П. Шеремет [86], Т. Ярошенко [88-89] та інших. Такими зарубіжними та вітчизняними науковцями, як Анджело Я. [1], Афанасьєва К [2], Багрова І. [3], Вилегжаніна Т. [9], Гранчак Т. [18], Маленкова Ю. [41], Степанов В. [78] розкрито проблеми участі бібліотечних інституцій як елементів інформаційної системи країни в реалізації завдань із захисту національної безпеки та національного інформаційного суверенітету в різних аспектах. В останні роки в полі зору українських та зарубіжних дослідників міжнародної взаємодії бібліотек. Н. Ігумнової [27], Г. Кісловської Д. Ніколаєва [48], Н. Пелагеши [52] та ін. перебувають різні проблеми, аспекти, форми, канали, засоби та напрями кооперації.

Праці згаданих науковців та дослідників дають можливість з’ясувати сучасний стан та перспективи розвитку обраної нами теми дослідження. Водночас потребує переосмислення відповідно до сучасних реалій ролі у процесах формування національного інформаційного простору в умовах інформаційного протистояння національних бібліотек, виокремлення яких у видовому багатоманітті бібліотечних структур стало наслідком процесу формування націй.

Мета роботи – з’ясувати мiсце i роль бiблiотек у формуваннi нацiонального iнформацiйного простору.

Поставлена мета зумовила вирішення наступних завдань:

- відібрати і проаналізувати літературні джерела, які містять актуальну, науково обґрунтовану інформацію про предмет дослідження;

- розглянути національний інформаційний простір в контексті розвитку інформаційного суспільства;

- вивчити нормативно-правову базу формування інформаційного простору України;

- визначити правові аспекти діяльності бібліотек в епоху інформатизації;

- дослідити стратегію розвитку бібліотек в інформаційному суспільстві;

- проаналізувати роль бібліотечних установ у формуванні національного інформаційного простору в умовах глобалізації;

- з’ясувати місце вітчизняних наукових бібліотек в єдиному інформаційному просторі: сучасне бачення та тенденції розвитку;

- охарактеризувати міжнародне співробітництво наукових бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору.

Об’єктом дослідження є бібліотеки в інформаційному просторі.

Предмет – вітчизняні наукові бiблiотеки у формуваннi нацiонального iнформацiйного простору.

Під час написання роботи були використані такі методи дослідження: аналізу і синтезу, який дає змогу проаналізувати як окремі бібліотечні установи, так і синтезувати особливості функціонування бібліотечних установ в контексті формування інформаційного суспільства та розвитку національного інформаційного простору; метод описовості, завдяки якому було здійснено опис міжнародного співробітництва бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору; метод спостереження дав можливість здійснити моніторинг сучасного бачення місця вітчизняних наукових бібліотек в єдиному інформаційному просторі; метод прогнозування дозволив дослідити стратегію розвитку бібліотек в інформаційному суспільстві.

Наукова новизна дипломної роботи полягає у

Практична значущість роботи полягає в систематизації та комплексному узагальненні мiсця i ролі бiблiотек у формуваннi нацiонального iнформацiйного простору. Результати дипломної роботи можуть бути використані для підготовки навчальних посібників, конспектів лекцій для вивчення таких дисциплін, як «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Інформаційні ресурси в документознавстві», «Державна інформаційна політика», а також для розробки матеріалів конференцій.

Інформаційною базою дослідження є підручники, посібники, статті та наукові дослідження зарубіжних та вітчизняних авторів, збірники наукових праць, монографії, електронні джерела та документація досліджуваної установи, що висвітлюють питання мiсця i ролі бiблiотек у формуваннi нацiонального iнформацiйного простору.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були заслухані на XVIІ Міжнародній науково-практичній конференції «Удосконалення інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки в умовах євроінтеграції» (м. Біла Церква, 21-23 травня 2015 р.) що відбулася у Білоцерківському інституті економіки та управління Університету «Україна».

Публікації. За результатами дослідження опубліковано??? 2 наукові праці: 1 наукова стаття та 1 тези доповідей на науково-практичній конференції.

Ключові терміни: інформація, національний інформаційний простір, інформаційний суверенітет, інформаційне суспільство, інформатизація, бібліотека, електронна бібліотека, наукова бібліотека, глобалізація, міжнародне співробітництво.

Структура роботи. Дипломна робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, які поділені на підрозділи для якнайповнішого розкриття теми дослідження, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (89 позицій) та 4 додатків.

[A1]Всі ініціали переставити перед прізвищем автора.

Способности — это индивидуальные свойства личности, являющиеся субъективными условиями успешного осуществления определённого рода деятельности. Способности не сводятся к имеющимся у индивида знаниям, умениям, навыкам. Они обнаруживаются в быстроте, глубине и прочности овладения способами и приёмами некоторой деятельности и являются внутренними психическими регулятивами, обусловливающими возможность их приобретения. В российской психологии наибольший вклад в экспериментальные исследования способностей внёс Б. М. Теплов.

Дата добавления: 2015-06-25