Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 11. Виникнення християнства




Список джерел

Евтропий. Краткая история от основания Рима// Римские историки четвёртого века. – М.: Просвещение, 1997. – С. 24 – 44.

Виктор С. Аврелий. Извлечения о жизни и нравах римских императоров // Римские историки четвёртого века. – М.: Высш. шк., 1997. – 415 С.

Дион Кассий. История // Фёдорова Е.В. Императорский Рим в лицах. – М.: МГУ, 1979. – С. 150 – 153.

Список рекомендованої літератури

Двенадцать Цезарей. – Ростов н/Д.: Феникс, 1999. – 320 с.

Зелинский Ф.Ф. Римская империя. – С.Пб.: Алетейя, 2000. – 496 с.

Кудрявцев О.В. Эллинские провинции Балканского полуострова во II в. н. э. – М.: АН СССР, 1954. – 364 с.

Моммзен Т. История Рима: В 5 т. – М.- Х.: Фолио, 2001. - Т. 5. – 749 с.

Остерман Л. Римская история в лицах. – М.: ОГИ, 1997. – 509 с.

Рим: Эхо императорской славы. – М.: Наука, 1997. – 210 с.

Рыжов К. Все монархи мира: Древняя Греция, Древний Рим, Византия - М.: Вече, 1998. – 655 с.

Санчурский Н.В. Римские древности. – Смоленск: Русич. 2000. –384 с.

Федорова Е.В. Императорский Рим в лицах. – Смоленск: Инга,1995. – 416 с.

Штаерман Е.М. Рабовладельческие отношения в ранней Римской империи / Е.М. Штаерман, М.К. Трофимова. – М.: Наука, 1971. – 324 с.

1) Соціально-економічні та політичні умови виникнення нової світової релігії в державній і світовій історичній перспективах.

2) Релігійно-філософські джерела християнства.

3) Кумранська община та питання про її зв’язок з християнством.

4) Формування Нового Заповіту, виникнення церкви.

5) Римська влада та християнство на території Римської імперії.

6) Прийняття Медіоланського едикту.

Список джерел

Апокрифы древних христиан. - М.: Мысль, 1989. - 333 с.

Новий Заповіт (будь - яке видання).

Ранович А.Б. Первоисточники по истории раннего христианства. Античные критики христианства. - М.: Политиздат, 1990. – 478 с.

Список рекомендованої літератури

Амусин И.Д. Кумранская община. - М.: Наука, 1983. – 328 с.

Библейская энциклопедия. - М.: Локид - Пресс, 2002. – 768 с.

Васильев Л.С. История религий Востока. – М.: Кн. дом “Университет”, 1998. – 432 с.

Виппер Р. Ю. Очерки истории Римской империи: В 2 т. – Ростов н/Д, 1995. – Т.1. - 478 с.

Гиро П. Быт и нравы древних римлян. – Смоленск: Русич, 2001. – 624 с.

Головащенко С.І. Історія християнства. – К.: Либідь, 1999. – 351 с.

Кубланов М.М. Возникновение христианства. Эпоха. Идеи. Искания. - М.: Наука, 1974. – 216 с.

Рыжов К. Все монархи мира: Древняя Греция, Древний Рим, Византия - М.: Вече, 1998. – 655 с.

Свенцицкая И.С. Раннее христианство: страницы истории. - М.: Наука, 1987. – 135 с.

Мень А. История религии: В 2 т. - М.: Форум - Интра, 1999. – Т. 1. – 216 с.

Христианство: Энц. словарь: В 3 т. - М.: Больш. рос. энцикл., 1993-1995. – Т.1. – 863 с.; Т.2. – 1994 - 671 с.; Т.3. – 1995. – 783 с.

Дюрант В. Цезарь и Христос. - М.: Лабиринт, 1995. – 317 с.

Штаерман Е.М. От религии общины к мировой религии // Культура Древнего Рима: В 2 т. – М.: Наука, 1985. – Т.1.- С.106-210.

Терміни для самостійного опрацювання з курсу “Історія Стародавньої Греції та Риму”

Екзаменаційний білет складається з трьох завдань. Третє питання білета пов’язане із завданням термінологічної роботи студентів, яка виконується протягом семестру. Наприкінці посібника розміщений перелік термінів для самостійного опрацювання та складання “Словника античності”. Третє питання має тестовий характер і включає п’ять термінів із наведеного списку.

