Система криміналістики

Закони розвитку криміналістики

Правильна трактування змісту закону науки спирається на відоме положення у тому, що зараз свідомість є лише образ зовнішнього світу і тому відображення (у разі закон науки) неспроможна існувати без відображуваного — законів дійсності, т. е. закономірностей пізнаваного наукою реального світу.

Крім законів, науки — ідеалізованих образів об'єктивних законів, результату пізнання наукою свого предмета, існують закони розвитку науки відбитка тих чинників, умов, принципів, які визначають спрямованість зміні науки як громадського явища і форми пізнання. Існують закони розвитку науки взагалі:

закон безперервності накопичення наукового знання;

закон інтеграції і диференціації наукового знання;

закон зв'язку й взаємовпливу науку й практики;

закон розвитку науки за умов науково-технічного прогресу.

Трьом загальним законам розвитку науки в криміналістиці відповідають такі специфічні закони його розвитку, як:

зв'язок спадкоємність між існуючими і виникаючими криміналістичними концепціями;

активне творче пристосування з метою судочинства сучасних досягнень тих наук, чиї становища неможливо знайти прямо, безпосередньо використані практиці боротьби з злочинністю;

обумовленість криміналістичних рекомендацій потребами практики і моральне вдосконалення цієї практики з урахуванням положень криміналістичної науки.

Сучасна система криміналістики об'єднує чотири розділи: методологію криміналістики; криміналістичну техніку; криміналістичну тактику; методику розслідування окремих видів злочинів.

1. Методологічні засади криміналістики. Загальна теорія криміналістики — це вчення про предмет криміналістики, її завдання, мету й закони розвитку, понятійний апарат і місце криміналістичних знань у системі юридичних наук.

Найважливішими розділами криміналістики є вчення про закономірності та часткові криміналістичні теорії. Як зазначалося, криміналістика вивчає такі закономірності:

а) механізм вчинення злочину;

б) виникнення інформації про злочин і його учасників, а також її джерела;

в) збирання та використання криміналістичної інформації у процесі доказування.

Часткова криміналістична теорія — це сукупність теоретичних положень, які розкривають суть, предмет і методи дослідження окремої галузі криміналістики, наприклад дактилоскопії, трасології, балістики.

Часткові криміналістичні теорії:

• криміналістичне вчення про навички;

• криміналістичне вчення про ознаки та властивості;

• теорія криміналістичної ідентифікації та групофікації;

• криміналістичне вчення про спосіб вчинення злочину;

• вчення про криміналістичну версію та планування розслідування (створення версій);

• механізм утворення слідів;

• систематизація та реєстрація криміналістичних джерел інформації;

• збирання, зберігання, обробка та автоматизоване використання інформації.

З розвитком криміналістики перелік часткових (окремих) криміналістичних теорій змінюється залежно від потреб практики боротьби зі злочинністю. Ось чому наведений перелік є приблизним.

Дата добавления: 2015-06-04