Цього Кодексу. 5 страница. Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328,329, 422 Кримінального кодексу України будуть встановлені злочини

Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328,329, 422 Кримінального кодексу України будуть встановлені злочини, передба­чені статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слід­чими органів безпеки.

3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податко­
вого законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, перед­
бачених статтями 204, 209, 212, 212', 216,219 Кримінального кодексу Укра­
їни.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановле­ні злочини, передбачені статтями 192, 200, 205, 222, 222', 358 Криміналь­ного кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове

____________________________________________________. 467

розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчи­неними особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони роз­слідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

4. Слідчі органів державного бюро розслідувань України здійснюють
досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службо­
вими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно
до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», осо­
бами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівни­
ками правоохоронних органів.

5. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених стат­
тями 209', 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, до­
судове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності
якого відноситься злочин, у зв'язку з яким почато досудове розслідування.

Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші зло­чини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або ін­шою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою ви­значає підслідність всіх цих злочинів.

1. Коментована стаття визначає предметну (родову) підслідність досудо­
вого розслідування кримінальних правопорушень (злочинів та кримінальних
проступків) органами досудового розслідування, персональну (спеціальну,
суб'єктну) підслідність та за зв'язком кримінального провадження.

2. Підслідність - це сукупність встановлених законом ознак кримінально­
го провадження, згідно з якими воно належить до провадження того чи іншо­
го органу досудового розслідування. Органами досудового розслідування ви­
ступають слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, органів служби безпеки
України, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового зако­
нодавства, органи державного бюро розслідувань, уповноважені здійснювати
дізнання і досудове слідство, а саме: розслідування за кожним кримінальним
провадженням здійснюють слідчі, що входять до штату відповідного органу
досудового розслідування. У коментованій статті законодавець веде мову про
предметну (родову) підслідність, відповідно до правил якої орган досудового
розслідування (слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки,
органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства,
органів державного бюро розслідувань), який повинен здійснювати досудове
розслідування, визначається характеристиками вчиненого злочину.

3. Персональна (спеціальна, суб'єктна) підслідність визначається характе­
ристиками суб'єкта злочину. Наприклад, за всіма кримінальними провадження-

468 _______________________________________________________________

ми про злочини, що вчинені службовими особами, які займають особливо від­повідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», а також особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суд­дями та працівниками правоохоронних органів, досудове розслідування може здійснюватися тільки органами державного бюро розслідувань.

4. Підслідність за зв'язком кримінального провадження визначається за двома правилами: кримінальне провадження розслідує той орган досудового розслідування, до підслідності якого належить злочин, у зв'язку з яким пору­шено кримінальне провадження, наприклад, злочин, передбачений ст. 328 КК України «Розголошення державної таємниці», розслідується слідчими органів Служби безпеки України. Якщо слідчі слідчого підрозділу органів безпеки, розслідуючи кримінальне провадження про злочин, віднесений до їх компетен­ції, встановлять певні злочини, передбачені ст.ст. 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 КК України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове роз­слідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки.

Частиною 1 ст. 216 КПК встановлено підслідність слідчих органів вну­трішніх справ. Це - кримінальні провадження про правопорушення, передба­чені законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування (злочини проти життя, прав і свобод людини, проти власності, проти здоров'я, честі і гідності особи, громадської безпеки, моральності та деякі інші).

Частиною 2 ст. 216 КПК передбачено, що слідчі органів безпеки здійсню­ють досудове розслідування злочинів проти основ національної безпеки, проти миру, здійснюють кримінальні провадження щодо контрабанди, терористично­го акту та деяких інших тяжких злочинів, що передбачені статтями, вказаними уч. 2 ст. 216 КПК.

Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового за­конодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів проти належного функціонування фінансової системи держави. Частина 3 коментованої статті надає перелік цих злочинів, передбачених ст.ст. 204, 209, 212, 2121, 216, 219 КК України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів; легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут не­законно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок; доведення до банкрутства).

Частиною 4 коментованої статті передбачено, що слідчі органів держав­ного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо від­повідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу» особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та

____________________________________________________ 469

працівниками правоохоронних органів. Статтею 9 Закону України «Про дер­жавну службу» встановлено вичерпний перелік таких службових осіб: Пре­зидент України, голова Верховної Ради України та його заступники, голови постійних комісій Верховної Ради України та їх заступники, народні депутати України, прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, голо­ва та члени Конституційного Суду України, голова та судді Верховного Суду України, голови та судді Вищих спеціалізованих судів України, Генеральний прокурор України та його заступники. Перелік осіб, посади яких віднесені до 1-3 категорії посад державних службовців, наданий у ст. 25 Закону України «Про державну службу». Персональна підслідність також стосується й розслі­дування злочинів, що вчинені працівниками правоохоронних органів (органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції тощо).

5. Досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо окре­
мих злочинів проти правосуддя (ст.ст. 384, 385, 386, 387, 388, 396 КК України)
здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у
зв'язку з яким почато досудове розслідування.

6. За загальним правилом досудове розслідування повинно здійснюватися
за кожним окремим випадком виявленого кримінального правопорушення або
за всіма виявленими злочинами, що вчинені певною особою. З таких позицій
і підходять у разі потреби визначення підслідності кримінальних проваджень.
За неможливості виділення матеріалів у окремі кримінальні провадження для
здійснення досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за до-
судовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність усіх цих
злочинів. Якщо такий нагляд здійснюють кілька прокурорів у межах їхньої те­
риторіальної чи відомчої юрисдикції, то рішення щодо підслідності справ за
наявності спірних підходів встановлює прокурор вищого рівня.

Стаття217. Об'єднання і виділення матеріалів досудового розслі­дування

1. У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані
матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у
вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи,
підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також
матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних,
проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо
яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

2. Не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових
розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину.

3. У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одно­
го або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окре­
ме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримі­
нальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні
одного чи більше кримінальних правопорушень.

470 ______________________________________________________________

4. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в
окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту до­
судового розслідування та судового розгляду.

5. Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового роз­
слідування приймається прокурором.

6. Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового роз­
слідування не може бути оскаржене.

1. Досудове розслідування здійснюється за кожним фактом виявлення
кримінального правопорушення і відомості про таке розслідування вносяться
до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

2. Об'єднання матеріалів досудового розслідування необхідно вважати
доцільним, якщо в результаті об'єднання в одне кримінальне провадження ма­
теріалів кількох досудових розслідувань досягається можливість забезпечення
повноти й об'єктивності дослідження обставин вчиненого злочину чи злочи­
нів або кримінальних проступків, правильного визначення ролі і ступеня вини
кожного з учасників кримінального правопорушення. Коментована стаття пе­
редбачає можливість (а не обов'язковість) прийняття слідчим, прокурором рі­
шення про об'єднання матеріалів кількох досудових розслідувань в одне в разі
виявлення вказаних у законі підстав для цього. Зі змісту коментованої статті
випливає, що повинні об'єднуватися в одне провадження матеріали досудового
розслідування щодо кількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного криміналь­
ного правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох
кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, за
якими не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що
кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчи­
нені однією особою (особами), незалежно від часових чи територіальних меж
вчинення таких кримінальних правопорушень.

3. Підстави об'єднання матеріалів досудового розслідування не передба­
чають їх поширювального тлумачення. Випадки об'єднання матеріалів досудо­
вого розслідування за різними злочинами з мотиву практичної доцільності на
підставах, що прямо не вказані в законі, треба вважати такими, що суперечать
принципу законності. Вчинення різними особами кількох злочинів без ознак
співучасті в одному й тому ж місці або стосовно одних і тих само потерпі­
лих не створює підстав для об'єднання в одному кримінальному провадженні
матеріалів досудового розслідування за цими злочинами. Прийняття рішення
щодо об'єднання матеріалів досудового розслідування передбачає необхідність
ретельної оцінки ймовірних наслідків цієї дії.

4. Допустимість об'єднання в одному кримінальному провадженні мате­
ріалів досудового розслідування до встановлення підозрюваних може визнача­
тися виявленням доказів, що вказують на вчинення кількох злочинів однією або
кількома особами у співучасті (наприклад, виявлення тих самих слідів пальців
рук ймовірних підозрюваних на різних місцях вчинення злочинів). Об'єднання

____________________________________________________ 471

матеріалів досудового розслідування в таких випадках сприятиме цілеспрямо­ваності досудового розслідування та його результативності.

5. Відповідно до ч. 2 коментованої статті не можуть бути об'єднані в одне
провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступ­
ку та щодо злочину. Розслідування кримінальних проступків здійснюється у
формі дізнання, розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слід­
ства (див. коментар до ст. 215 КПК). Проте не слід вважати порушенням про­
цесуальних вимог розслідування в об'єднаному провадженні кількох злочинів,
якщо за результатами досудового розслідування буде встановлено, що окремі з
епізодів правопорушення є не злочином, а кримінальним проступком.