 

Автохтони Агора Агели Акведук Акрополь Амфітеатр Античність Ареопаг Архаїка Ахейці Архонт Базиліка Білінгва Буле Варвар Вік Веліти Весталки Ветерани Вето Вілік Вілла Воєнна демократія Вершники Гавань Гармост Гегемонія Гема Геомори Герусія Гетайри Гладіатори Гопліт Графіті Декрет Деміурги Демократія Демос Деспотія Децемвіри Децимація Домінат Боргове рабство Єпископ Жрець Зевгіти Вигнання Іла Ілоти Імперія Італіки Квестор Квірити Кенотаф Клієнтела Клерухії Когорта Колон Колонізація Колонія Кріптія Курія Легіон Ліктори Логографи Магістратура Маніпула Манускрипт Метеки Мина Наварх Намісник Нобілітет Ном Ода Олігархія Оптимати Остракізм Остракон Охлос Панцир Патриціат Патрицій Патрон Пелтаст Періеки Плебеї Плебісцит Полемарх Поліс Популяри Претор Преторіанці Префект Принцепс Принципат Пританія Провінція Пролетарі Проскрипції Публікан Рабство Регіон Республіка Римський народ Сенат Сіммахія Сінойкізм Сисахфія Сесситії Стан Союзники Стратеги Театр Терми Теократія Тиран Тиранія Толосократія Триба Трибун Трієра Тріумвірат Тріумф Фамілія Фети Філа Фіск Фратрія Хіліарх Хорег Цар Ценз Центуріон Центурія Шестидольники Евпатріди Еклесія Еллінізм Епонім Ерарій Ергастерії Етруски Ефори Юніори

 

Теми рефератів з курсу “Історія Стародавньої Греції та Риму”

 

Під час вивчення курсу історії стародавніх держав студенти повинні підготувати два реферативних дослідження. З історії “Стародавньої Греції та Риму” студентам пропонуються різноманітні теми реферативних робіт: від теоретико-методологічних до історіографічних, а також з проблем культури та релігії. Найчастіше ці роботи базуються на доступних для студентів джерелах. Безперечно, реферативне дослідження може стати базою для курсової і навіть у подальшому дипломної роботи.

Існують традиційні вимоги до структури реферату. Як і будь-який твір, реферат складається із вступу, головної частини, висновків, списку джерел та літератури. По суті реферат є міні дослідженням. У вступі студент розкриває актуальність теми та її місце в загальному дискурсі греко – римської історії, подає короткий аналіз історіографії та формулює головні завдання роботи. Головна частина роботи складається з окремих глав. Їх кількість залежить від завдань реферату та характеру теми. У висновках наводяться результати дослідження.

Посилання на історіографію та цитування в рефераті повинні бути оформлені відповідно до ГОСТу. Приклади посилань наведені в методичному посібнику: Бобилєва С.Й. Методика написання та оформлення дипломних робіт із загальної історії / С.Й. Бобилєва, В.К. Клець, Л.С. Тутік. – Д.: РВВ ДНУ, 2000. – 42 с.

Зрозуміло, що вимоги щодо рефератів є менш строгими, ніж до курсових робіт, оскільки в межах роботи студент скоріше вивчає конкретну тему, ніж досліджує її. Але творчий підхід не завадить і під час роботи над рефератом. Адже в цьому випадку для студента також важливо відчути проблему та зрозуміти її суть.

 

1. Л. С. Утченко як дослідник античності.

2. Ю.В. Андреєв як історик античності.

3. В.І. Кузищин як дослідник античності.

4. Історична спадщина Геродота Галікарнаського (Плутарха, Аристотеля, Аппіана, Поліція, Павсанія, Цицерона, А.Марцеліна).

5. Духовне життя та менталітет греків за даними “Сонника” Артемидора Далдіанського.

6. Життя та твори Геракліта Ефеського.

7. Політична діяльність Сократа.

8. Культура Стародавньої Греції у творах Плутарха.

9. Політична діяльність Гіперіда.

10. Законодавча діяльність Лікурга за творами Плутарха.

11. Стародавні письменники про Скіфію та Причорномор’я.

