Технічні характеристики

Классификация следов транспортных средств

Кроме следов-отображений, оставляемых колесами на грунте или асфальте, а также деталями автомобиля на других транспортных средствах, одежде и теле потерпевшего или предметах, окружающих проезжую часть дороги (столбах, стенах, заборах), в результате ДТП остаются следы-предметы и следы-вещества. К следам-предметам относятся, например, осколки разбитого фарного стекла, отвалившиеся детали автомобиля и т.п., а к следам-веществам – следы вытека-ющихиз агрегатов автомобиля жидкостей (ГСМ, охладители, тормозная жидкость), а также микроскопические осколки стекла и чешуйки краски.

Следы-отображения могут быть объемными (деформации – следы колес на грунте и деталей на других транспортных средствах; формования – следы колес в сыпучих веществах) и поверхностными (в основном это наслоения при движении испачканных колес по асфальту, но могут быть и следы-отслоения – при скольжении бампера по крылу другого автомобиля, когда отслаивается лакокрасочное покрытие).

По механизму образования следы качения являются статическими. Динамические следы колес, когда колеса идут «юзом» по поверхности асфальта, для идентификации непригодны, однако позволяют установить скорость автомобиля к моменту начала торможения.

Чаще всего исследуются локальные следы, но возможно также использование периферических следов, например обнаружение сухого участка асфальта на месте отсутствующего автомобиля в то время, когда окружающая поверхность асфальта, влажная от дождя, позволяет по форме и размерам участка хотя бы приблизительно установить марку автомобиля.

Характеристики следов автомобиля, используемые в транспортной трасологии, заимствованы из автотехники.

Колея – это расстояние между одноименными точками беговых дорожек одинарных колес или средними линиями спаренных колес. При движении по прямой следы задних колес частично или полностью перекрывают следы передних. Поэтому ширина колеи передних колес может быть измерена по следам на повороте.

База автомобиля – это расстояние между передней и задней осями двухосного автомобиля. У трехосных автомобилей различается общая база, т.е. расстояние между передней и задней геометрической осью, проходящей через середину базы тележки (база тележки – расстояние между средней и задней осями).

Беговая дорожка – это часть покрышки, контактирующая с дорогой и имеющая рисунок для лучшего сцепления с ней.

Обнаружение следов на месте происшествия дает возможность получить предварительную информацию для выдвижения версий и планирования расследования. В частности, устанавливаются марка (модель) автотранспортного средства, модель шин (хотя бы на задних колесах), степень износа и особенности шин, наличие повреждений (например, разбитая фара), посторонних следов (наслоения крови, мозгового вещества, волос, лоскутов одежды) на автомобиле. Кроме того, по следам можно установить обстоятельства происшествия: направление и скорость движения автомобиля, места наезда на пешехода, столкновения с другим транспортным средством, начало торможения, остановки.

В ряде случаев эти вопросы ставятся на разрешение диагностической, нередко комплексной (трасологической и судебно-автотехнической), экспертизы.

Обнаружение подозреваемого и изъятие у него автомобиля позволяет назначить идентификационную экспертизу. В качестве образцов для сравнительного исследования чаще всего предоставляются колеса автомобиля. Однако в некоторых случаях (например, по большегрузным автомобилям) приходится получать экспериментальные отображения колес, которые и предоставляются эксперту.

5.1. Цією Методикою встановлюються граничні розміри для клинків ножів мисливських спеціального призначення, які не є холодною зброєю (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– довжина до 150 мм при наявності утику або обмежувача;
– довжина до 220 мм при відсутності утику або обмежувача
– товщина обуху менша за 2,6 мм
– найбільший вигин обуху клинка наверх від умовної лінії, що з’єднує вістря клинка і верхній край руків'я, перебільшує 15 мм (див. схему 1);

Схема 1

– найбільший вигин обуху клинка униз, до леза, перебільшує 5 мм (див. схему 2); (див. схему 2);

Схема 2

– вістря клинка виступає більш ніж на 5 мм над лінією обуха (див. схему 3). (див. схему 3).

