Теоретичний тур

Клас

Завдання

Февраля программа только поинтфайтинг

Февраля программа только лайт контакт

Регламент соревнований

IX. УСЛОВИЯ ФИНАНСИРОВАНИЯ

VIII. НАГРАЖДЕНИЕ ПОБЕДИТЕЛЕЙ И ПРИЗЕРОВ

VII. УСЛОВИЯ ПОДВЕДЕНИЯ ИТОГОВ

Подведение итогов соревнований осуществляется согласно Правилам.

Итоговые протоколы официальных результатов соревнований и отчет главного судьи соревнований представляются на бумажном и электронном носителях в департамент физической культуры и спорта министерства в течение 10 дней после окончания соревнований.

Победители и призеры соревнований в личном зачете награждаются дипломами и медалями соответствующих степеней.

Расходы, связанные с проездом, питанием, проживанием иногородних спортсменов, тренеров и судей, осуществляются за счет командирующих организаций.

Расходы, связанные с размещением информации о соревнованиях в СМИ и обеспечением медицинского обслуживания участников и зрителей соревнований во время их проведения, осуществляются за счет средств федерации.

Соревнования, финансируемые за счет средств федерации.

10.00 – 12.00 ч – предварительные и финальные поединки: мужчины 1996 г.р.; женщины 1996 г.р; юниоры (1997 – 1999 г.р.); юниорки (1997 – 1999 г.р.).

12.00 – 12.30 ч – торжественное открытие соревнований.

12.30 – 13:30 ч предварительные и финальные поединки: старшие девушки (2000 – 2002 г.р.); старшие юноши (2000 – 2002 г.р.).

13.30 – 17:00 ч предварительные и финальные поединки: средние девушки (2003 – 2005 г.р.); средние юноши (2003 – 2005 г.р.); младшие юноши (2006-2007г.р.)

10.00 – 12.00 ч – предварительные и финальные поединки: мужчины 1996 г.р.; женщины 1996 г.р; юниоры (1997 – 1999 г.р.); юниорки (1997 – 1999 г.р.).

12.00 – 12.30 ч – торжественное открытие соревнований.

12.30 – 13:30 ч предварительные и финальные поединки: старшие девушки (2000 – 2002 г.р.); старшие юноши (2000 – 2002 г.р.).

13.00 – 17:00 ч предварительные и финальные поединки: средние девушки (2003 – 2005 г.р.); средние юноши (2003 – 2005 г.р.); младшие юноши (2006-2007г.р.)

Кривозубов 89277295070

III етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади

з географії 2009-2010 рр.

1. Порівняйте передумови формування господарських комплексів України і Франції.

(12 балів)

Відповідь. Є багато спільного у господарських комплексах України і Франції. Обидві країни є індустріально розвиненими з великим значенням сільського господарства. У структурі промисловості обох країн помітне місце посідає енергетика, металургія, хімічна промисловість, машинобудування; харчова промисловість. Для сільського господарства характерна спеціалізація на вирощуванні зернових культур, овочів та винограду, молочно-м’ясне скотарство. Важливе місце посідає рекреація (туризм). Ці спільні риси в господарських комплексах обох країн визначаються природними, соціально-економічними передумовами, подібністю в географічному, зокрема економіко-географічному положенні.

В економіко-географічному положенні спільне – це положення в Європі, наявність великої кількості сусідів, вигідне транспортно-географічне, зокрема приморське положення.

Природними передумовами формування господарських комплексів обох країн стали переважно рівнинний рельєф, помірний клімат, родючі ґрунти (у Франції вони окультурені), забезпеченість водними ресурсами – усе це сприяло розвитку багатогалузевого сільського господарства (обидві країни є експортерами сільськогосподарської продукції). Набір сільськогосподарських культур – зернові, цукрові буряки, виноград тощо. Мінерально-сировинна база в обох країнах відрізняється різноманіттям, проте часто невеликими (за деяким винятком) запасами корисних копалин. Серед корисних копалин виділяються: вугілля (значно більші його запаси в Україні), уранові руди (їх більше у Франції), руди чорних (особливо в Україні) та кольорових металів, калійна то кухонна сіль, сировина для виробництва будівельних матеріалів. Бідність нафтою та газом – спільна проблема для обох держав, які залежні від експорту нафти й газу, важливу роль, у зв’язку з цим, відіграє атомна енергетика (особливо у Франції). Наявність рудних копалин зумовило розвиток чорної та кольорової металургії в обох країнах тощо. Природні умови та ресурси зумовили й розвиток рекреації в обох країнах, хоча Франція, на відміну від України, є в цій сфері одним зі світових лідерів.

До соціально-економічних передумов належать великий людський потенціал (в Європі Францію випереджає лише Німеччина, Україна посідає 4 місце за чисельністю населення), забезпеченість трудовими ресурсами та їх висока кваліфікація, велика (у порівнянні з іншими Європейськими країнами) за розмірами територія кожної з країн, місткий внутрішній споживчий ринок.

