Освітньо-кваліфікаційна характеристика лікаря-спеціаліста-вірусолога

Згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики фаху лікар-вірусолог повинен знати та вміти:

-організацію вірусологічної служби в Україні;

-основні законодавчі акти та інструктивно – методичні документи, регламентуючі діяльність вірусологічних лабораторій України;

-правові питання діяльності лікаря-вірусолога, питання трудового законодавства;

-функціональні напрямки діяльності лікарів – вірусологів, їх взаємозв’язок з лікувальними та іншими закладами;

-організацію та планування роботи вірусологічної лабораторії, її матеріальне забезпечення;

-правила роботи з інфікованим матеріалом, питання технікі безпеки та протиепідемічного режиму при роботі з вірусами 1-4 груп патогенності, види й методи дезинфекції та стерилізації, що застосовуються в вірусологічній лабораторії, заходи з ліквідації аварійних ситуацій;

-правила оформлення первиної, облікової та звітної медичної документації по існуючим формам;

-статистичний аналіз та основні показники діяльності лікаря-вірусолога;

-наукові принципи лабораторної діагностики вірусних інфекцій;

-аналіз результатів досліджень у вірусологічній лабораторії;

-структуру, фізико- хімічні та біологічні властивості вірусів;

-основи генетики вірусів та стратегії їх геномів;

-питання патогенезу та клінічного перебігу вірусних інфекцій;

-принципи хіміотерапії та хіміопрофілактики вірусних інфекцій;

-основні питання епідеміології та перспективи боротьби з вірусними інфекціями;

-питання організації лабораторної діагностики вірусних інфекцій в умовах виникнення екстремальних ситуацій.

-визначити об’єм клінічної та епідеміологічної інформації, необхідної для проведення вірусологічного обстеження;

-визначити характер /вид/, об’єм та термін одержання клінічного та секційного матеріалу для дослідження;

-при необхідності організувати пересилку клінічних проб та інфекційних матеріалів у відповідну лабораторію /центр/ з дотриманням відповідного режиму;

-визначити умови обробки, зберігання та знезаражування інфекційного матеріалу та ступінь придатності для досліджень;

-підібрати адекватний метод/методи (експрес-, виділення вірусу або серологічний) для дослідження кожного виду матеріалу;

-підготувати прилади, апаратуру, інструменти, посуд, реактиви, біосистеми для дослідження;

-провести індикацію та ідентифікацію виділених вірусів;

-провести експрес - діагностику вірусних інфекцій;

-провести серодіагностику вірусних інфекцій;

-визначити напруженість противірусного імунітету;

-провести санітарно – вірусологічні дослідження об”єктів довкілля.

3. Перелік маніпуляцій, видів та методів дослідження, якими повинен володіти лікар-спеціаліст-вірусолог:

- Підготовка лабораторного посуду різного призначення для вірусологічних досліджень (дезінфекція, механічна очистка, обробка кислотами, стерилізація сухим жаром).

- Відбір клінічних та секційних проб заразного матеріалу, а також зразків з об”єктів довкілля для вірусологічних та сироваток крові для серологічних досліджень.

- Транспортування та зберігання зразків для вірусологічних і серологічних досліджень.

- Транспортування та зберігання культур клітин.

- Приготування суспензій з клінічного та секційного матеріалів.

-Деконтамінація зразків матеріалу для вірусологічних досліджень антибіотиками, фунгіцидами та жиророзчинниками.

- Світлова та люмінесцентна мікроскопія препаратів клітин

- Приготування, фільтрація та стерилізація поживних середовищ та розчинів.

- Підрахунок клітин у камері Горяєва під світловим мікроскопом. Розрахунок посівної концентрації клітин.

- Приготування первинно трипсинізованих культур клітин.

-Культивування перещеплюваних культур клітин.

-Індикація вірусів в культурах клітин за ЦПД або МФА.

-Овоскопування курячих ембріонів (КЕ).

- Зараження КЕ у алантоїсну порожнину та на хоріоналантоїсну оболонку (ХАО).

- Розтин КЕ та відбір ембріональних рідин.

- Індикація вірусів в ембріональних рідинах КЕ в реакції гемаглютинації (РГА) та виявлення бляшок на ХАО.

- Венепункція та венесекція тварин - донорів крові (півнів, морських свинок, кролів). Приготування зависі еритроцитів.

- Зараження лабораторних тварин (дорослих та новонароджених) під шкіру, в мозок, внутрішньом”язево, per os, респіраторним шляхом.

- Розтин лабораторних тварин та відбір матеріалів для подальшого вірусологічного дослідження.

