| Механічний рух
| Зміна з часом взаємного положення у просторі матеріальних тіл або взаємного положення частин даного тіла.
П р и м і т к и. 1. В межах механіки механічний рух можна називати скорочено рух.
2. Поняття механічний рух може відноситися і до геометричних об’єктів.
|
| Механічна дія
| Дія на дане матеріальне тіло зі сторони інших матеріальних тіл, яка призводить до зміни швидкостей точок цього тіла або наслідком якої є зміна взаємного положення частин даного тіла.
|
| Механіка
| Наука про механічний рух і механічну взаємодію матеріальних тіл.
|
| Сила
| Векторна величина, яка є мірою механічної дії одного матеріального тіла на інше.
|
| Інертність
| Властивість матеріального тіла, яка проявляється в збереженні руху, що здійснює це тіло при відсутності діючих сил і в поступовій зміні цього руху з часом, коли на тіло починають діяти сили.
|
| Маса
| Одна з основних характеристик будь-якого матеріального об’єкта, яка є мірою його інертності і гравітації.
|
| Матеріальна точка
| Це найпростіша модель матеріального об’єкта, розмірами якого, в умовах даної задачі, можна знехтувати, і яка, як і об’єкт, має властивості інертності й здатність взаємодіяти з іншими матеріальними тілами.
|
| Механічна система
Система матеріальних точок
| Сукупність матеріальних точок, положення і рух яких взаємозв’язані.
|
| Маса механічної системи
| Арифметична сума мас матеріальних точок, що утворюють цю систему.
|
| Абсолютно тверде тіло
Тверде тіло
| Матеріальне тіло, в якому відстані між двома будь-якими точками завжди залишаються незмінними.
|
| Вільне тверде тіло
| Тверде тіло, на переміщення якого не накладено ніяких обмежень.
|
| Невільне тверде тіло
| Тверде тіло, на переміщення якого накладені обмеження.
|
| Система відліку
| Система координат, пов’язана з твердим тілом (тілами), по відношенню до якого визначається положення інших тіл (або механічних систем) в різні моменти часу.
|
| Інерціальна система відліку
| Система відліку, по відношенню до якої ізольована матеріальна точка знаходиться в стані спокою або рухається прямолінійно і рівномірно.
П р и м і т к а. Система відліку, що не має цих властивостей, називається неінерціальною системою відліку.
|
| Рівновага механічної системи
Рівновага
| Стан механічної системи, при якому усі її точки під дією прикладених сил залишаються в стані спокою по відношенню до заданої системи відліку.
|
| Теоретична механіка
Загальна механіка
| Розділ механіки, в якому викладаються основні закони і принципи цієї науки і вивчаються загальні закони механічного руху і механічної взаємодії матеріальних тіл.
|
СТАТИКА
|
| Статика
| Розділ теоретичної механіки, в якому вивчаються методи перетворення одних систем сил в інші, їм еквівалентні, а також умови рівноваги різних систем сил, що діють на тверде тіло.
|
| Лінія дії сили
| Пряма, уздовж якої напрямлений вектор, що зображує силу.
|
| Система сил
| Будь-яка сукупність сил, що діють на механічну систему.
|
| Система збіжних сил
| Система сил, лінії дії яких перетинаються в одній точці.
|
| Система паралельних сил
| Система сил, лінії дії яких паралельні.
|
| Плоска система сил
| Система сил, лінії дії яких лежать в одній площині.
|
| Просторова система сил
| Система сил, лінії дії яких не лежать в одній площині.
|
| Плече сили
| Найкоротша відстань від даної точки до лінії дії сили.
|
| Момент сили відносно точки (центра)
| Векторна величина, яка дорівнює векторному добутку радіус-вектора, проведеного з даної точки (центра) в точку прикладання сили, на цю силу.
|
| Момент сили відносно осі
| Скалярна величина, що дорівнює проекції на цю вісь момента сили відносно будь-якої точки, що лежить на цій осі.
|
| Головний вектор системи сил
| Векторна величина, що дорівнює векторній сумі всіх сил, що входять до системи.
|
| Головний момент системи сил відносно центра
| Векторна величина, що дорівнює векторній сумі моментів усіх сил, що входять до системи, відносно цього самого центра.
|
| Внутрішня сила
| Сила, що діє на будь-яку матеріальну точку механічної системи зі сторони інших матеріальних точок, які належать до розглядуваної механічної системи.