Схема 3

Додаток № 5. НОЖІ ДЛЯ ВИЖИВАННЯ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі для виживання, котрі відносяться до мисливського та/або спеціального спорядження і використовуються як в умовах промислового або спортивного полювання (у якості мисливських ножів загального призначення), так і в тяжких похідних умовах, ман­дрівках та під час занять спортивним туризмом, у тому числі, його спеціальними видами - альпінізмом та водним туризмом.
1.1. Ножі для виживання є різновидом холодної клинкової зброї.
2. Основне призначення.
Ножі для виживання призначені для ураження цілі і виконання побутових та інших операцій у тяжких похідних умовах.
3. Ножі для виживання випускаються тільки одного виду:
– нескладані.
4. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
4.1. Ножі для виживання повинні складатися з клинка та руків’я, мати утик або обмежувач, які забезпечують міцне утримання ножа під час нанесення колючих ударів та безпечність застосування.
4.2. З'єднання клинка ножів для виживання з руків'ям повин­но бути щільним та міцним.
4.3. Ріжучі кромки клинка (леза) повинні бути гостро заточені. Допускаються спеціальні види заточки (наприклад, типу "бобровий зуб") як на усю довжину леза, так і на його частину, також одно- або дворядна пилка.
4.4. На поверхні клинка, на металевих та інших деталях ножа для виживання не припускається наявність дефектів, які зменшують міцність та безпечність його використання.
4.5. До комплекту ножів для виживання можуть входити додаткові предмети та приладдя як побутового (шило, консервовідкривач, компас і т. ін.), так і спеціального призначення (екстрактор; обтискувальне кільце; пилка для кості; приналежності для риболовлі; ніж для знімання шкіри; тятива; аптечка; сірники і т. ін., які розміщуються в порожнині руків’я або в чохлі чи піхвах ножа).
4.6. Відмінною конструктивною особливістю руків’я ножів для виживання є те, що воно при значній міцності як правило - порожнисте і зачиняється тильником за допомогою різьбового з’єднання. Така конструкція забезпе­чує компактне зберігання додаткових предметів та приладдя, а також можливість насаджування ножа на ратище (в цьому разі він прислу­говується у ролі наконечника списа).
4.7. Руків’я ножів для виживання повинні забезпечувати безпечність під час їх використання.
4.8. Ножі для виживання можуть мати рельєфні номер для реєстрації та клеймо виробника.
4.9. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.

5. Технічні характеристики.
5.1. Цією Методикою встановлюються граничні мінімальні параметри клинків ножів для виживання (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами діючими в Україні):
– довжина не менша за 90 мм;
– товщина обуху не менша за 2,6 мм;
– кут загострення леза – не більше як 40 град., кут загострення вістря - не більше як 70 град.
5.2. Міцність та пружність клинків і конструкції в цілому ножів для виживання визначається згідно вимог цієї Методики

Додаток № 6. НОЖІ ТУРИСТИЧНІ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі туристичні, котрі відносяться до туристичного спорядження і використовуються в похідних умовах під час занять спортивним туризмом, в т.ч. його спеціальними видами (альпінізмом та водним туризмом).
1.1. Ножі туристичні є різновидом ножів господарсько-побутового призначення і до холодної клинкової зброї не відносяться.
2. Основне призначення.
Ножі туристичні призначені для виконання різних господарсько-побутових операцій у похідних умовах.
3. Види ножів туристичних.
Ножі туристичні розподіляються на три види:
– нескладані;
– складані;
– розбірні.

Примітка. Ножі туристичні нескладані можуть бути виготовлені за типом ножів для виживання.

