Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Б )картодиаграммой 5 страница




Читайте также:
  1. A) +Кратковременное понижение АД под влиянием отрицательных эмоций 1 страница
  2. A) +Кратковременное понижение АД под влиянием отрицательных эмоций 2 страница
  3. A) 100 мм 1 страница
  4. A) 100 мм 2 страница
  5. A) 100 мм 3 страница
  6. A) Кратковременное понижение АД под влиянием отрицательных эмоций 1 страница
  7. A) Кратковременное понижение АД под влиянием отрицательных эмоций 2 страница
  8. A) Кратковременное понижение АД под влиянием отрицательных эмоций 3 страница
  9. A.Меридиан торы. 1 страница
  10. A.Меридиан торы. 2 страница
  11. A.Меридиан торы. 3 страница
  12. A.Меридиан торы. 4 страница

Мораторій на задоволення вимог кредиторів– зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Наступальна стратегія санації підприємства -передбачає активні дії: модернізацію обладнання, запровадження нових технологій, ефективного маркетингу, підвищення цін, пошук нових ринків збуту продукції, розробку та втілення прогресивної стратегічної концепції контролінгу.

Нематеріальні активи- об’єкти інтелектуальної, у тому числі промислової, власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності підприємства. До нематеріальних активів відносять право власності на винахід, право власності на фірмове найменування, право користування земельною ділянкою, право власності на програми для ЕОМ, гудвіл та інші.

Неплатоспроможність– неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Номінальна вартість корпоративних прав– це вартість, яка відповідає частці держателя таких прав у статутному фонді емітента.

Офіційні друковані органи- газета Верховної Ради України "Голос України" та газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", друковані видання відповідної обласної ради за місцезнаходженням боржника.

Оцінна вартість майна– вірогідна ціна, за яку майно може бути продане на ринку на дату оцінювання з урахуванням інвестиційних умов і способу продажу. Оцінною вартістю (залежно від мети оцінки) може бути ринкова вартість, інвестиційна вартість, ліквідаційна вартість.

Первісна вартість основних засобів (історична вартість)– вартість окремих об’єктів основних фондів, за якою вони були нараховані на баланс підприємства. Включає в себе суму витрат, пов’язаних із виготовленням, придбаванням, доставлянням, спорудженням, установленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних фондів. У контексті оцінювання вартості майна первісна вартість – це вартість відтворення основних засобів на дату оцінювання з урахуванням витрат, пов’язаних з їх поліпшенням.

Передавальний баланс– це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності. Передавальний баланс складається за стандартними правилами, передбаченими нормативними актами, які регулюють порядок заповнення форм річної (квартальної) бухгалтерської звітності. Передавальний баланс має силу акта приймання-передавання. Його підписують директори та головні бухгалтери підприємства, що реорганізується, та підприємства-правонаступника.



Перетворення підприємств– форма реорганізації, яка передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. У разі перетворення одного підприємства на інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов’язки колишнього підприємства. Розмір частки (у відсотках) кожного засновника (учасника) у статутному фонді підприємства, реорганізується, має дорівнювати розміру його частки у статутному фонді товариства, створеного в результаті перетворення.

План санаціїмає містити перелік заходів з відновлення платоспроможності боржника; умови участі інвесторів (санаторів), якщо вони є. У повному або частковому задоволенні вимог кредиторів (зокрема переведенням боргу чи його частини на інвестора); строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов’язань. Коли є сенатори, план санації розробляється й погоджується за їх участю.

Платоспроможність– здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов’язання.

Погашені вимоги кредиторів- задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважаються погашеними.

Поглинання підприємств– форма реорганізації, яка полягає в придбанні корпоративних прав фінансово неспроможного підприємства підприємством - санатором. Поглинене підприємство може або зберегти свій статус юридичної особи і стати дочірнім підприємством санатора, або бути приєднаним до підприємства - санатора та стати його структурним підрозділом, втративши при цьому юридичний статус. Майнові права та зобов’язання боржника переходять до правозаступника.

Поділ підприємств– форма реорганізації, за якою одна юридична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб. У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять майнові права та обов’язки (активи та пасиви) реорганізованого підприємства.