|
| Зовнішня сила
| Сила, що діє на будь-яку матеріальну точку механічної системи зі сторони тіл, що не належать до розглядуваної механічної системи.
|
| Пара сил
| Система двох паралельних сил, рівних по модулю і напрямлених у протилежні сторони по незбіжних лініях дії.
|
| Плече пари
| Найкоротша відстань між лініями дії сил пари.
|
| Момент пари
| Міра механічної дії пари, яка дорівнює векторній сумі моментів сил пари відносно будь-якого центра.
|
| В’язі
| Обмеження, що накладені на положення і швидкості точок механічної системи, які повинні зберігатися при будь-яких силах, що діють на систему.
|
| Реакції в’язей
| Сили, що діють на матеріальні точки механічної системи зі сторони матеріальних тіл, що здійснюють в’язі, накладені на цю систему.
|
| Статично визначена механічна система
| Механічна система, у якої реакції усіх накладених в’язей можуть бути визначені з умов рівноваги, отриманих в статиці.
|
| Статично невизначена механічна система
| Механічна система, у якої реакції усіх накладених в’язей не можуть бути визначені з умов рівноваги, отриманих в статиці.
|
| Зрівноважена система сил
| Система сил, яка, будучи прикладеною до вільного твердого тіла, що знаходиться в стані спокою, не виводить його з цього стану.
|
| Зрівноважуюча система сил
| Система сил, яка разом з заданою іншою системою сил утворює зрівноважену систему сил.
|
| Еквівалентні системи сил
| Дві або декілька систем сил, що мають одну і ту ж зрівноважуючу систему сил.
П р и м і т к а. Системи сил будуть еквівалентними, якщо у них однакові головні вектори і головні моменти відносно одного і того ж центра.
|
| Зведення системи сил до даної точки (центра)
| Операція заміни системи сил, що діють на абсолютно тверде тіло, еквівалентною їй системою сил, що складається з однієї сили, прикладеній в цій точці, і пари сил.
|
| Рівнодійна системи сил
Рівнодійна
| Сила, еквівалентна даній системі сил.
|
| Динамічний гвинт
Силовий гвинт
Нрк. Динама
| Сукупність сили і пари сил, що лежить в площині, перпендикулярній до цієї сили.
|
| Інваріанти системи сил
| Величини, що залишаються незмінними при перетворенні даної системи сил в будь-яку їй еквівалентну, які дорівнюють головному вектору цієї системи сил і проекції її головного момента відносно будь-якого центра на напрям головного вектора.
П р и м і т к а. Якщо головний вектор системи сил дорівнює нулю, то другим інваріантом є її головний момент відносно довільного центра.
|
| Центр паралельних сил
| Геометрична точка, через яку проходе лінія дії рівнодійної системи паралельних сил при будь-якому повороті цих сил навколо точок їх прикладання на один і той же кут в одному напрямку.
|
| Центр ваги твердого тіла
| Центр паралельних сил ваги, що діють на усі частинки тіла.
|
КІНЕМАТИКА
|
| Кінематика
| Розділ теоретичної механіки, в якому вивчається рух матеріальних тіл з геометричної точки зору, без урахування їх мас і сил, що діють на них.
П р и м і т к а. В кінематиці рухомі об’єкти розглядаються як геометричні точки або тіла і іменуються відповідно «точка» або «тіло».
|
| Основна система відліку
| При розгляді руху точок або тіл одночасно по відношенню до декількох систем відліку – та із цих систем, відносно якої визначається рух усіх інших.
|
| Рухома система відліку
| Система відліку, що рухається по відношенню до основної системи відліку.
|
| Елементарне переміщення точки
| Переміщення точки з даного положення в положення нескінченно близьке до нього і виражається диференціалом радіус-вектора точки.
|
| Траєкторія точки
| Геометричне місце положень рухомої точки в розглядуваній системі відліку.
|
| Шлях точки
| Відстань, яку проходить точка за розглядуваний проміжок часу, що вимірюється вздовж траєкторії у напрямі руху точки.
|
| Швидкість точки
| Кінематична міра руху точки, яка дорівнює похідній за часом від радіус-вектора цієї точки в розглядуваній системі відліку.