4. Конструктивні особливості.
4.1. Ножі туристичні повинні складатися з клинка з однолезною заточкою та руків'я; можуть мати утик, обмежувач або підпальцеві виїмки на руків’ї, які забезпечують міцне утримання ножа та безпечність його застосуван­ня при виконанні господарських та спеціальних робіт у похідних умовах.
4.2. З’єднання клинка ножів туристичних нескладаних та роз­бірних з руків'ям повинно бути достатньо щільним та міцним.
4.3. Шарнірне з'єднання клинків ножів туристичних складаних повинно бути достатньо міцним.
4.4. Клинок складаних ножів туристичних в розкритому вигляді може жорстко фіксуватися (мати фіксатор).
4.5. Ножі туристичні можуть мати додаткові предмети та при­ладдя як побутового (шило, консервовідкривач і т. ін.), так і спеціального призначення (пилка для дерева, яка може бути розташована на обухові клинка або у вигляді окремого предмета; компас на набалдашнику руків'я, а також інші предмети та прилад­дя, які можуть розташовуватися у порожнині руків’я).
4.6. Конструкція складаних ножів туристичних може бути і з безпружинною фіксацією клинка, предметів та приладдя.
4.7. Ножі туристичні можуть мати клеймо виробни­ка, позначення виду матеріалу клинка (наприклад, “STAІNLESS STEЕL” – нержавіюча сталь) та номер виробу за каталогом фірми-виробника.
5. Технічні характеристики.
5.1. Цією Методикою встановлюються граничні параметри для клинків ножів туристич­них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами діючими на Україні):
– довжина не більша за 150 мм при наявності в конструкції ножа утику чи обмежувача;
– довжина не більша за 220 мм при відсутності в конструкції ножа утику чи обмежувача;
– товщина обуху менша за 2,6 мм
Примітка: На ножі господарчі спеціальні (туристичні) українського промислового виробництва поширюються вимоги ДТС України 367-91, у яких, зокрема передбачено: загальна довжина ножів – від 210 мм до 370 мм; максимальна товщина клинку – 4,5 мм; максимальна маса – 0,50 кг; обов’язкова наявність заводських маркувальних позначок.

Додаток № 7. СУВЕНІРНІ ВИРОБИ, КОНСТРУКТИВНО СХОЖІ З ХОЛОДНОЮ ЗБРОЄЮ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на сувенірні виро­би, які конструктивно схожі з холодною зброєю.
1.1. Сувенірні вироби, конструктивно схожі зі зброєю, є різновидом виробів господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відносяться.
2. Основне призначення.
Сувенірні вироби, які конструктивно схожі з холодною зброєю, призначені для прикрашання інтер’єру приміщень, одягу, колекціонування і т.ін.
3. Види сувенірних виробів, конструктивно схожих з холодною зброєю.
3.1. Сувенірні вироби виготовляються як імітація холодної зброї, мають зовнішній вигляд, подібний вигляду визначених зразків холод­ної зброї, але не мають повною мірою їх бойових властивостей.
3.2. Сувенірні вироби, конструктивно схожі з холодною зброєю, можуть виготовлятися у вигляді:
– макетів зразків холодної зброї певного виду, значно менших найближчих аналогів холодної зброї за розмірами, що не дозволяє використовувати їх у якості відповідної зброї;
– муляжів, які відтворюють лише зовнішній виг­ляд холодної зброї, але зовсім позбавлені бойових властивостей.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Сувенірні вироби, які виготовлені за типом холодної зброї, повинні відповідати за зовнішнім виглядом зразкам холодної зброї, що історично склалися, можуть мати всі або основні конструктивні елементи, подібні елементам найближчих аналогів холодної зброї, проте мають відрізнятись від останніх за такими ознаками: способом і міцністю кріплення елементів; видом матеріалів, з яких вони виготовлені; характером будови “уражуючих” елементів (леза, вістря і т.ін.).
5. Технічні характеристики.
5.1. Цією Методикою встановлюється, що су­венірні вироби, конструктивно схожі з холодною зброєю, повинні відповідати хоча б одній з наступних вимог (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
а) мати послаблені конструктивні характеристики кріплення “уражуючого” елемента (елементів). Наприклад, кріплення хвостовика клинка з руків’ям має бути послабленим (за рахунок штучного стоншення перерізу хвостовика клинку, застосуванням для кріплення клинку у руків’ї крихких маломіцних матеріалів типу сірки чи cургучу) таким чином, щоб виріб руйнувався під час спроби використання його як зброї.