Подрібнення акцій (спліт) – один із прийомів дивідендної політики та політики диверсифікації акціонерного капіталу підприємства, який полягає в емісії додаткової кількості звичайних акцій без збільшення суми статутного фонду. У результаті такої операції збільшується кількість акцій, які є в обігу, при пропорційному зменшенні їх номінальної вартості (деномінація). Обмін старих акцій нової емісії здійснюється за встановленим співвідношенням.

Позовна давність– це встановлений законодавством строк, протягом якого потерпіла сторона для захисту порушеного права може звернутися до суду. Загальний строк позовної давності щодо захисту прав за позовом про відшкодування основного боргу, встановлений чинним законодавством, - 3 роки.

Політика антикризового фінансового керування– частина загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в розробці системи методів попередньої діагностики погрози банкрутства та “включення” механізмів фінансового оздоровлення підприємства, що забезпечують його вихід із кризового стану.

Потенціал розвитку– сукупність неявних на підприємстві передумов (факторів), необхідних для досягнення приросту вартості майна (капіталу) та прибутковості. Потенціал підприємства визначають такі фактори: наявність рентабельної та конкурентоспроможної продукції, висококваліфікованого персоналу, передових виробничих технологій, „ноу-хау”, торгівельної марки, надійних і постійних клієнтів (споживачів продукції) тощо. Ці фактори, як правило, мають довгостроковий вплив.

Потреба в капіталі– виражена в грошовому еквіваленті потреба підприємства у грошових та матеріальних засобах, необхідних для виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги. Базою для класифікації форм потреби в капіталі є класифікація вихідних грошових потоків підприємства. Виникнення потреби в капіталі зумовлене розбігом у часі моменту здійснення грошових витрат та моменту находження грошових коштів за продукцію, виробництво якої потягло за собою витрати.

Початкова ціна майна –ціна, з якої розпочинаються торги з продажу майна на аукціоні та яка обчислюється з урахуванням ринкової вартості майна, витрат, пов’язаних з його оцінюванням, зберіганням, транспортуванням та реалізацією.

Представник працівників боржника- особа, уповноважена загальними зборами, на яких присутні не менш як три чверті від штатної чисельності працівників боржника, представляти їх інтереси при проведенні процедур банкрутства з правом дорадчого голосу.

Приєднання підприємств– форма реорганізації, яка передбачає приєднання всіх прав та обов’язків однієї або кількох юридичних осіб – правопопередників до іншої юридичної особи – правонаступника. У результаті приєднання відповідні підприємства виключаються з державного реєстру та втрачають свій юридичний статус. Головна різниця між злиттям і приєднанням полягає в тому, що в разі злиття всі майнові права та обов’язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі одного підприємства, яке є новоствореним, а в разі приєднання – на балансі такого, що вже функціонує на момент прийняття рішення про приєднання підприємства.

Примусова ліквідація підприємства– це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється за рішенням арбітражного суду (як правило, у процесі провадження справи про банкрутство).

Приховані резерви– це частина капіталу підприємства, яка жодним чином не відбита в його балансі. Розмір прихованих резервів в активній стороні балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об’єктів підприємства та їх реальною (вищою) вартістю.

Пріоритетність вимог– вимоги кредиторів до підприємства-боржника, що відповідно до діючого законодавства підлягають першочерговому задоволенню. Звичайно така пріоритетність вимог установлюється законодавчими актами про банкрутство.

Проект санації– документ, що визначає процес здійснення санації підприємства-боржника. Він розробляється звичайно представниками санатора, підприємства-боржника і незалежної аудиторської фірми. У проекті санації утримуються наступні основні розділи:

1) економічний і фінансовий стан підприємства-боржника до початку проведення санації;

2) основні причини (фактори), що обумовили кризовий фінансовий розвиток підприємства;

3) мета і передбачувана форма санації;

4) план-графік здійснення санації з виділенням першочергових заходів;

5) організація контролю за здійсненням санації;

6) розрахунок ефективності запропонованої форми санації;

7) формулювання системи основних умов, що забезпечують успіх проведення санації в запропонованій формі.

Пролонговані кредити– кредити, за якими строк дії кредитного договору продовжений, та змінені його умови з огляду на об’єктивні причини, що зумовили несвоєчасне повернення позики.

