Населення

Область має: 23 райони; 4 міста обласного підпорядкування: Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський; 5 міст районного підпорядкування: Андрушівка, Коростень, Малин, Овруч, Радомишль; 45 селищ міського типу; 1631 сільський населений пункт.

Населення області становить 1474,2 тис, чол., у тому числі міське населення 869,3 тис. чол. (59%), сільське – 604,9 тис. чол. (41%). Щільність населення (чоловік на 1 км2) – 45,9. Найбільшу кількість населення мають міста обласного підпорядкування: Житомир – 282,3; Бердичів – 86,2; Коростень – 66,5; Новоград-Волинський – 55,9 тис. чол. У містах районного підпорядкування нараховується: в Андрушівці – 12,8; Коростишеві – 25,9; Малині – 31,9; Овручі – 19,6; Радомишлі – 16,3 тис. чол.

Серед районів найбільшу кількість населення мають: Житомирський – 68,2; Овруцький – 66,9; Новоград-Волинський – 51,8; Малинський – 51,7 тис. чол.; найменша чисельність у районах: Народицькому – 10,9; Брусилівському – 17,9; Лугинському – 20,4 тис. чоловік.

1.4 Промисловість

Протягом останніх років збереглись позитивні тенденції в розвитку промисловості. Найбільший приріст виробництва спостерігається в харчовій, хімічній промисловості, машинобудуванні, металургії та обробці металів.

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, легка промисловість, деревообробна промисловість та промисловість будівельних матеріалів.

Основна продукція машинобудування й металообробки – верстати металорізальні і деревообробні (Житомир, Бердичів), устаткування для хімічної промисловості (Бердичів, Коростень), машини й устаткування для тваринництва і кормовиробництва (Новоград-Волинський), шляхові машини й устаткування (Коростень, Житомир), запчастини до тракторів (Олевськ, Малин), прилади й засоби автоматизації (Житомир), кріогенне устаткування, електротехнічні вироби (Житомир, Коростишів), технологічне устаткування для переробних галузей агропромислового комплексу (Новоград-Волинський, Бердичів).

Харчова галузь представлена більш, ніж 120 підприємствами хлібопекарної, кондитерської, пиво-безалкогольної, м’ясо-молочної, цукрової, борошномельної, лікерно-горілчаної промисловості. Найрозвинутіша з галузей харчової промисловості – цукрова (заводи в Бердичеві, Андрушівці, Червоному, Корнині, Іванополі, та ін.). В області діє 4 спиртових заводи (Житомирському лікерно-горілчаному заводу – 107 років). Розвиваються м’ясна, молочна, маслосироробна, овочеконсервна галузі, а також виробництво солоду (Бердичів). В області виробляється майже 9% усієї маслосироробної і молочної продукції, понад 3% кондитерських виробів України.

Легка промисловість представлена в основному підприємствами швейної (Житомир, Коростень, Новоград-Волинський, Малин, Бердичів), взуттєвої (Бердичів, Житомир), трикотажної галузей (Житомир), виробництво лляних тканин (Житомирський льонокомбінат).

Скляна і фарфоро-фаянсова промисловість представлена 10 підприємствами в містах Баранівка, Довбиш, Олевськ, Кам’яний Брід, Біла Криниця, Городниця, Коростень. Продукція цих підприємств – фарфоро-фаянсовий посуд, дзеркальні вироби, склотара. Найстарішим є колективне підприємство «Баранівський фарфоровий завод», заснований у 1802 році французьким підприємцем М. Мезером. З 1823 року працюють Довбиський, а з 1903 року – Коростенський фарфорові заводи.

Нараховується понад 60 підприємств і об’єднань з виробництва будівельних матеріалів. Серед них – переважна більшість щебеневих кар’єрів, заводів залізобетонних конструкцій, каменедробильних заводів, які розташовані в основному в Коростишівському, Коростенському, Овруцькому, Новоград-Волинському, Черняхівському, Малинському, Олевському, Попільнянському, Володарсько-Волинському, Житомирському районах. У Радомишльському районі – дослідно-промислова розробка мармуру. Виробництво панелей, цегли, асфальту зосереджено в Житомирі, Бердичеві, Малині, Чуднові, Чернякові.

Підприємствами хімічної промисловості області виробляються хімічні волокна та нитки, лакофарбові вироби, вироби з пластмаси, кормові антибіотики.

В області розвинутий лісовиробничий комплекс, основною продукцією якого є меблі, фанера, папір, будівельні матеріали й музичні інструменти. Підприємства целюлозно-паперової промисловості працюють у Коростишеві та Малині. На підприємствах лісової, целюлозно-паперової й деревообробної промисловості виробляються меблі, столярні вироби, папір, картон, лісоматеріали тощо.

Основу паливно-енергетичної бази області становлять місцевий торф та буре вугілля, а також привізна нафта і газ.

1.5 Сільське господарство

Житомирська область (разом із Закарпатською та Чернігівською) – одна з трьох областей України, в яких за попередні роки не відбулося суттєве скорочення обсягів сільськогосподарського виробництва. Виробництвом сільськогосподарської продукції в області займається 721 сільськогосподарське підприємство, 638 фермерських господарств, 7,2 тис. індивідуальних селянських господарств та близько 340 тис. особистих підсобних господарств.

В структурі сільськогосподарського виробництва переважає рослинництво, що складає 53,5%, на долю тваринництва припадає 46,5%.

Рослинництво має зерново-картоплярський напрям у Поліссі і зерново-буряківничий – у лісостеповій зоні. Серед рослинництва виділяються вирощування зернових та зернобобових культур, провідні серед яких озима пшениця, озиме жито, яровий ячмінь, овес, зернобобові, гречка, просо. Вирощування картоплі є другою за значенням галуззю рослинництва в регіоні. Також значну частку серед технічних культур займають цукрові буряки, льон-довгунець, хміль. Житомирщина є регіоном, де збирають 75% українського хмелю й 30% льону-довгунця.

Тваринництво спеціалізується на вирощуванні худоби м’ясо-молочного напрямку, також розвинені свинарство; допоміжні галузі – птахівництво, вівчарство, бджільництво.

Дата добавления: 2015-06-26