6. За правилами, передбаченими ч. З коментованої статті, у разі необхід­
ності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох криміналь­
них правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна
особа обгрунтовано підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопо­
рушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше
кримінальних правопорушень, і такі обставини знаходять своє підтвердження
матеріалами кримінальних проваджень. Якщо при провадженні досудового
розслідування встановлюється відсутність зв'язку як між окремими злочинами,
так і між підозрюваними у їх вчиненні особами, виділення матеріалів досудо­
вого розслідування вважається обов'язковим. Відсутність такого зв'язку може
бути констатовано, зокрема, при виявленні в ході досудового розслідування ві­
домостей про нові, раніше не відомі злочини.

7. У випадках, коли значний обсяг матеріалів досудового розслідування й мно­
жинність його епізодів ускладнюють своєчасне закінчення досудового розсліду­
вання, зумовлюють доволі тривале й надмірне тримання підозрюваних під вартою,
створюють загрозу реалізації прав учасників кримінального судочинства на доступ
до правосуддя у розумні строки, вони можуть бути розцінені як підстави для виді­
лення з цього кримінального провадження матеріалів як самостійного досудового
розслідування. Законодавець чітко визначає, що повнота досудового розслідування
й судового розгляду в результаті виділення матеріалів не повинні постраждати.

8. Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розсліду­
вання приймається прокурором і не підлягає оскарженню. За наявності підстав
й визнання необхідності об'єднання в одному кримінальному провадженні або
виділення матеріалів досудового розслідування прокурор виносить постанову про
об'єднання або виділення матеріалів досудового розслідування з викладенням мо­
тивів прийнятого рішення. Постанова прокурора підлягає безумовному виконан­
ню особою, в провадженні якої перебувають матеріали досудового розслідування
або якій такі матеріали направлені для проведення досудового розслідування.

С т а т т я 218. Місце проведення досудового розслідування 1. Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудо­вого розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

2. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відо­
мо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення,
ро {слідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить роз­
слідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

3. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме
або його вчинено іа межами України, місце проведення досудового розслі­
дування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення
ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного
чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення
або настання його наслідків тощо.

4. На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпоча­
тих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.

У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування роз­почато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопору­шення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, по­терпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

5. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури ви­
щого рівня.

6. Слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та не­
гласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією
іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити
їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов'язаний
її виконати.

1. Коментована стаття регламентує питання визначення підслідності досу­
дового розслідування за територіальною ознакою розташування органу досудо­
вого розслідування та місця вчинення кримінального правопорушення. Викла­
дені в цій статті норми підлягають застосуванню у сукупності із положеннями

ст. 216 КПК.

2. Кримінальне правопорушення вважається вчиненим там, де воно закін­
чене, незалежно від місця підготовки чи настання суспільно небезпечних на­
слідків. За неможливості точно визначити місце вчинення кримінального пра­
вопорушення досудове розслідування (до моменту кінцевого виявлення цього
місця) здійснюється за місцем виявлення кримінального правопорушення або
настання наслідків його скоєння. Йдеться про випадки, коли місце вчинення
кримінального правопорушення невідоме або коли з урахуванням обставин
кримінального провадження (створення умов для більш швидкого і повного
розслідування кримінального правопорушення) найбільш доцільно провадити
досудове розслідування за місцем виявлення кримінального правопорушен­
ня, місцем заходження підозрюваного, а також місцем перебування більшості

_________________ 473

свідків. Останнє може бути, коли кримінальне правопорушення вчинено в різ­них адміністративно-територіальних утвореннях.

3. У разі, якщо слідчому надійшла на розгляд заява, повідомлення або з
інших джерел стало відомо про обставини, які вказують на вчинення кримі­
нального правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетен­
ції, він зобов'язаний розпочати досудове розслідування і здійснює всі можливі
слідчі (розшукові) дії і негласні слідчі (розшукові) дії допоки прокурор не ви­
значить іншу підслідність.

4. У разі, якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідо­
ме або його вчинено за межами України, відповідний прокурор з урахуванням
місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування
підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопо­
рушення або настання його наслідків тощо визначає місце проведення досудо-
вого розслідування.

5. До початку розслідування під час реєстрації заяви чи повідомлення про
вчинене кримінальне правопорушення слідчий, прокурор повинен переконати­
ся в тому, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не зареєстровано, а
отже, й не розпочато досудових розслідувань щодо того ж кримінального пра­
вопорушення. У разі, якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу до-
судового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування
розпочато й проводиться кримінальне провадження щодо того ж кримінального
правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розсліду­
вання, наявні у нього матеріали та встановлені відомості, повідомляє про це
прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єди­
ного реєстру досудових розслідувань.