Прострочені кредити– кредити, що не повернені установам банку чи іншим позичальникам у визначений термін внаслідок фінансових ускладнень, які виникли у позичальника.

Процедури банкрутства– законодавчо встановлений перелік процедур, здійснюваних після встановлення підприємства банкрутом, що регламентують процес задоволення вимог кредиторів і його ліквідацію. Основу процедур банкрутства складають ліквідаційні процедури.

Реєстр вимог кредиторів– список, до якого розпорядник майна включає визнані боржником або арбітражним судом грошові вимоги кредиторів. Реєстр вимог має містити всі визнані судом вимоги кредиторів; відомості про кожного кредитора, розмір вимог за грошовими зобов’язаннями чи зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів кожним кредитором; черговість задоволення кожної вимоги. Реєстр затверджується арбітражним судом на попередньому засіданні.

Реєстр неплатоспроможних підприємств– це документ, до якого вносяться відомості про неплатоспроможні підприємства та інформація про їх фінансово-економічний стан на час внесення до реєстру.

Режим фінансового оздоровлення комерційного банку– система не примусових та примусових заходів впливу на комерційний банк, спрямованих на збільшення обсягу капіталу до необхідного рівня протягом визначеного НБУ періоду з метою відновлення ліквідності й платоспроможності та усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності або скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень. Комерційний банк переводиться в режим фінансового оздоровлення відповідно до постанови Правління НБУ за наявності підстав, підтверджених висновками системи банківського нагляду та відповідного регіонального управління НБУ.

Реорганізація підприємства– здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. Найпоширенішими формами реорганізації є злиття, приєднання, поділ, виокремлення, перетворення.

Реструктуризація активів– санаційні заходи, пов’язані зі зміною структури та складу активної сторони балансу (нерідко ці зміни супроводжуються змінами у складі й структурі пасивів.

Реструктуризація заборгованості підприємства– комплекс заходів щодо перетворення його боргових зобов'язань, спрямованих на погашення поточних вимог кредиторів, з метою відновлення його платоспроможності. Погашеними вважаються вимоги, за якими у підприємства досягнуті з кредиторами угоди про призупинення, заміну чи припинення відповідного боргового зобов'язання.

Реструктуризація підприємства– це здійснення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, які можуть забезпечити підприємству фінансове оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Рефінансування дебіторської заборгованості– це реструктуризації активів, яка полягає в переведенні дебіторської заборгованості в інші, ліквідні форми обігових активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення тощо. До основних форм рефінансування дебіторської заборгованості належать факторинг, форфейтинг, облік векселів.

Розподіл підприємства– передбачає ліквідацію підприємства (об'єднання) з одночасним створенням на його базі двох чи більш нових самостійних підприємств. Кожне з новостворених підприємств одержує статус юридичної особи, а майнові права й обов'язки переходять до кожного з них відповідно до розділового балансу. Рішення про поділ, його умовах і порядку конвертації акцій підприємства, що реорганізується, в акції (чи інші цінні папери) створюваних підприємств приймається спільним збором акціонерів.

Розподільний баланс– це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності, в якому окремими рядками відбиваються активи і пасиви, розподілені між ним і підприємствами-правонаступниками. У такому балансі відбивається частка майна, вимог та зобов’язань, яка передається підприємствам, що утворюються в результаті поділу чи відокремлення. У цьому балансі відбиваються баланси новостворених підприємств на момент початку їх господарської діяльності.

Розпорядження майном боржника- система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Розпорядник майна– фізична особа, на яку в установленому порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядження майном боржника на період провадження у справі про банкрутство. Повноваження розпорядника майна припиняються з дня затвердження арбітражним судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора.

Санатор– фізична або юридична особа, яка має намір узяти (або бере) фінансову чи іншого роду матеріальну участь у санації підприємства, що перебуває у фінансовій кризі.

Санаційна спроможність– це сукупність фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. До загальних передумов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства потенціалу до майбутньої успішної діяльності.