|
| Прискорення точки
| Кінематична міра зміни швидкості точки, що дорівнює похідній за часом від швидкості цієї точки у розглядуваній системі відліку.
|
| Натуральні осі
| Прямокутна система осей з початком в рухомій точці, напрямлених відповідно по дотичній, головній нормалі і бінормалі до траєкторії цієї точки.
|
| Дотичне прискорення точки
| Складова прискорення точки вздовж дотичної до траєкторії при розкладанні прискорення по натуральним осям.
|
| Нормальне прискорення точки
| Складова прискорення точки вздовж головної нормалі до траєкторії при розкладанні прискорення по натуральним осям.
|
| Складний рух точки або тіла
| Рух точки або тіла, який досліджується одночасно в основній і рухомій (рухомих) системах відліку.
П р и м і т к а. При цьому можуть визначатися характеристики руху точки або тіла по відношенню до кожної із систем відліку і залежності між цими характеристиками.
|
| Абсолютний рух точки або тіла
| Рух точки або тіла по відношенню до основної системи відліку.
|
| Відносний рух точки або тіла
| Рух точки або тіла по відношенню до рухомої системи відліку
|
| Переносний рух
| Рух рухомої системи відліку по відношенню до основної системи відліку.
|
| Абсолютна траєкторія точки
| Траєкторія точки по відношенню до основної системи відліку.
|
| Відносна траєкторія точки
| Траєкторія точки по відношенню до рухомої системи відліку.
|
| Абсолютна швидкість точки
| Швидкість точки в абсолютному русі.
|
| Відносна швидкість точки
| Швидкість точки при відносному русі.
|
| Переносна швидкість точки
| При складному русі точки – швидкість тієї, незмінно зв’язаної з рухомою системою відліку точки простору, з якою в даний момент часу збігається досліджувана точка.
|
| Абсолютне прискорення точки
| Прискорення точки в абсолютному русі.
|
| Відносне прискорення точки
| Прискорення точки у відносному русі.
|
| Переносне прискорення точки
| При складному русі точки – прискорення тієї, незмінно зв’язаної з рухомою системою відліку точки простору, з якою в даний момент часу збігається досліджувана точка.
|
| Коріолісове прискорення точки
Нрк. Поворотне прискорення точки
| При складному русі точки – складова її абсолютного прискорення, яка дорівнює подвоєному векторному добутку кутової швидкості переносного руху на відносну швидкість точки.
|
| Поступальний рух твердого тіла
| Рух тіла, при якому пряма, що проходить через дві довільні точки цього тіла, переміщується, залишаючись паралельною своєму початковому положенню
|
| Обертальний рух твердого тіла
| Рух тіла, при якому всі точки, що лежать на деякій прямій, незмінно зв’язаній з тілом, залишаються нерухомими в розглядуваній системі відліку.
П р и м і т к и. 1.Ця пряма називається віссю обертання.
2. Переміщення тіла з одного положення в інше називається поворотом.
|
| Кут повороту твердого тіла
| Кут між двома послідовними положеннями півплощини незмінно зв’язаної з тілом і яка проходе через його вісь обертання.
|
| Плоскопаралельний рух твердого тіла
Плоский рух твердого тіла
| Рух тіла, при якому усі його точки рухаються у площинах, паралельних до деякої площини, нерухомої у розглядуваній системі відліку.
П р и м і т к а. Вивчення плоскопаралельного руху тіла зводиться до вивчення руху незмінюваної плоскої фігури в нерухомій площині, що збігається з площиною цієї фігури.
|
| Центр кінцевого повороту
| Точка, поворотом навколо якої плоску фігуру можна перемістити в її площині з одного положення в інше.
|
| Миттєвий центр швидкостей
| Точка плоскої фігури, швидкість якої в даний момент часу дорівнює нулю.
|
| Миттєвий центр обертання
| Точка нерухомої площини, поворотом навколо якої плоска фігура переміщується з заданого положення в положення, нескінченно близьке до даного.
