Актуальність теми

Продовольча проблема є на даний час однією із найактуальніших у світі. Її розв’язання тісно пов’язане із раціональним використанням родючого шару ґрунтів, найпродуктивнішими із яких є чорноземи. Україна посідає третину їх світового клину, але через неефективне використання земельного фонду та низький рівень галузі рослинництва, вона є в числі аграрно відсталих держав світу.

Частково вирішити цю проблему можна шляхом збільшення врожаїв за допомогою використання методами традиційної сепарацій насіння культурних рослин. Проте альтернативою використовуваним на даний час даних методів може бути тільки застосовування дій електричного поля, тобто впровадження електротехнологій. На підставі цього в роботі порушено комплексне питання повної очистки насіння від рослин-засмітнювачів, без вирішення якого неможливо передбачати прогрес галузі рослинництва. При цьому враховується, що у процесі сепарування під дією електричного поля одночасно відбувається селективне стимулювання неякісного насіння (насінин другого компоненту).

Як було зазначено вище, сепарування (розділення) суміші може відбуватися у процесі руху її частинок під дією зовнішніх сил. Враховуючи практичну відсутність у насінин сільськогосподарських культур магнітних властивостей, на них, окрім сили гравітаційної, може іще діяти тільки одна сила – сила електрична, тобто сила, яка є проявом взаємодії електричної складової електромагнітного поля із електричним зарядом насінин. Таке сепарування називають електросепаруванням.

Дослідження електросепарування на різних етапах еволюції пізнання його закономірностей, здійснювалося без належного врахування параметрів робочої зони та джерела високої напруги. Запропонована в даній роботі спроба нового комплексного підходу до цієї проблеми на основі застосування принципів системного аналізу є практично першою. Її здійснення може стати однією із передумов досягнення такого ефекту очистки, сортування і стимулювання насіннєвих сумішей, який, в кінцевому результаті, зможе забезпечити кондиційним насінням більшість товарних посівів зернових культур.

1.2. Проблеми підготовки насіння в первинному насінництві культурних рослин

Українські ниви, поряд із культурними рослинами, рясніють широким розмаїттям бур’янів (кукіль-плевел, щавель кінський, пирій повзучий, щирець, осот польовий, вівсюг, полин гіркий, куряче просо, донник, повиліка та сотні інших), тобто таких собі кукілів-плевелів, які виснажують поживність ґрунтів, не дають високопродуктивним сортам сільськогосподарських зернових культур реалізовувати в урожаях потенціали своїх генотипів. І відбувається це, в першу чергу, через відсутність в державі ефективної системи забезпечення товарних посівів кондиційним насінням. Селянин вимушений, замість насіння супереліти чи еліти, як це є в аграрно розвинутих країнах світу, висівати в ґрунт рядове зерно, засмічене насінням бур’янів тобто технологічне сміття.

В цій ситуації практично кожна сільськогосподарська культура, кожен сорт має ряд своїх супутників – диких рослин, які разом утворюють єдину рослинну спільноту, єдиний геобіоценоз. Насінини рослин сорту „пам’ятають” про споріднене сусідство бур’янів, заради яких треба „поступатися” закладеною потенціалом генотипу продуктивністю, тобто „дичіти”. У пам’яті насінин диких рослин-бур’янів також закладена програма „пристосування” до насіння сорту за тими фізичними ознаками, за якими їх видаляють. І чим досконаліші методи відсепаровування насінин рослин-засмітнювачів від насіння сорту, тим інтенсивніше йде вирівнювання фізичних властивостей, за якими воно здійснюється.

Особливо гострою ця проблема є для первинного насінництва, яке покликане займатися оригінацією нових районованих високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур та розмноженням їх насіння до кількості, необхідної для забезпечення товарних посівів. В силу вище сказаного уже навіть на рівні розсадників розмноження і, само собою, на ділянках для вирощування насіння супереліти, еліти та першої репродукції, як під впливом „сусідства” рослин-засмітнювачів, так і внаслідок екологічної пластичності більшості сільськогосподарських культур, сорт репродуктивно втрачає свій біологічний потенціал, тобто понижує в кожній наступній репродукції рівень своєї продуктивності. Отримуваний у такий спосіб урожай насіння представляє собою насіннєву суміш, яка має у своєму складі три основні компоненти.

Перший із них (основний) – це сукупність якісних насінин сорту, кожна із яких спроможна, при відповідних ґрунтово-кліматичних умовах, відтворити в наступному врожаї (в наступній репродукції) закладений в ній її сортом біологічний потенціал продуктивності. Другим компонентом цієї суміші є частина насіння, яке, внаслідок біологічних та техногенних причин, має недостатній запас енергії для донесення до наступного врожаю продуктивних якостей сорту. Тобто, якщо би якимось чином поповнити частково втрачений цими насінинами запас біологічної енергії, то вони поповнили би собою склад основного компоненту. Третім компонентом, як видно із вищесказаного, є насіння рослин-засмітнювачів. Вміст їх в насіннєвій суміші, навіть невисокий (декілька відсотків, або навіть декілька насінин на один кілограм маси суміші) через випереджуюче дозрівання та самовисівання в ґрунт призволить до забур’янення агроландшафтів, їх біологічного виснаження, зменшення вмісту гумусу та інших складників врожайності ґрунтів [26].

Такий стан агроекосистем, якими є сільськогосподарські угіддя, запам’ятовується, як це було зазначено вище, не тільки всіма компонентами суміші, але і ґрунтом, як життєдіючим біологічним організмом. Спільна життєдіяльність ґрунту і культурних та диких рослин, як біологічної системи, формувалась на українських землях десятиліттями у відповідності до законів природи. Вона не влаштовує людину, бо позбавляє її частини „хліба насущного”, тобто призводить до недоотримання продукту рослинництва, без якого людство в нинішню епоху різких демографічних змін вижити не в стані. Але людина, через невміння правильно пізнати і застосувати закони природи, сама собі створює таку шкоду. Як кажуть: що посієш, те і пожнеш. А сіє людина разом із насінням своє незнання, своє недбальство.

Дата добавления: 2015-06-25