Примітка. Сувенірні вироби, які виконані за типом довгоклинкової холодної зброї, можуть бути виготовлені з бойової зброї, при цьому послаблення конструкції здійснюється шляхом нанесення пропилу впоперек клинка в місці його кріплення до ефесу. Пропил повинен обов'язково пе­ретинати вісь хвостовика й своєю глибиною забезпечувати руйнування виробу в цьому місці під час спроби викори­стання його як зброї.

б) “уражуючі” елементи повинні бути виготовлені з матеріалів і мати будову, які виключають застосування виробів в якості зброї.
Відносно клинкових виробів: леза клинків повинні бути непридатними для нанесення різаних або рубаних ушкоджень (можуть мати імітацію заточки з притупленою кромкою); вістря клинків повинні бути непридатними для нанесення колотих ушкоджень.
Відносно виробів, виготовлених за типом ударно-дробильної холодної зброї: повинні виготовлятися тільки з матеріалів, які забезпечують цілковиту відсутність у цих виробів бойових властивостей (з пап’є-маше, пінопласту, м’якої гуми, деревини м’яких порід, легких м’яких металів і т. ін.).
в) мати значно менші розмірні і міцносні характеристики відносно найближчих аналогів холодної зброї.
Для виготовлення сувенірних виробів у вигляді макету зменшеного розміру можуть застосовуватися матеріали, що відповідають матеріалам, з яких виготовляється холодна зброя. При цьому розміри “уражуючого“ елементу та його частин мають бути значно меншими, чим граничні розміри уражуючих елементів холодної зброї, зазначені у п.4 цієї Методики.

Додаток № 8. АРБАЛЕТИ БОЙОВІ, СПОРТИВНІ І МИСЛИВСЬКІ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ, ТА СТРІЛИ ДО НИХ

1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на арбалети бойові, спор­тивні і мисливські (та стріли до них), які використовуються у спортивних та мисливських цілях.
1.1. Арбалети бойові, спор­тивні і мисливські, які використовуються у спортивних, мисливських та інших цілях і можуть уражати ціль на значній (20 м і більше) відстані, є різновидом метальної холодної зброї.
2. Основне призначення.
Арбалети бойові, спортивні та мисливські призначені для ураження цілі на значній (20 м і більше) відстані і використовуються, відповідно, під час проведення бойових і спеціальних операцій, спортивних тренувань(змагань) та при полюванні.
3. Види.
Арбалети, що є холодною зброєю, поділяються на три категорії:
– бойові;
– спортивні;
– мисливські.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Арбалети повинні складатися із корпуса та лу­ка; мати спусковий гачок механічної дії, фіксатор стріл (крім арбалетів зі стрілами, які обладнані хвостовиками за типом стріл для стрільби з лука), тятиви, а також можуть мати систему прицільних пристосувань.
4.2. Лук арбалету виготовляється із достатнього за своїми міцностними та пружними властивостями матеріалу і складається з однієї чи двох частин. 4.3. Тятива арбалетів виготов­ляється з неметалевих матеріалів або металевого тросу.
4.4. Стріли для арбалетів виготовляються із міцних матеріалів. Міцність визначається за результатами випробувань.
4.5. Розмір оперення стріл і кількість пір’їн цією Методикою не регламентуються.
5. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
5.1. Міцність та пружність конструкції арбалетів спортивних та мисливських визначається згідно вимог цієї Методики, передбачених п.п. 4, 5.

