Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Соціальна робота. Теоретичні основи соціальної роботи 13





Теоретичні основи соціальної роботи 13


 


Смисл соціального соціуму полягає у забезпеченні сприятливих умов для розвитку особистості, остання ж реалізує свої життєві сили через соціальну організацію, соціальне середовище.

Сама держава делегує своїм соціальним інститутам, організаціям, ок­ремим особистостям ряд функцій по управлінню і розпорядженню влас­ними справами, скорочує методи політичного тиску і розширює сферу правового, духовпо-культурного, штелектуальио-інформаційпого впливу на громадян.

В останні роки все частіше постає питання про обумовленість соц­іальної роботи соціальною політикою держави, оскільки зміст і спрямо­ваність останньої служить не лише змістовою, але й організаційною ос­новою соціальної роботи, викопуючи водночас надзвичайно важливу ме­тодичну функцію стосовно до останньої.

Спираючись на законодавчу базу і нідзакоіші нормативно-правові акти, різні структури органів державного управління, соціальна політика прагне створити передумови для адаптації людини до умов життєдіяль­ності, які постійно змінюються у часі і просторі.

Без сумніву, соціальна політика не може бути оформлена гарними гаслами і деклараціями, вона, перш за все, має врахувати інтереси і потреби соціальних, професійних, національних, різновікових і різноста­тевих груп населення. І чим глибше будуть вивчені і усвідомлені життєві потреби населення, умови й можливості їх реалізації, тим точніше і по­вніше вони будуть представлені у завданнях соціальної політики, а отже, більш успішно вирішуватись у практиці. Тобто, можна сказати, що соц­іальна політика (як методологія) і соціальна робота (як практика) — це дві взаємообумовлені, взаємодіючі сторони, які включають пауково-пізиа-вальпий і іірактично-оргапізаційпий компоненти [1, 48-49].

Науково-пізнавальний компонент соціальної політики виступає як ре­зультат аналізу й осмислення потреб, які з'явилися у суспільстві, тен­денцій розвитку соціальних процесів як узагальненою результату й оцінки попереднього етапу соціальної політики. Це дає змогу органам державного управління виробити концепцію соціальної політики і формулювати її го­ловні завдання й напрямки, які проявляються у соціальній роботі.

Практично-організаційний компонент соціальної політики держави по­в'язаний безпосередньо з реалізацією концептуальних положень і стратег­ічних завдань. Саме названий компонент дозволяє глибоко усвідомити зміст соціальної політики й умови її реалізації; підбір і розстановку кадрів для вирішення окреслених завдань; визначення функцій виконавців, їх


повноважень і відповідальності, наявність ресурсів і засобів; координація зусиль і дії у реалізації завдань; поетапне виконання завдань.

Водночас слід зазначити, що, у свою чергу, соціальна робота з її розгалуженою структурою органів управління у різних регіонах, з широ­кою мережею центрів соціальної допомоги населенню здійснює досить активний вплив па соціальну політику. Вбираючи в себе практично-оргаи-ізаційний компонент соціальної політики держави, вона забезпечує ре­альність останньої, перевіряє її життєздатність. У цьому і проявляється діалектика взаємодії соціальної політики і соціальної роботи, хоча соц­іальна робота за своїм змістом значно багатша за соціальну політику, більш динамічна, рухливіша, і в той же час вона періодично визнає більшу стійкість і визначальний характер соціальної політики.

Література

1. Социальпая политика (Сост. и рєд. А.Райкевич. — М.: Прогресе,
1977.

2. Волков Ю.Е. Достижения и задачи социальной политики. — Там
же. - С.366-369.

3. Якуба О.О. Зміни в соціальио-класовій структурі українського
суспільства та соціальна політика // Соціальна політика в Україні та
сучасні стратегія адаптації населення. 36. статей. — К.: НТФ "Студ-
цептр", 1998. - С.145-148.

4. Яременко О.О. Соціальна політика як регулятор взаємовідносин
соціальних структур і соціальних інститутів // Український соціум:
Соціологічні дослідження та моніторинг соціальної політики. — К.. 2002.
- №1. - С.9-20.

5. Абдеев Р.Ф. Философия ипформациошгай цивилизации. — М.:
Прогресе, 1994.

6. Григорьев С.И., Ивапов В.Н. и др. Социальньїе техпологии. —
Барнаул: АГУ, 1999.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-25; Просмотров: 359; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.