12. Історія Августа за творами письменників Августівської доби.

13. Сучасний погляд на особу Гомера та історизм його поем.

14. Генріх Шліман – дослідник Трої.

15. Троянська цивілізація за “Іліадою”.

16. Розвиток сучасної мікенології.

17. Сучасна мікенологія про розвиток та причини загибелі Крито-Мікенської культури.

18. Аристотель, Плутарх та Діоген Лаертський про Солона та його політичну діяльність.

19. Алкмеоніди та їх політична діяльність у Греції класичної доби.

20. Ранньогрецька тиранія на Корінфі, Самосі, Сицилії.

21. Сучасна історіографія про тиранію Пісістрата та її вплив на розвиток афінської демократії.

22. Афінська система виховання та навчання громадянина.

23. Афінський театр – школа громадянства та арена суспільно-політичної боротьби.

24. Сучасний погляд на проблему Великої грецької колонізації.

25. Проблеми Великої грецької колонізації на сторінках журналу “Вестник древней истории”.

26. Давньогрецька класична історіографія.

27. Проблема кризи поліса IV ст. у сучасному антикознавстві.

28. Ідеологія та культура етрусків.

29. Давньоримське суспільство за даними “Закону ХІІ таблиць”.

30. Формування Італійського союзу.

31. Фінікійська цивілізація в Іспанії за часів існування Риму.

32. Сучасна науково-популярна література про велич та падіння Карфагену.

33. Пропаганда режиму принципату за часів правління Августа.

34. Овідій та Август.

35. Тацит та Светоній про Нерона.

36. Рим та германці в І ст. н.е.

37. Завоювання римлянами Британії.

38. Розвиток колонату в І-ІІІ ст. н.е.

39. Поява християнства та його сприйняття на території Італії (І-ІІІ ст. н.е.).

40. Раннє християнство у творах Афінагора Афінянина.

41. Античні джерела про гладіаторство в Римі.

42. Концепція римської історії у творі Аврелія Віктора Секста “Історія Риму”.

43. Латинські панегірики як джерело з історії імператорської влади у Стародавньому Римі.

44. Імператор Траян очима Плінія Молодшого.

45. Нерон та Сенека.

46. Історичний образ імператора Юліана – відступника через призму його епістолярної спадщини.

 

Зміст

 

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять.....................................3

Список рекомендованої літератури до курсу.............................................................5

Теми практичних занять.................................................................................................6

Тема 1. Огляд історичної спадщини стародавніх греків.............................................6

Тема 2. Давньогрецька міфологія................................................................................ 8

Тема 3. Поеми Гомера та твір Диктиса Критського про події Троянської війни та Стародавню Грецію ХІ – ІХ ст. до н. е......................................................................... 8

Тема 4. Виникнення Афінської рабовласницької демократії..................................... 9

Тема 5. Розквіт Афінської рабовласницької демократії............................................10

Тема 6. Греко-перські війни та Афінський морський союз (500 – 449 рр. до н.е.).11

Тема 7. Східний похід Олександра Македонського. Виникнення та розпад його держави...........................................................................................................................12

Тема 8. Боротьба Риму з Карфагеном за панування в західному Середземномор’ї............................................................................................................13

Тема 9. Перший тріумвірат та диктатура Гая Юлія Цезаря......................................14

Тема 10. Римська імперія у ІІ ст. н. е...........................................................................15

Тема 11. Виникнення християнства………………………………………………….15

Терміни для самостійного опрацювання з курсу........................................................16

Теми рефератів з курсу..................................................................................................18

 

 

ББК 63.3 (0)3 я 73

УДК 94 (100)”

В 29

Рецензенти:

 

 

В 29 Венгер Н.В. Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Історія стародавньої Греції та Риму”. –Д.: РВВ ДНУ, 2006. – 20 с.

 

Методичні вказівки призначено для семінарських занять з курсу “Історія Стародавньої Греції Та Риму”. Мета вказівок – допомогти студентам у підборі джерел та літератури під час підготовки до семінарів, а також полегшити пошук методів підготовки. Вказівки складаються із переліку тем, головної бібліографії, загальних рекомендацій для роботи над темами, переліку термінів для самостійного опрацювання та тем реферативних завдань.

 

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 463; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.05 сек.