Примітка. Конструктивні характеристики деяких спортивних арбалетів, які відносяться до холодної зброї:
а) На підставі положень “Правил проведення змагань з стрільби з арбалету", виданих Міжнародним Союзом арбалетників, технічних умов на виготовлення різноманітних зразків арбалетів та стріл до них та криміналістичної практики, цією Методикою встановлені наступні технічні параметри арбалетів спортивних категорії "ФІЛД" (польовий) і стріл до них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами):

довжина прицільної лінії - до 720 мм;
розмах луку - до 900 мм;
максимальний робочий хід тятиви – до 300 мм;
маса арбалету – до 10 кг;
зусилля натягу тятиви – не менше 20 кг;
маса стріли - не більш за 21 г;
довжина стріли - 304 - 457 мм;
діаметр наконечника стріли - 6 мм;
кут загострення вістря наконечника стріли до 30°.

б) На підставі положень “Правил проведення змагань з стрільби з арбалету", виданих Міжнародним Союзом арбалетників, технічних умов на виготовлення різноманітних зразків арбалетів спортивних та стріл до них та криміналістичної практики, цією Методикою встановлені наступні технічні параметри арбалетів спортивних категорії "МАТЧ" і стріл до них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами):

довжина прицільної лінії - до 720 мм;
розмах луку - до 608 мм;
маса арбалету - до6,5 кг;
зусилля натягу тятиви – не менше як 20 кг;
довжина стріли для стрільби на дистанції до 30 м - 300 - 450 мм;
форма наконечника стріли - оживальна або циліндро-конічна, кут загострення вістря наконечника стріли – до 30°, діаметр наконечника - не більш ніж на 2 мм більший за діаметр тіла стріли.

в) Під час стрільби на відстань 10 метрів вживається спеціальний снаряд-болт, діаметр наконечника якого - 6 мм.

Додаток № 9. АРБАЛЕТИ ДЛЯ РОЗВАГ ТА СТРІЛИ ДО НИХ, ЩО НЕ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ

1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на арбалети спор­тивні і арбалети для розваг та відпочинку, що не можуть уражати ціль на значній відстані і використовуються у спортивних та розважальних цілях.
1.1. Арбалети спор­тивні і арбалети для розваг та відпочинку що не можуть уражати ціль на значній відстані до холодної зброї не відносяться.
2. Основне призначення.
Арбалети спортивні і арбалети для розваг та відпочинку призначені, відповідно, для проведення спортивних тренувань(змагань) та для розваг і відпочинку.
3. Види.
Арбалети, що не є холодною зброєю, поділяються на:
– спортивні;
– для розваг та відпочинку.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Арбалети повинні складатися із корпуса та лу­ка; мати спусковий гачок механічної дії, фіксатор стріл (крім арбалетів зі стрілами, які обладнані хвостовиками за типом стріл для стрільби з лука), систему прицільних пристосувань, тятиви.
4.2. Лук складається з однієї чи двох частин.
4.3. Тятива арбалетів для розваг виготовляється виключно з неметалевих матеріалів.
4.4. Стріли до арбалетів для розваг виготовляються із будь-якого матеріалу.
4.5. Розмір оперення стріл і кількість пір’їн цією Методикою не регламентуються.
5. Технічні характеристики.
5.1. На підставі положень “Правил проведення змагань з стрільби з арбалету", виданих Міжнародним Союзом арбалетників, технічних умов на виготовлення різноманітних зразків арбалетів та стріл до них та криміналістичної практики, цією Методикою встановлені наступні технічні параметри арбалетів для розваг і стріл до них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– розмах луку - до 450 мм;
– максимальний робочий хід тятиви – до 300 мм;
– зусилля натягу тятиви – до 20 кг;
– маса стріли - не більш за 21 г;
– довжина стріли – до 200 мм;
– діаметр стріли – до 8 мм;
– будова наконечника стріли повинна виключати проникнення стріли в суху соснову дошку на глибину більше 8 мм;
– кут загострення вістря наконечника стріли не менше 30 град.
5.2. У арбалетів для розваг не дозволяється використання:
– електронних, пневматичних і гідравлічних пристосувань;
– збільшувальних (оптичних) прицільних пристосувань;
– ременів для надання сталості арбалету.