Санаційний аудит– поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємств, який здійснюється на підприємствах, що перебувають у фінансовій кризі. Основна його мета – оцінити санаційну спроможність господарської структури, визначивши глибину фінансової кризі та причин її виникнення, виявивши можливості подолання кризи та провести експертизу наявної санаційної концепції. Санаційний аудит здійснюють незалежні аудиторські фірми.

Санаційний кредит– підвищує платоспроможність боржника, оскільки він залучає ліквідні засоби. Санаційні кредити можуть бути лише середньо- або довгостроковими, оскільки лише за таких умов можуть фінансуватися капітальні вкладення, тобто санаційні заходи виробничо-технічного характеру.

Санаційний прибуток– це прибуток, який виникає в наслідок викупу підприємством власних корпоративних прав (акцій, часток) за курсом, нижчим за номінальну вартість цих прав, або в результаті їх безкоштовного передання до анулювання, а також у разі одержання підприємством безповоротної фінансової допомоги, зокрема в результаті списання кредиторської заборгованості.

Санація– система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника. Тобто це система фінансових заходів щодо фінансового оздоровлення підприємства, спрямованих на запобігання оголошення підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації.

Санація балансу– покриття засвідчених у балансі збитків на основі одержання санаційного прибутку. Основними фінансовими джерелами санації балансу є емісійні доходи, одержані в результаті зменшення (збільшення) статутного капіталу підприємства; резервні фонди; безповоротна фінансова допомога власників, кредиторів та інших зацікавлених в успішній діяльності підприємства осіб.

Санація підприємств– комплекс послідовних взаємозв’язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення господарчого суб’єкта з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості та конкурентоспроможності в довгостроковому періоді.

Система раннього попередження та реагування– це особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики та шанси, які можуть вплинути на підприємство як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища. Система виявляє та аналізує інформацію про приховані обставини, настання яких може призвести до виникнення загрози для існування підприємства чи втрати потенційних шансів. Вона є одним із інструментів контролінгу.

Спрощена процедура банкрутства– альтернатива до діючого порядку процедура банкрутства підприємства, яка передбачає примусове створення на базі майна банкрута відкритого акціонерного товариства з подальшим продажем акцій на відкритих торгах. Кошти, одержані від продажу акцій новоствореного акціонерного товариства, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів відповідно до встановленої законодавством черговості. Ця процедура була передбачена Указом президента України в 1998 році, але не знайшла поширення в практиці провадження справ про банкрутство.

Стабілізаційна позика– позика, яка може надаватись НБУ комерційному банку на визначений Правлінням НБУ строк для оперативного забезпечення його платоспроможності й ліквідності та підтримання виконання заходів фінансового оздоровлення. Стабілізаційна позика може надаватись лише за умови її забезпечення заставою високоліквідними активами комерційного банку або під гарантію та поручительство інших фінансово сталих банків.

Стабілізація фінансового стану підприємства– досягнення стійкої динаміки основних оцінних показників фінансового стану в межах їх нормативних значень.

Статутний фонд (статутний капітал, номінальний капітал)– сукупність вкладів (у грошовому виразі) учасників (власників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами. Отже, це сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю відповідно до засновницьких документів, тобто сума капіталу, у межах якої засновники підприємства (АТ, ТОВ) несуть матеріальну відповідальність перед його кредиторами.

Сторони у справі про банкрутство- кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Стратегія делегування повноважень– передбачає делегування проблем, які виникли на підприємстві, третім особам: власникам, кредиторам, державі. За цією стратегією підприємство прагне отримати додаткові фінансові ресурси завдяки збільшенню статутного фонду, одержанню державних гарантій, сподівається на участь кредиторів у своїй санації, а також добивається захисту в рамках політики протекціонізму.

Стратегія компромісів та консенсусівбазується на двох принципах: стратегія компромісу та стратегія консенсусу. У першому випадку передбачається альянс між кількома учасниками ринку з метою блокування дій сильного конкурента. Стратегія консенсусу спрямована на злиття двох підприємств в одне з метою якомога повнішого використання ефекту синергізму та взаємо доповнення сильних і подолання слабких сторін партнерів.

Суб'єкт банкрутства (банкрут)- боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена арбітражним судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо).