Незважаючи на наявність багатьох спільних рис, є й значні відмінності, що стосуються спеціалізації, структури (особливо співвідношення матеріальної та нематеріальної сфер, частки новітніх галузей) та, особливо, рівня розвитку господарських комплексів обох країн. Економічне відставання України від Франції зумовлено історико-географічними та економічними особливостями їх розвитку. Зокрема, Франція має значно довший, ніж Україна, період незалежного розвитку. Вона раніше побудувала економіку на ринкових засадах й зайняла своє місце в міжнародному територіальному поділі праці. Перебування в складі Об’єднаної Європи та наявність розвинутих в економічному відношенні сусідів – це ще одна важлива передумова формування потужного господарського комплексу. Франція – була й залишається колоніальною державою, що суттєво урізноманітнює її можливості.

Критерії оцінки: виявлення спільного й відмінного в господарських комплексах обох країн – 6 балів, визначення та інтерпретація передумов формування господарських комплексів країн – 6 балів. Усього – 12 балів.

2. Французький демограф Альфред Сові назвав старіння населення „найменш спірним, найбільш просто вимірюваним, найбільш послідовним у своєму розвитку, найбільш пристосованим для прогнозування, і мабуть, найбільш тяжким за своїми наслідками”. Розшифруйте й прокоментуйте кожну позицію його вислову.

(12 балів)

Відповідь. Старіння населення – це процес зростання частки людей похилого віку в загальній чисельності населення країни.

За висловом А. Сови старіння населенняє:

найменш спірним, оскільки цей процес відбувається практично в усіх країнах, про що свідчить аналіз вікової структури населення цих країн і всього світу в цілому; старіння спричинене зростанням тривалості життя та зниженням рівня народжуваності, це закономірний результат поступального розвитку людства; старіння населення є незворотнім процесом;

найбільш просто вимірюваним (за відсотком осіб у віці понад 60 років у чисельності населення країни); для того щоб виявити масштаби та темпи цього процесу достатньо порівняти частку осіб похилого віку на початку та в кінці досліджуваного періоду; якщо вона зростає, це означає, що населення старіє;

найбільш послідовним у своєму розвитку, бо процес старінняспочатку розпочинається в економічно розвинених країнах і далі поширюється на країни, що розвиваються; в останніх старіння населення значною мірою прискорено жорсткою демографічною політикою, спрямованою на зниження народжуваності (особливо в Китаї та Індії);

найбільш пристосованим до прогнозування, адже темпи старіння залежать від динаміки народжуваності та смертності й значною мірою – міграції населення, а все це підлягає статистичному обліку;

найбільш важким за своїм значенням, оскільки він (цей процес) справляє вагомий вплив, у т. ч. негативний, на всі сторони життя людей; економічні наслідки старіння – це уповільнення економічного зростання країни, збільшення економічного навантаження на працездатне населення, дефіцит трудових ресурсів, зростання витрат на систему охорони здоров’я та соціальні виплати; демографічні наслідки – погіршення демографічних тенденцій, адже у старому населенні частота народжень дедалі зменшується, а смертей – зростає; соціальні наслідки – зростання частки самотніх людей, збільшення мігрантів (імміграція для багатьох старіючих країн – це шлях боротьби зі старінням); політичні наслідки – панування консервативних поглядів, носіями яких є літні люди, проблеми з формуванням збройних сил та підтриманням працездатності країни тощо.

Старіння населення стає глобальною проблемою суспільства й потребує його реорганізації.

Критерії оцінки: відповідь на тези 2 та 4 – по 1 балу; тези 1 та 3 – по 2 бали; тезу 5 (наслідки старіння) – 6 балів. Усього – 12 балів.

3. Схарактеризуйте склад атмосферного повітря. Поясніть, чому і як він змінюється з висотою? Яким є склад атмосферного повітря на верхній межі атмосфери? У якій частині атмосфери утворюється озон? Яку роль в атмосфері відіграють: а) водяна пара; б) пил?

(12 балів)

Відповідь. Атмосферне повітря за об’ємом складається на 78% з азоту, містить 21% кисню, 1% припадає на інертні гази та 0,03% – на вуглекислий газ.

З висотою важкі гази замінюються на легші, молекули газів розщеплюються на атоми тощо.

На верхній межі атмосфери зосереджені лише водень та гелій – найлегші гази; повітря там дуже розріджене.

Озон утворюється на висоті 20-25 км;

Атмосферна вода бере активну участь у кругообігу речовини та енергії, водяна пара сприяє утворенню «парникового ефекту», кількість водяної пари регулює вміст газів тощо.

Пил відіграє роль ядер конденсації водяної пари, а, відтак, бере участь в утворенні опадів.

Критерії оцінки: за відповідь на кожне з мікро-запитань – по 2 бали. Усього – 12 балів.

Дата добавления: 2015-06-26