Розділ№1. Історія с. Руда-Красна

ВСТУП

Становлення народно-традиційної культури українців тривало довгі

століття. Впродовж багатьох століть український народ безупинно творив

своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи його

своєрідними обрядами, ритуалами. Фактично формувався внутрішній світ

українців, осягався весь навколишній простір, закладалися світоглядні

засади.

Саме сьогодні громадянам України необхідно пізнати і зрозуміти велич

нашої народно-традиційної культури, її од вічний гуманізм, добробут,

всепрощення, доброзичливість, щиру гостинність, щоб врівноважити свої

вчинки, спрямувати їх на утвердження української державності,

забезпечення душевного затишку усім, хто живе на етнічній землі України.

А тому слід розуміти особливості української душі, оскільки у тотожності

філософії держави та національної вдачі заховані нуртуючі джерела

державотворчої енергії. На складному етапі розвитку Української держави

заглиблення у народну спадщину, вивчення і збереження минулого,

звернення до народних джерел - одне з важливих завдань сучасності,

важливий елемент у становленні справжніх патріотів своєї держави, а

також важливий внесок у збереження національного багатства українського

народу, його самобутньої, багатої і давньої культури.

Але вивчення духовної культури будь-якого народу неможливе без вивчення історії цього ж народу. На нашу думку, таке дослідження буде менш

повним, насиченим. Отже, я можу говорити про важливість дослідження

історії та топоніміки населеного пункту.

Актуальність роботи. Оскільки вивчення історії та топоніміки є важливим елементом у дослідженні культури і традицій населеного пункту, то

вважаємо за доцільне у своїй роботі звернути увагу саме на цей аспект.

З Клеваня на північ (десь за 6 км.) при автотрасі на Деражне простяглось одинокою довгою вулицею село Руда-Красна; яке зараз має понад 148 дворів, 450 мешканців. З півдня поселення стикається із низинними берегами Стубли, від заходу,півночі, сходу примикає до лісомасивів. Руда Красна має 2 дільниці. Західна, що примикається ло ферми, іменується Руда, східна (напрямку до Суська) – Красна. У минулому це були окремі села, бо так представлені на картах ХVІІ ст.

Назва Руда пішло від імені урочища, де брали руду глину. Нині це надстублянське урвище глинище. В Україні таких руд понад 20.
Назва Красна, могла на зорі появи бути двослівною, типу Красна долина, Красна лука, де словом красна, як правило символізували гарне місце. І лише зрідка колір грунту, води, рослин. Назва Красна є ще в трьох областях. Але Руда-Красна одинока, як і Рудо-Красна-варіантне наймення довідника, карт 1947року.

У Руді Красній є свої іменовані об’єкти:

Ø Фоса (Квоса) – «прокана канава»;

Ø Макарівка – «хутір, засновником якого був Макар»;

Ø Кемпа – «заселена між болотна острівкові висота»;

Ø Гниле болото – «колишня драговина»;

Ø Курган – «висота серед болота»;

Ø За греблею – «пасовисько, де колись був водяний млин, а його околиці - гребля»;

Ø Дернівка – «випас у дерні – запущеному полі»;

Ø Лоза – «сінокіс у зарослих лози»;

Ø Блях – «надрічковий луг, де «бляшували» (відбілювали) полотно»;

Ø Михалкова сіножать – «сінокіс на маєтності Михалка»;

Ø Кобилище – «пасовисько для жереб них кобил»;

Ø Стависько – «сінокіс в заростях вільшини на місці колишнього ставка»;

Ø Янківська драговина – «колись трясовинне болото, належне Янківському»;

Ø Острови – «трав’янисті між болотні висотні місця»;

Ø Потреб – «сінокіс, очищений (потереблений) від заростів»;

Ø Помірки – «додаткові наділи землі»;

Ø Німцева долина – «ліс у напрямку Мочулок, колишня власність німецького колоніста»;

Ø Коло смолярні – «мішаний ліс в околиці смолярні»;

Ø Бобровина – «надрічковий сінокіс, де ніби були боброві гони»;

Ø Броварська криниця – «сінокіс в околиці колишнього бровара – пивоварного заводу»;

Ø Нивка – «невелике серед лісне поле»;

Ø Гаївка – «орний грунт поблизу бувшої гаївки»;

Ø Бичовники – «поле над автотрасою, де знаходились «бичі» - невеликі упорядковані в’їзди на головну дорогу»;

Ø Давочка – «дорога між полями»;

Ø Діброва – «сінокіс на місці діброви»;

Ø Могилкове – «громадське пасовисько неподалік могилок»;

Ø Тимофіївка – «хутірець під Жобрином, де мешкав Тимофій»;

Ø Ганджина криниця – «колодязь неподалік Ганджі»;

Ø Пастівник – «громадське пасовище».

Дата добавления: 2015-06-25