Додаток № 10. ЛУКИ СПОРТИВНІ І МИСЛИВСЬКІ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ, ТА СТРІЛИ ДО НИХ.

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на луки спортивні і мисливські (та стріли до них), які використовуються у спортивних та мисливських цілях.
1.1. Луки спортивні і мисливські, які можуть уражати ціль на значній (20 м і більше) відстані, відносяться до метальної холодної зброї.
2. Основне призначення.
Луки спортивні і мисливські, призначені для ураження цілі на значній відстані, використовуються, відповідно, під час проведення спортивних тренувань(змагань) та при полюванні.
3. Види луків, що відносяться до холодної зброї:
– спортивні;
– мисливські.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Лукі повинні складатися із корпуса, двох дуг з блоком чи без нього, затвора, тятиви.
4.2. Лук виготовляється з будь-якого достатньо міцного матеріалу. Луки спортивні мають довільну форму і розміри, які забезпечують їх використання для стрільби на відстані від 18 до 70 метрів для жінок та до 90 метрів для чоловіків.
4.3. Стріли для луків спортивних виготовляються з будь-якого матеріалу, довільної довжини.
4.4. Розмір оперення стріл та кількість пір’їн не обмежується.
5. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
5.1. На підставі положень Державних стандартів, вимог “Правил проведення змагань з стрільби з луку", затверджених Міжнародною федерацією стрільби з луку, технічних умов на виготов­лення різноманітних зразків луків спортивних і мисливських та стріл до них, цією Методикою встановлені наступні технічні параметри луків спортивних для чоловіків та жінок і стріл до них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– зусилля натягу тятиви не менше як 20 кг;
– наконечник стріли для луків спортивних має оживальну форму;
– наконечник стріли для луків мисливських має довільну форму.

Примітка. Луки для відпочинку та розваг (які не є холодною метальною зброєю) повинні мати силу натягу тятиви до 20 кг і конструкцію стріли, яка виключає її проникнення в суху соснову дошку більш ніж на 8 мм.

Додаток № 11. БІТИ СПОРТИВНІ.

1. Біти для гри у бейсбол.
1.1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на біти для гри у бейсбол, що використовуються в спортивних цілях.
1.1.1. Біти бейсбольні до холодної зброї не відносяться.
1.2. Основне призначення.
Біти бейсбольні призначені для проведення спортивних ігор та тренувань.
1.3. Види.
Біти бейсбольні поділяються на:
– професійні;
– аматорські.
Кожен з цих видів поділяється на підвиди:
– чоловічі;
– жіночі;
– дитячі.
1.4. Конструктивні особливості.
Біта являє собою круглий в поперечному перерізі стрижень змінного за довжиною діаметру, який умовно поділяється на держак та бияк.
Держак на своєму кінці має утик у вигляді кільцевого потовщення.
На кінці бияка може бути виїмка.
Зовнішня поверхня біти повинна бути гладка (у дерев'яної - шліфована).
Біта повинна бути рівною, не мати прогинів та жолоблення.
1.5. Технічні характеристики.
1.5.1. З урахуванням положень «Правил проведення бейсбольних матчів команд Американської Ліги професійних бейсбольних клубів, Національної Ліги професійних бейсбольних клубів і ліг, які є членами Національної Асоціації професійних ліг бейсболу», що ухвалені Виконкомом Федерації бейсболу і софтболу України, цією Методикою встановлені наступні розмірні характеристики біт бейсбольних:
– максимальна довжина біти - 42" (1067 мм);
– максимальний діаметр бияка - 2 3/4" (70 мм);
– максимальна глибина виїмки -1" (25 мм);
– максимальна діаметр виїмки - 2" (51 мм);
– держак може мати будь-яке покриття для зручності утримання на довжині максимально 18" (457 мм).
– вага - не регламентується.
Примітка. (") - дюйми.