Судові процедури, які застосовуються щодо боржника- відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Угоди, щодо яких є заінтересованість,- угоди, сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, керуючого санацією чи кредиторів.

Учасники провадження у справі про банкрутство- сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Факторинг– операція з перевідступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особі, другому кредитору (фактору) з попередньою компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Фактори кризового фінансового розвитку– система умов кризового розвитку підприємства, оцінюваних у процесі діагностики фінансової кризи. У процесі вивчення й оцінки ці фактори підрозділяються на дві основні групи: 1) не залежні від діяльності підприємства (зовнішні або екзогенні фактори); 2) залежні від діяльності підприємства (внутрішні або ендогенні фактори).

Фінансова криза на підприємстві– одна з найбільше серйозних форм порушення фінансової рівноваги підприємства, що відбиває циклічно виникаючі протягом його життєвого циклу під впливом різноманітних факторів протиріччя між фактичним станом його фінансового потенціалу та необхідним обсягом фінансових потреб, що несе найбільш небезпечну потенційну погрозу його функціонуванню. Це кінцева стадія непрогнозованого процесу втрати (під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів) потенціалу розвитку, у ході котрого структура капіталу та ліквідність підприємства погіршується настільки, що це загрожує його подальшому існуванню.

Фінансова рівновага– стан фінансів підприємств, за яким грошові надходження дорівнюють потребі в капіталі для виконання поточних платіжних зобов’язань суб’єктів господарювання або перевищують її.

Фінансова санація– покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури обігового капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Фінансова стійкість підприємства– його спроможність забезпечити фінансову діяльність за рахунок власних коштів, не допускаючи невиправданої кредиторської заборгованості.

Фінансовий стан підприємства– комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів.

Фундаментальна діагностика банкрутствахарактеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на основі методів факторного аналізу та прогнозування.

Фундаментальна діагностика фінансової кризи– система методів дослідження кон'юнктури фінансового ринку, заснована на вивченні впливу окремих факторів на розглянуті його показники – рівень цін, обсяг попиту і т.п. Фундаментальна діагностика фінансової кризи характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на основі методів факторного аналізу та прогнозування.

Цілісний майновий комплекс– господарський об’єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які виокремлюються в установленому порядку в самостійні об’єкти у разі реорганізації підприємства з подальшим складанням розподільного балансу.

Черговість задоволення вимог кредиторів– порядок розподілу засобів від продажу майна підприємства-банкрута між кредиторами.

Література

1 Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 412 с.

2 Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 4-те вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 571 с.: іл..

3 Бланк И.А. Управление финансовой стабилизацией предприятия. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. – 496 с.

4 Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – К.: Ника-Центр, 1999. – Т. 2. – 512 с.

5 Фомин Я.А. Диагностика кризисного состояния предприятия: Учеб. Пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 349 с.

6 Слав’ юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ,2002. – 460 с.

7 Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.: іл.

8 Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2003. – 608 с.

9 Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління / Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенков та ін. / За ред. О.В. Мозенкова. – Х.: “ІНЖЕК”, 2003. – 272 с.

10 Закон України “Про підприємства в Україні” // Державна та комунальна власність в Україні: Зб. нормат. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – с. 23 – 49.

11 Антикризисное управление предприятиями и банками: Учебное пособие / В.Г. Балашов, В.В. Григорьев, В.И. Гусев. – М.: Дело, 2001. – 840 с.

12 Щербина В.С. Господарське право України: Навч. посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 384 с.

13 Банкротство в Украине: Сборник нормативных актов / А.Е. Ананченко, Е.А. Арсирий, В.В. Гуртовой. – Харьков: Эспада, 2001. – 296 с.


 

в) картограммой

г) способом ареалов

 

48). Каких диаграмм не существует:

а) линейных

б) точечных

в) площадных

г) объемных

 

49. Что такое топонимы:

А) пояснения к географической сетке

Б)географические термины В)собственные названия объектов картографирования

г) качественные характеристики

 

49. Местная официальная форма передачи иноязычных названий на картах применима для стран:

А) с одним алфавитом

Тестирование по картографии

 

б)с английским алфавитом В) с французским алфавитом Г) с немецким алфавитом





Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 94; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление ip: 54.81.102.236
Генерация страницы за: 0.015 сек.