П р и м і т к а. В кожен момент часу миттєвий центр обертання збігається з миттєвим центром швидкостей.
|
| Миттєвий центр прискорень
| Точка плоскої фігури, прискорення якої в даний момент часу дорівнює нулю.
|
| Рух твердого тіла навколо нерухомої точки
Сферичний рух
| Рух тіла, при якому одна з його точок залишається весь час нерухомою в розглядуваній системі відліку.
|
| Вісь кінцевого повороту твердого тіла
| Пряма, поворотом навколо якої тіло, що має нерухому точку, можна перемістити з одного положення в інше.
|
| Миттєва вісь обертання
| Пряма, поворотом навколо якої тіло, що має нерухому точку, переміщується з даного положення в положення, нескінченно близьке до даного.
|
| Кутова швидкість
| Кінематична міра обертального руху тіла, що виражається вектором, який дорівнює по модулю відношенню елементарного кута повороту тіла до елементарного проміжку часу, за який здійснюється цей поворот, і напрямленим уздовж миттєвої осі обертання в ту сторону, звідки елементарний поворот тіла відбувається проти руху годинникової стрілки.
П р и м і т к а. Для тіла, що обертається навколо нерухомої осі, модуль кутової швидкості дорівнює модулю похідної від кута повороту за часом.
|
| Кутове прискорення
| Міра зміни кутової швидкості тіла, яка дорівнює похідній від кутової швидкості за часом.
|
ДИНАМІКА
|
| Динаміка
| Розділ теоретичної механіки, в якому вивчаються рухи механічних систем під дією сил.
|
| Центр мас механічної системи
Нрк. Центр інерції
| Геометрична точка, для якої сума добутків мас всіх матеріальних точок, що утворюють механічну систему, на їх радіус-вектори, що проведені з цієї точки, дорівнює нулю.
|
| Момент інерції механічної системи відносно осі
| Величина, яка дорівнює сумі добутків мас усіх матеріальних точок, що утворюють механічну систему, на квадрати їх відстаней від даної осі.
П р и м і т к а. Момент інерції механічної системи відносно осі є мірою інертності тіла при його обертанні навколо цієї осі.
|
| Радіус інерції системи відносно осі
Радіус інерції
| Величина, квадрат якої дорівнює відношенню момента інерції механічної системи відносно даної осі до маси цієї системи.
|
| Кількість руху точки
| Векторна міра механічного руху, яка дорівнює добутку маси матеріальної точки на її швидкість.
|
| Кількість руху механічної системи
| Векторна величина, яка дорівнює геометричній сумі кількостей руху усіх матеріальних точок, що утворюють механічну систему.
|
| Момент кількості руху точки відносно центра
Кінетичний момент точки відносно центра
| Векторна величина, яка дорівнює векторному добутку радіус-вектора матеріальної точки, проведеного з цього центра, на вектор кількості руху.
|
| Момент кількості руху точки відносно осі
Кінетичний момент точки відносно осі
| Величина, яка дорівнює проекції на цю вісь момента кількості руху точки відносно довільно обраного на даній осі центра.
|
| Головний момент кількостей руху системи відносно центра
Кінетичний момент системи відносно центра
| Векторна величина, яка дорівнює геометричній сумі моментів кількостей руху усіх матеріальних точок механічної системи відносно цього центра..
|
| Головний момент кількостей руху системи відносно осі
Кінетичний момент системи відносно осі
| Величина, яка дорівнює сумі моментів кількостей руху всіх точок механічної системи відносно цієї осі.
|
| Кінетична енергія точки
| Скалярна міра механічного руху, яка дорівнює половині добутку маси матеріальної точки на квадрат її швидкості.
|
| Кінетична енергія системи
| Скалярна величина, яка дорівнює арифметичній сумі кінетичних енергій всіх точок механічної системи.
|
| Елементарний імпульс сили
| Векторна міра дії сили, яка дорівнює добутку сили на елементарний проміжок часу її дії.
|
| Імпульс сили за кінцевий проміжок часу
| Величина, яка дорівнює визначеному інтегралу від елементарного імпульсу сили, де границями інтегралу є моменти початку і кінця даного проміжку часу.
|
| Елементарна робота сили
| Скалярна міра дії сили, яка дорівнює скалярному добутку сили на елементарне переміщення точки її прикладання.
|
| Робота сили на кінцевому переміщенні
| Величина, яка дорівнює криволінійному інтегралу від елементарної роботи сили, взятому вздовж дуги кривої, описаної точкою прикладання сили при цьому переміщенні.
|
| Потужність сили
Потужність
| Величина, яка дорівнює скалярному добутку сили на швидкість точки її прикладання.
|
| Центральна сила
| Сила, лінія дії якої постійно проходить через деяку точку, нерухому в даній системі відліку і яка називається центром сили.
|
| Сила ньютонівського тяжіння
| Центральна сила, яка пропорційна масі матеріальної точки, на яку вона діє, обернено пропорційна квадрату відстані між цією точкою і центром сили і напрямлена до центра сили.
|
| Сила ваги
| Сила, що діє на матеріальну точку, яка знаходиться біля земної поверхні, і дорівнює добутку маси цієї точки на прискорення її вільного падіння в вакуумі.