- Визначення інфекційного титру вірусів.

- Реакція нейтралізації (РН).

- Реакція гемаглютинації (РГА) та реакція гальмування гемаглютинації (РГГА).

- Реакція гемадсорбції (РГадс.) та реакція гальмування гемадсорбції (РГГадс.)

- Реакція зв’язування комплементу (РЗК).

- Метод флюоресціюючих антитіл (МФА).

- Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА).

- Імуноферментний аналіз (ІФА) - Імунохроматографічний аналіз (ІХА) – швидкі тести.

- Реакція латексаглютинації (РЛА).

- Виділення вірусів: поліомієліту, Коксаки А, Коксаки В, ЕСНО, РС-вірусу, респіраторних аденовірусів, вісповакцини.

- Виявлення антигенів вірусів у інфекційному матеріалі МФА: грипу А, В, С, парагрипу I-III типів, аденовірусу, РС-вірусу, вісповакцини, ротавірусу

- Виявлення антигенів вірусів в інфекційному матеріалі ІФА: НВs Ag вірусу гепатиту В (ГВ), вісповакцини, ротавірусу, норавірусу

- Виявлення противірусних антитіл у крові в РН на культурах клітин та новонароджених мишах при: поліомієліті, Коксакі А-інфекції, Коксакі В-інфеції, ЕСНО-інфекції.

- Виявлення противірусних антитіл у крові РГГА при: грипі, парагрипі, паротиті, кліщовому енцефаліті.

- Виявлення противірусних антитіл у крові РЗК при: респіраторній аденовірусній інфекцїї, РС-інфекції.

- Виявлення противірусних антитіл у крові РНГА при: кору, Коксакі В- інфекції, грипі, РС-інфекції.

- Виявлення противірусних антитіл та антигенів вірусів РНГА при: респіраторній аденовірусній інфекції, ротавірусній інфекції.

- Виявлення противірусних антитіл у крові ІФА при: гепатиті А (IgМ), гепатиті В (ГВ)-анти-HBc тотальні, гепатиті С, гепатиті Д, ВІЛ-інфекції. - Виявлення антигенів та противірусних антитіл простими/швидкими тестами при: гепатиті В, гепатиті С, ВІЛ-інфекції, грипі А і В, ротавірусній інфекції аденовірусній інфекції

- Методи санітарно-вірусологічного дослідження води.

Перелік практичних навичок, якими повинен володіти лікар-мікробіолог після закінчення інтернатури

№ п/п	Назва виду лабораторної діагностики	Ступінь оволодіння
	Мікроскопічні методи досліджень	+++
	Методи хімічного та бактеріологічного контролю якості поживних середовищ	+++
	Методи виділення чистих культур	+++
	Загальні принципи ідентифікації культур	+++
	Методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків (метод дифузії в агар)	+++
	Реакція пасивної гемаглютиниції	+++
	Реакція коаглютинації	++
	Імунодифузія в гелі	+++
	Діагностика ешеріхіозів	+++
	Діагностика шигельозів	+++
	Діагностика сальмонельозів	+++
	Діагностика захворювань, які викликаються умовно-патогенними ентеробактеріями (протеї, ієрсинії, ентеробактер, серації, гафнії, цитробактер та ін.)	+++
	Діагностика кишкового дисбактеріозу	+++
	Бактеріологічна діагностика холери та інших вібріогенних діарей	++
	Бактеріологічна діагностика сибірки	+++
	Бактеріологічна діагностика чуми	+++
	Методи індикації збудників особливо небезпечних інфекцій	++
	Мікробіологічна діагностика дифтерії	+++
	Мікробіологічна діагностика кашлюку та паракашлюку і бронхісептікозу	+++
	Мікробіологічна діагностика менінгококової інфекції	+++
	Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами	+++
	Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стрептококами	+++
	Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених псевдомонадами	+++
	Методи ідентифікації та диференціації НФГНБ	++
	Методи діагностики захворювань, спричинених гемофілами	+++
	Мікробіологічна діагностика захворювань дихальних шляхів	++
	Мікробіологічна діагностика захворювань сечостатевої системи	++
	Мікробіологічна діагностика кандидозу	+++
	Санітарно-мікробіологічне дослідження повітря закритих приміщень	+++
	Санітарно-мікробіологічне дослідження питної, природної та стічної води	+++
	Санітарно-мікробіологічне дослідження грунту	+++
	Санітарно-мікробіологічне дослідження різних харчових продуктів	+++
	Мікробіологічна діагностика харчових отруєнь мікробної етіології	+++