1.5.2. Біти професійні.
Виготовляються із суцільного шматка твердої деревини (берези, буку, дубу, ясеню та їм подібних). Згідно даних фірм-виробників, біти професійні мають наступні найбільш вживані розміри:
а/ - чоловічі - довжина 32 - 34" (813 - 864 мм);
б/ - жіночі - довжина 28 - 30" (711 - 762 мм);
в/ - дитячі - довжина 17 - 24" (432 - 610 мм).
Вага не регламентується.
1.5.3. Біти аматорські.
Виготовляються із легкого металевого сплаву, з порожниною всередині.
Згідно даних фірм-виробників, біти аматорські мають наступні найбільш вживані параметри:
а/ - чоловічі - довжина 32 - 35" (813 - 889 мм),
- вага 20 - 30 oz (0,56 - 0,84 кГ);
б/ - жіночі - довжина 27 - 30" (686 - 762 мм),
- вага 16 - 23 oz (0,45 - 0,64 кГ);
в/ - дитячі - довжина 24 - 26" (610 - 660 мм),
- вага 15 -17 oz (0,42 - 0,48 кГ).
Примітка. (oz) - унції.
1.6. Під час аналізу встановлених у ході дослідження ознак біт бейсбольних, визначальними є ознаки, вказані у п. 1.5. цього Додатку.

2. Біти для гри у городки.
2.1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на біти для гри у городки, що використовуються в спортивних цілях.
2.1.1. Біти городошні до холодної зброї не відносяться.
2.2. Основне призначення.
Біти городошні призначені для проведення спортивних ігор та тренувань.
2.3. Види.
Біти городошні поділяються на:
– для дорослих;
– для дітей.
Кожен з цих видів поділяється на підвиди:
– тонкі;
– середні;
– товсті.
2.4. Конструктивні особливості.
Біта являє собою круглий в поперечному перерізі циліндричний стрижень, який умовно поділяється на держак та бияк.
Держак може мати діаметр менший, ніж бияк.
Зовнішня поверхня біти повинна бути гладка (у дерев'яної - шліфована).
Біта повинна бути рівною, не мати прогинів та жолоблення.
Біти для дорослих дерев'яні можуть бути обкованими п'ятьма поясками з листової сталі, ширина яких не перебільшує 130 мм, біти дитячі не обковуються.
Біти можуть бути виготовленими із твердої деревини (кизилу, берези, буку, дубу, ясеню та їм подібних), текстоліту, деревинно-шарового пластику, металу та їх комбінації.
2.5. Технічні характеристики.
2.5.1. З урахуванням правил проведення матчів команд з городків цією Методикою встановлені наступні розмірні характеристики біт городошних:
– максимальна довжина біти - 1 000 мм;
– максимальний діаметр бияка - не регламентується;
– вага - не регламентується.
2.5.2. Біти для дорослих.
Згідно даних фірм-виробників, біти городошні для дорослих мають наступні найбільш вживані розміри:
а/ - тонкі: - довжина -1 000 мм, діаметр - 31 мм;
б/ - середні: - довжина -1 000 мм, діаметр - 35 мм;
в/ - товсті: - довжина -1 000 м м, діаметр - 42 мм.
2.5.3. Біти для дітей.
Згідно даних фірм-виробників, біти городошні для дітей мають наступні найбільш вживані розміри:
а/ - тонкі: - довжина - 600 мм або 750 мм, діаметр - 30 мм;
б/ - середні: - довжина - 600 мм або 750 мм, діаметр - 35 мм;
в/ - товсті: - довжина - 600 мм або 750 мм, діаметр - 40 мм.
2.6. Під час аналізу встановлених у ході дослідження ознак біт для гри у городки, визначальними є ознаки, вказані у п. 2.5. цього Додатку.