П р и м і т к а. Сила ваги може бути обчислена як сума сили земного тяжіння і переносної сили інерції, обумовленої добовим обертанням Землі. Аналогічно сила ваги визначається на будь-якому небесному тілі.
|
| Вага тіла
| Модуль рівнодійної сил ваги, які діють на частинки цього тіла.
|
| Силове поле
| Частина простору, в якій на поміщену туди матеріальну точку діє сила, яка залежить від координат цієї точки в розглядуваній системі відліку і від часу.
|
| Стаціонарне силове поле
| Силове поле, в якому діючі сили не залежать від часу.
П р и м і т к а. Силове поле, в якому діючі сили залежать від часу, називається нестаціонарним силовим полем.
|
| Однорідне силове поле
| Силове поле, в будь-якій точці якого сила поля має для даної матеріальної точки одне і те ж значення.
|
| Силова функція
| Скалярна функція координат і, можливо часу, градієнт якої дорівнює силі, що діє на матеріальну точку, яка знаходиться в розглядуваному силову полі.
|
| Потенціальне силове поле
| Силове поле, для якого існує силова функція.
П р и м і т к а. Сили в цьому силовому полі називаються потенціальними силами.
|
| Потенціальна енергія точки
| Величина, яка дорівнює роботі, котру здійснить сила, що діє на матеріальну точку, яка знаходиться в потенціальному силовому полі, при переміщенні цієї точки з даного положення в положення, для якого значення потенціальної енергії умовно дорівнює нулю.
|
| Потенціальна енергія системи
| Величина, яка дорівнює роботі, котру здійснять сили, що діють на систему, яка знаходиться в потенціальному силовому полі, при переміщенні її з заданого положення в положення, для якого значення потенціальної енергії системи умовно дорівнює нулю.
|
| Повна механічна енергія точки
| Величина, яка дорівнює сумі кінетичної і потенціальної енергії матеріальної точки.
|
| Повна механічна енергія системи
| Величина, яка дорівнює сумі кінетичної і потенціальної енергій механічної системи..
|
| Консервативна механічна система
| Механічна система, для якої має місце закон збереження повної механічної енергії.
|
| Сила інерції
| Векторна величина, модуль якої дорівнює добутку маси матеріальної точки на модуль її прискорення і напрямлена протилежно цьому прискоренню.
|
| Переносна сила інерції
| При розгляданні руху матеріальної точки в неінерціальній системі відліку – векторна величина, модуль якої дорівнює добутку маси точки на модуль її переносного прискорення і напрямлена протилежно цьому прискоренню.
|
| Коріолісова сила інерції
| При розгляданні руху матеріальної точки в неінерціальній системі відліку – векторна величина, модуль якої дорівнює добутку маси точки на модуль її коріолісового прискорення і напрямлена протилежно цьому прискоренню.
|
| Рівняння в’язей
| Рівняння, яким в силу накладених в’язей повинні задовольняти координати точок механічної системи і їх швидкості (перші похідні від координат за часом).
|
| Геометричні в’язі
| В’язі, рівняння яких містять тільки координати точок механічної системи (і, можливо, час).
|
| Диференціальні в’язі
| В’язі, рівняння яких, крім координат точок механічної системи, містять ще перші похідні від цих координат за часом (і, можливо, час).
|
| Голономні в’язі
| Геометричні в’язі і диференціальні в’язі, рівняння яких можуть бути проінтегровані.
|
| Неголономні в’язі
| Диференціальні в’язі, рівняння яких не можуть бути проінтегровані.
|
| Голономна система
| Механічна система, на яку накладені тільки голономні в’язі.
|
| Неголономна система
| Механічна система, на яку накладені неголономні в’язі.
|
| Стаціонарні в’язі
Нрк. Склерономні в’язі
| В’язі, в рівняння яких час явно не входить.
