Додатки. Додатки оформлюють як продовження (кваліфікаційної) дипломної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги)

Додатки оформлюють як продовження (кваліфікаційної) дипломної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках (кваліфікаційної) дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі

малими літерами з першої великої симетрично до тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток ” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, Ї, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою (кваліфікаційної) дипломної роботи друкують великими літерами слово “ДОДАТКИ”.

Після одержання допуску до захисту студент отримує на випускаючій кафедрі направлення на зовнішнє рецензування. Зовнішній рецензент – провідний спеціаліст галузі або науковець – ретельно ознайомлюється з дипломною роботою та складає рецензію.

До внутрішньої сторінки обкладинки дипломної роботи студент приклеює конверт, у якому розміщує зовнішню рецензію.

При наявності листа-замовлення з підприємства студент має отримати також відгук на дипломну роботу від підприємства-замовника. Цей відгук та лист замовника треба також покласти в конверт.

Магістерська робота – це самостійна випускна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Обсяг магістерської роботи – 100-120 стор.

Наповнення кожної частини магістерської роботи визначається темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, архівних матеріалів, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської роботи мають багато спільного з дипломною роботою студента і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосувати методичні і технічні прийоми підготовки наукової праці, рекомендації щодо написання кваліфікаційних і дипломних робіт.

Магістри, які виконали роботу, але не мають публікацій, не можуть претендувати на високу оцінку.

№4. Оформлення джерел та літератури (вимоги ДСТУ)

При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис починають з нового рядка з порядковою нумерацією. Літературу розташовують в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською мовою, потім – іноземною.

Слід звернути увагу на те, щоб посилання в тексті на використані джерела були позначені тим порядковим номером, яким воно записано у списку використаної літератури з виділенням двома

квадратними дужками, наприклад “... у працях [1-7]...”.

Про кожен документ (книжку) подаються такі відомості: прізвище та ініціали автора, якщо книжка написана двома чи трьома авторами, то їх прізвища перераховуються за таким порядком, у якому вони вказані в книжці, повна і точна назва книжки, яка не береться в лапки, підзаголовок, який уточнює назву (якщо він вказаний на титульному аркуші); дані про повторне видання; назва місця видання

книжки в називному відмінку (для міст Києва, Харкова, Москви, Санкт-Петербурга) вживаються скорочення: К., X., М., СПб; назва видавництва (без лапок); рік видання (без слів “рік” або скорочення “р.”); кількість сторінок із скороченням “с.”.

Кожна група відомостей відокремлюються одна від одної знаком крапка і тире (. –).

Бібліографічний опис роблять мовою документа.

Документи, які мають більше трьох авторів, описують за назвою.

При цьому за косою рискою, яку проставляють після останнього слова назви, наводять ініціали і прізвища чотирьох авторів (якщо книжку написано чотирма) або трьох “та ін.” (якщо книжку написано п’ятьма і більше авторами).

Якщо на титульному аркуші відсутнє прізвище автора (або авторів), то запис даних про книжку починають з назви, після чого за косою рискою вказують прізвище редактора та його ініціали, які ставлять перед прізвищем і всі останні елементи за прізвищем автора.

Відомості про статті, які опубліковані в збірниках, журналах та інших періодичних виданнях, повинні мати: прізвище та ініціали автора статті; назву статті, після чого ставиться дві косих риски, йде повна назва видання, у якому розміщена стаття, за викладеними вище правилами, а для журналу – назва, рік випуску, номер сторінок, на яких розміщена стаття.

№6. Підготовка та оформлення автореферату магістерської роботи з МВ

Вимоги до автореферату магістерської роботи

Загальні вимоги. Написання автореферату – заключний етап виконання магістерської роботи. Призначення автореферату – ознайомлення членів ДЕК, випускників магістратури, зацікавлені установи і організації з фактичними результатами і висновками роботи магістра. Автореферат має стисло розкрити зміст магістерської роботи, у ньому не повинно бути зайвих подробиць, а також інформації, якої немає у магістерській роботі.

Структура автореферату. Структурно автореферат складається із загальної характеристики роботи, основного змісту, висновків, списку опублікованих праць за темою роботи та анотацій українською, російською та англійською мовами.

Загальна характеристика роботи, що подається в авторефераті, повинна відповідати змісту її вступу, тобто вказується актуальність теми, об’єкт, предмет, часові й територіальні межі, мета і завдання дослідження, стан наукової розробки теми та її джерельна база, наукова новизна роботи та її практичне значення, апробація роботи (виступи на наукових студентських конференціях та обговорення на засіданнях випускаючої кафедри), публікації (їх кількість), структура роботи (наявність вступу, певної кількості розділів, висновків, додатків, повний обсяг роботи в сторінках, а також обсяг додатків в сторінках із зазначенням їх кількості, список використаних джерел та літератури (із зазначенням кількості найменувань).

В основному змісті стисло викладається сутність магістерської роботи за розділами, він має дати повне і переконливе уявлення про виконану роботу.

Висновки складає стисла інформація про підсумки виконаної роботи. Вони починаються з формулювання наукової задачі або проблеми, за вирішення якої магістрант претендує на одержання навчально-наукової кваліфікації магістра. Після цього у висновках викладають основні

наукові та практичні результати роботи. Кожний науковий і прикладний висновок потрібно чітко формулювати. Висновки мають співвідноситися з поставленими у вступі завданнями і показати, у якій мірі вони виконані.

Список опублікованих праць подають у повній відповідності з державними стандартами, з обов’язковим наведенням прізвищ співавторів (якщо є такі).

Анотації повинні мати обсяг від 700 до 1200 умовних знаків і повинні включати в себе:

прізвище та ініціали магістра;

назву роботи;

спеціальність;

установу, де відбудеться захист роботи; місто, рік;

основні ідеї, результати та висновки.

Обсяг автореферату – 12 сторінок формату А5, гарнітура New Times Roman, кегль – 12. Автореферат має бути зброшурований, з обкладинкою з світлого кольорового паперу. Тираж – 5 примірників, надрукованих комп’ютерним способом. Посилання на літературу і джерела подаються внизу сторінки кеглем – 10. Нумерація посилань –суцільна.

Дата добавления: 2015-06-26