Тема 2. МетодОЛОГічні засади науки криміналістики. Приблизні теми рефератів:

Практичне — 2 години.

Приблизні теми рефератів:

1. Теорія та методологія як окрема частина криміналістики.

2. Метод моделювання в криміналістичній діяльності.

Місце проведення заняття: групова аудиторія.

Мета заняття — закріпити теоретичні знання про методи криміналістики, їх класифікацію в системі методів криміналістики, застосування методів, як способів пізнання в практичній діяльності.

Контрольні запитання:

1. Методи криміналістики і вимоги, що пред'являються до них.

2. Загальнонаукові методи криміналістики. Критерії оцінки методу, що використовується.

3. Спеціальні методи криміналістики. Їх характеристика та види.

Методичні рекомендації з підготовки до питань теми.

При обговоренні першого питання треба визначити метод криміналістики, як спосіб вирішення наукових завдань в ході криміналістичних досліджень теоретичного та прикладного характеру. Треба відрізняти методи науки від методів практики, оскільки між собою вони відрізняються за метою, завданнями, формою, суб'єктами застосування, колом та характером пізнавальних об'єктів, умовами отримання та використання знань про них.

При обговоренні інших питань треба звернути увагу на класифікацію методів, які застосовуються в криміналістиці: загальнонаукові пізнавальні методи, які теоретично обґрунтовані філософією та деякими іншими науками; галузеві методи, теорія яких розробляється в фізиці, хімії, соціології та інших конкретних галузях науки; специфічно-криміналістичні, до яких відносять логіко-юридичний аналіз, системно-структурний підхід, принципи цілісності, системності, інтерв'ювання та анкетування, гіпотеза, слідчий експеримент, криміналістичне моделювання, ідентифікація.

Завдання по виконанню практичних робіт:

За допомогою контролюючої програми провести тестування курсантів з питань теми з метою отримання даних про ступінь засвоєння вивченого матеріалу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волчецкая Т.С. Современные проблемы моделирования в кримина-листике и в следственной практике. – Калининград, 1997.

2. Густов Г.А. Моделирование в работе следователя. – Л., 1980.

3. Зорин Г.А. Криминалистическая методология. – Минск, 2000.

4. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. – М., 1972.

5. Лузгин И.М. Моделирование при расследовании преступлений. – М., 1991.

6. Митричев С.П. Методология криминалистики. – М., 1982.

7. Старченко А.А. Роль аналоги в познании. – М., 1978.

8. Уемов А.И. Системный поход и общая теорія систем. – М., 1978.

Тема 3. КРИМІНАЛІСТИЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ І ВСТАНОВЛЕННЯ ГРУПОВОЇ НАЛЕЖНОСТІ

Практичне — 2 години.

Приблизні теми рефератів:

1. Теорія криміналістичної ідентифікації, її значення в розкритті та розслідуванні злочинів.

2. Неідентифікаційні дослідження в криміналістиці.

3. Діагностичні дослідження в криміналістиці.

Місце проведення заняття: групова аудиторія.

Мета заняття — розкрити сутність криміналістичної ідентифікації встановити її види, завдання та практичне використання в розкритті злочинів.

Контрольні запитання:

1. Поняття, значення та наукові основи криміналістичної ідентифікації.

2. Об'єкти, види і форми криміналістичної ідентифікації.

3. Загальна методика криміналістичної ідентифікації.

4. Криміналістична діагностика в процесі розкриття та розслідування злочинів.

Методичні рекомендації з підготовки до питань теми.

При обговоренні питань теми треба визначити ідентифікацію як процес встановлення тотожності об'єкта, позначити, що в основі теорії криміналістичної ідентифікації лежить вчення про діалектичну тотожність, діалектичний метод пізнання. Індивідуальність об'єктів визначає, з одного боку, рівність його самому собі, а з іншого — відмінність від всього іншого, тобто тотожним об'єкт може бути тільки самому собі.

Ідентифікаційні дослідження поділяються на декілька видів: за природою об'єктів, які ідентифікуються, розрізняють ідентифікацію за уявою, яка збереглася в пам'яті людини, за матеріально-фіксованими відображеннями об'єкта, а також ідентифікацію цілого за його частинами. За суб'єктом ототожнення розрізняють слідчу та експертну ідентифікацію. Кожен з цих видів криміналістичної ідентифікації має свої завдання та специфічні методи дослідження.

Завдання по виконанню практичних робіт:

За допомогою контролюючої програми провести тестування курсантів з питань теми з метою отримання даних про ступінь засвоєння вивченого матеріалу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Винберг Л.А. Сравнение как метод исследования в криминалистической идентификационной экспертизе. – М, 1972.

2. Зотов Б.Л. Идентификация в криминалистике. – М., 1973.

3. Колдин В.Я. Идентификация при расследовании преступлений.– М., 1978.

4. Колмаков В.П. Идентификационные действия следователя.– М., 1977.

5. Криминалистическая экспертиза: возникновение, становление и тенденции развития /Под ред. проф. В.П.Лаврова – М., 1994.

6. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. – М., 1998.

7. Сегай М.Я. Криминалистическая идентификация и особенности ее применения в отдельных видах криминалистической экспертизы. – К., 1959.

8. Сегай М.Я. Методология судебной идентификации. – К., 1970.

9. Теория прогнозирования и принятие решений. – М., 1997.

10. Горшенин Г.Л. Основы теории криминалистического прогнозирования. – М., 1993.

11. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. – М., 1988.

12. Литвинов А.Н., Степанюк Р.Л. Прогнозирование и диагностика в криминалистике. – М., 2004.

Дата добавления: 2015-06-04