3. Біти для гри у лапту.
3.1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на біти для гри у лату, що використовуються в спортивних цілях.
3.1.1. Біти для гри у лапту до холодної зброї не відносяться.
3.2. Основне призначення.
Біти для гри у лапту призначені для проведення спортивних ігор та тренувань.
3.3. Види.
Біти для гри у лапту поділяються на:
– пласкі (для дітей та жінок);
– циліндричні (для юнаків та чоловіків).
Кожен з цих видів поділяється на підвиди: №1; №2; №3.
3.4. Конструктивні особливості.
Біта являє собою круглий в поперечному перерізі стрижень змінного за довжиною діаметру, який умовно поділяється на держак та бияк.
Держак на своєму кінці звичайно має утик у вигляді кільцевого потовщення.

Зовнішня поверхня біти повинна бути гладка - шліфована.
Пласка біта з обох боків бияка має паралельні зрізини для збільшення площі при тій же вазі.
Біта повинна бути рівною, не мати прогинів та жолоблення.
Біти можуть бути виготовленими із суцільного шматка твердої деревини (берези, буку, дубу, ясеню та їм подібних) або бути склеєними із пластин такої деревини.
3.5. Технічні характеристики.
3.5.1. З урахуванням правил проведення матчів команд з лапти цією Методикою встановлені наступні розмірні характеристики біт для гри у лату:
– максимальна довжина циліндричної біти - 900 мм;
– максимальна довжина пласкої біти - 800 мм;
– максимальний діаметр циліндричної біти - 40 мм;
– максимальна ширина пласкої біти - 70 мм;
– вага - не регламентується.
3.5.2. Біти циліндричні.
Згідно даних фірм-виробників, біти циліндричні мають наступні найбільш вживані розміри:
№ 1 - довжина - 900 мм, діаметр бияка - 38 мм, діаметр держака – 30 мм;
№ 2 - довжина - 800 мм, діаметр бияка - 34 мм, діаметр держака - 28 мм;
№ 3 - довжина - 700 мм, діаметр бияка - 32 мм, діаметр держака - 28 мм;
3.5.3. Біти пласкі.
Згідно даних фірм-виробників, біти пласкі мають наступні найбільш вживані розміри:
№ 1 - довжина - 800 мм, ширина бияка - 70 мм, товщина бияка -18 мм, діаметр держака - 28 мм;
№ 2 - довжина - 700 мм, ширина бияка - 65 мм, товщина бияка -17 мм, діаметр держака - 28 мм;
№ 3 - довжина - 600 мм, ширина бияка - 60 мм, товщина бияка -16 мм, діаметр держака - 28 мм;
1.6. Під час аналізу встановлених у ході дослідження ознак біт для гри у лату, визначальними є ознаки, вказані у п. 3.5. цього Додатку.

Література.
1. Толковый словарь русского языка. Под ред. проф. Ушакова, Т.1.-М.-1935.
2. А.П.Ходыкин. Спортивные товари (товароведение). М. - изд. Экономика.-1990 г.
3. Спортивные товары. Справочник под ред. Ф.Г. Варфоломеева, А.П.Старостина, е.н.Энгинсон., М.-1962.
4. Е.Н.Энгинсон. Спортивные товари, М.- Экономика, 1964.
5. Товарний словарь. Под ред. Пугачева И.А., т.1, стр. 456. - М.- 1956.

Схема біти для гри у бейсбол та лапту.

Схема біти для гри у городки.

Розробники:
Самусь В.Р. - завідувач сектору Київського НДІСЕ МЮ України;
Самусь Є.В. - інженер ДІУЦ "Спецтехніка" МВС України.

Затверджений рішенням
засідання секції трасології
та судової балістики
МЮ України.
Протокол від
30 травня 2002 р.

Додаток № 12. ПАЛКИ ГУМОВІ

Дата добавления: 2015-06-04