|
| Нестаціонарні в’язі
Нрк. Реономні в’язі
| В’язі, в рівняння яких явно входить час.
|
| Можливе переміщення точки
Віртуальне переміщення точки
| Будь-яке нескінченно мале переміщення, що допускається в’язями, накладеними на точку, в фіксований момент часу
|
| Можливе переміщення системи
Віртуальне переміщення системи
| Будь-яка сукупність можливих переміщень точок даної механічної системи, що допускається усіма накладеними на неї в’язями.
|
| Утримуючі в’язі
Нрк. Двосторонні в’язі; незвільнюючі в’язі
| В’язі, при наявності яких для будь-якого можливого переміщення точки механічної системи протилежне йому переміщення також є можливим.
|
| Неутримуючі в’язі
Нрк. Односторонні в’язі;звільнюючі в’язі
| В’язі, при яких точки механічної системи мають можливі переміщення, протилежні яким не є можливими
|
| Ідеальні в’язі
| В’язі, для яких сума робіт їх реакцій дорівнює нулю на будь-якому можливому переміщенні механічної системи.
|
| Число ступенів вільності
| Число незалежних між собою можливих переміщень механічної системи.
|
| Узагальнені координати
| Незалежні між собою параметри, які при найменшому числі однозначно визначають положення точок механічної системи.
П р и м і т к а. Для голономної системи число узагальнених координат збігається з числом ступенів вільності цієї системи.
|
| Узагальнена швидкість
| Похідна за часом від узагальненої координати.
|
| Можлива робота
Віртуальна робота
| Робота сили на можливому переміщенні точки її прикладання.
|
| Узагальнена сила
| Величина, яка дорівнює коефіцієнту при прирощенні даної узагальненої координати в виразі можливої роботи сил, що діють на механічну систему.
|
| Функція Лагранжа
| Різниця між кінетичною і потенціальною енергіями механічної системи, яка виражена через узагальнені координати і узагальнені швидкості.
|
| Циклічні координати
| Узагальнені координати механічної системи, які не входять явно в функцію Лагранжа.
|
| Дисипативні сили
| Сили опору, що залежать від швидкостей точок механічної системи і які визивають зменшення її повної механічної енергії.
|
| Дисипативна функція
Нрк. Функція Релея
| Функція узагальнених координат і узагальнених швидкостей механічної системи, частинні похідні якої по узагальненим швидкостям, взяті з оберненим знаком, дорівнюють відповідним узагальненим дисипативним силам.
|
| Математичний маятник
| Матеріальна точка, яка здійснює під дією сил ваги коливання навколо заданої плоскої кривої.
П р и м і т к а. Коли ця крива є колом, розташованим в вертикальній площині, маятник називається круговим.
|
| Сферичний маятник
| Матеріальна точка, що рухається під дією сили ваги по сферичній поверхні.
|
| Фізичний маятник
| Тверде тіло, що має нерухому вісь обертання і здійснює під дією сили ваги коливання навколо цієї осі.
|
| Удар
| Механічна взаємодія матеріальних тіл при якій відбувається скінченна зміна швидкостей їх точок за нескінченно малий проміжок часу.
П р и м і т к а. Цей проміжок часу називають тривалістю удару.
|
| Ударна сила
| Сила, імпульс якої за час удару є скінченною величиною.
|
| Ударний імпульс
| Імпульс ударної сили за час удару.
|
| Центральний удар
| Удар, при якому лінія дії ударного імпульсу, прикладеного до тіла по якому здійснюється удар, проходить через його центр мас.
|
| Коефіцієнт відновлення при ударі
| При ударі матеріальної точки об нерухому поверхню – величина, яка дорівнює модулю відношення проекцій на нормаль до поверхні, швидкості точки в кінці і на початку удару.
|
| Абсолютно пружний удар
| Удар, при якому коефіцієнт відновлення дорівнює одиниці.
|
| Абсолютно непружний удар
| Удар, при якому коефіцієнт відновлення дорівнює нулю.
|
| Центр удару
| Точка абсолютно твердого тіла, що має нерухому вісь обертання і має таку властивість, що прикладений до тіла ударний імпульс, лінія дії якого проходить через цю точку і який напрямлений перпендикулярно до площини, проведеної через вісь обертання і центр мас тіла, не визиває ударних реакцій в точках закріплення осі.
|