Поняття ідентифікаційних ознак та властивостей

Ознака — це показник, прикмета, знак, за якими можна про щось дізнатися, визначити що-небудь'. Оскільки будь-яка розпізнавальна сторона предмета розуміється як ознака, в кри-міїзалістичтй літературі ознаку нерідко визначають через властивість. Ідентифікаційна ознака — це, за І.Ф. Пантелєєвим, властивість об'єкта, що задовольняє певним вимогам.

Властивість є філософською категорією, яка виражає один з моментів виявлення сутності у відносинах з іншими речами, тобто те, що характеризує їх схожість з Пішими предметами або відрізняє від них.

Властивість відображає головним чином якість речі, ії внутріїпню сутність, систему зв'язків і відношень, в яких предмет функціонує2. Так, M.I. Кондаков визначав властивість як внутріїпню якість об'єкта (твердість, пружність, теплопровідність тощо), що проявляється в процесі взаємодії предметів3.

Отже, в окремій теорії криміїїалістичної ідентифіїсації ознаки слід відрізняти від властивостей, тому що криміїїалістична ідентифікація як окремий метод здійснює ототожнення тільки за зовнішніми ознаками об'єктів, а ідентифікація як загальний метод поряд з ознаками зовніїлньої будови використовує головним чином внутріїлні якості речей, тобто їх властивості.

знаки характеризують зовніїїшю будову предмета, його просторові кордони, геометричну форму, розміри, об'єм, рельєф поверхні, розташування і співвідношення частин, сторш, кутів, крапок, борозенок, валиків, заглиблень і опуклостей. Наприклад, ознаки папілярного узору: форма узору, наявність обривіїі, крапок, скривлень, вил, містив, вічок, які утворюють папілярні ліїш. Ідентифіїсаційні ознаки взуття: форма і розміри взуття в цілому, довжина, ширина каблука, підошви та підметки, форма носка і підметки, переднього зрізу каблука та іїі.

Властивості характеризують внутріїїші якості об'єктів — фізичну природу і агрегатний стан: твердість, сипкість, текучість, теплопровідність тощо. Властивості в усіх частинах цілого є однаковими і при його поділі зберії^аються в усіх частинах, які при цьому утворилися. Припустимо, при подіті рідини на краплі або ціматка свинцю на частини (дробини) властивості (густина, колір, теплопровідність, електропровідність, якісно-кількісний склад) в кожній частині не зміїпоються, тоді як при розчленуванні конкретного цілого (наприклад, скла фари) кожна частина набуває нової форми, розміру та іїшюго співвідношення опуклостей і угнутостей. Огже, ознаки цілого неділимі, а властивості — дитимі, оскільки вони зборкаються в кожній частині цілого.

Дата добавления: 2015-06-04