6. Якщо при провадженні досудового розслідування поміж слідчими різ­
них органів досудового розслідування виникає спір з приводу того, хто з них
повинен розслідувати кримінальне правопорушення і підставами для спору
щодо підслідності стає неоднозначне визначення виду, складу злочину, місця
події, місця вчинення кримінального правопорушення тощо, спірні питання
про підслідність вирішує виключно керівник органу прокуратури вищого рівня.

7. Слідчий за матеріалами досудового розслідування, яке перебуває в його
провадженні, прокурор у межах наданих йому прав має право провадити слідчі
(розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходить­
ся під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю по­
становою доручити їх проведення іншому органу досудового розслідування за
місцем його юрисдикції, який зобов'язаний виконати отримане від слідчого,
прокурора доручення.

Невідкладність виконання слідчих (розшукових) дій та негласних слід­чих (розшукових) дій слідчим, прокурором за кримінальним провадженням на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслі­дування, визначається необхідністю термінового виявлення й процесуального закріплення слідів кримінального правопорушення, які можуть бути безпово-

474 ____________________________

ротно втраченими до прийняття кримінального провадження іншим слідчим після передачі його за підслідністю. Визначення кола слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, які підлягають обов'язковому ви­конанню до передачі кримінального провадження іншому слідчому, залежить від конкретних обставин кримінального провадження.

8. У разі необхідності провести слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, слідчий, прокурор своєю постановою доручає її проведення такому органу досудового розслідування. В постанові слідчий ко­ротко викладає обставини кримінального провадження й формулює завдання із проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Орган досудового розслідування, якому доручено проведення слідчих (розшу­кових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій зобов'язаний виконати по­станову.

Стаття219. Строки досудового розслідування

1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчи­
ненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчи­
ненні злочину.

2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку,
передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загаль­
ний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кри­
мінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні зло­
чину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчинен­
ні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

3. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального
провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постано­
ви про відновлення кримінального провадження не включається у строки,
передбачені цією статтею.

1. Дотримання, порядок обчислення й продовження строків досудового розслідування здійснюється відповідно до порядку й правил, встановлених главою 7 КПК щодо визначення й дотримання будь-яких інших процесуаль­них строків. Закінчення досудового розслідування у встановлений законом строк є необхідною умовою своєчасного розкриття кримінального правопору­шення, виявлення, закріплення й використання доказів, створення необхідних передумов для розгляду кримінального провадження в суді, забезпечення під­озрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального

_________ 475

судочинства права на участь у судовому розгляді. Строк досудового розсліду­вання вираховується в місяцях. Строк досудового розслідування розпочинаєть­ся з моменту повідомлення особі про підозру і набуття нею статусу підозрю­ваного в цьому кримінальному провадженні і закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, при­падає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця (ч. 4 ст. 115 КПК), а не в перший день наступного.

2. Законодавець визначає загальні строки досудового розслідування: у
формі дізнання для кримінального проступку - протягом одного місяця з дня
повідомлення особі про підозру у вчиненні; у формі досудового слідства для
кримінального правопорушення - протягом двох місяців з дня повідомлення
особі про підозру у вчиненні злочину, незалежно від тяжкості вчинених діянь,
кількості учасників та епізодів злочину.

3. Якщо у встановлені терміни досудове розслідування з поважних і
об'єктивних причин не може бути закінченим, то законодавець встановлює
можливість подовження таких строків, але до гранично визначених термінів.
Строк досудового розслідування продовжується за клопотанням особи, яка
його здійснює, у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК. При цьо­
му загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

- для дізнання - двох місяців із дня офіційного повідомлення конкретній
особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

- для досудового слідства - шести місяців із дня повідомлення особі про
підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

- для досудового слідства у складних випадках - дванадцяти місяців із дня
повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Така процесуальна вимога означає, що коли внаслідок складності потреби виконання значного обсягу роботи під час провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку у місячний строк, його може бути продовжено в межах додаткового строку ще на один місяць, тобто загаль­ний строк досудового розслідування під час дізнання не може перевищувати двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (ч. 1 ст. 294 КПК).

Двомісячний строк досудового для розслідування кримінального право­порушення у формі досудового слідства не є остаточним, хоча слідчий, проку­рор повинен зробити все, що від нього залежить, для дотримання цього строку. У разі складності розслідування злочину невеликої або середньої тяжкості він може бути продовженим на один місяць, а загалом до трьох місяців. При розслі­дуванні злочину в разі особливої складності провадження -до шести місяців, а при винятковій складності провадження - до дванадцяти місяців з дня повідо­млення особі про підозру. Можливості провадження розслідування криміналь­них правопорушень понад 12 місяців законодавець не встановлює і це означає, що до закінчення цього граничного терміну досудове розслідування має бути закінченим або ж провадження підлягає закриттю.

Дата добавления: 2015-06-25