Семінарське заняття. 1. Поняття і види міжнародних спорів

План заняття

1. Поняття і види міжнародних спорів. Становлення та розвиток принципу мирного вирішення міжнародних спорів.

2. Загальна характеристика інституту розв’язання міжнародних спорів.

3. Реалізація принципу мирного розв’язання спорів за допомогою міжнародних організації.

4. Механізми та засоби ОБСЕ з мирного врегулювання спорів. Мирне врегулювання спорів у межах Ради Європи та Європейського Союзу.

Методичні вказівки

Вивчення питання про мирні засоби розв'язання міжнародних спорів необхідно почати із з'ясування понять "ситуація" і "спір". У цьому допоможуть положення ст.ст. 33, 36, 37, 38 Статуту ООН.

Рекомендації щодо мирного врегулювання міжнародних спорів визначені у ст. 36, 52 Статуту ООН, а також у Декларації про принципи міжнародного права (1970 р.) Корисним є ознайомлення студентів із положеннями прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН у (1995 р.) Типового регламенту для врегулювання спорів між державами. Ст. 52 Статуту ООН перераховує мирні засоби розв'язання міжнародних спорів: переговори, міжнародні слідчі і погоджувальні процедури, добрі послуги і посередництво, міжнародні арбітражні і судові процедури. Надалі варто дати стислу характеристику кожному з перерахованих засобів мирного розв'язання міжнародних спорів і навести приклади застосування такого засобу в міжнародній практиці. Більш докладне уявлення про окремі засоби, форми і методи врегулювання відносин між державами при розв'язанні міжнародних спорів можна отримати ознайомившись з матеріалами рекомендованих посібників, підручників та монографій.

Відповідь на третє питання рекомендується почати з визначення термінів: "міжнародний суд" і "міжнародний арбітраж". Далі необхідно проаналізувати норми ст. 33, 34 Статуту ООН. Загальні правила створення міжнародних арбітражів і арбітражні процедури встановлені Гаазькою конвенцією про мирне розв'язання міжнародних спорів (1907 р.), Загальним актом про мирне розв'язання міжнародних спорів 1949 р. і Зразковими правилами арбітражного процесу (1958 р.).

Головним судовим органом ООН є Міжнародний Суд, діяльність якого здійснюється відповідно до Статуту Міжнародного Суду ООН (1945 р.). До категорії спеціалізованих міжнародних судових органів належать: Міжнародний трибунал з морського права, що заснований і працює відповідно до Конвенції ООН з морського права (1982 р.); Міжнародний Кримінальний Суд ООН Статут якого прийнятий у 1998 р. на Римської конференції.

Головну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки у межах ООН несе Рада Безпеки, яка має найбільш широкі повноваження з приводу мирного врегулювання міжнародних спорів. Відповідно до ст. 52 Рада Безпеки ООН повинна підтримувати мирне розв'язання міжнародних спорів за посередництвом регіональних міжнародних організацій. Студентам важливо ознайомитись із загальними функціями з розв'язання міжнародних спорів Ради Ліги арабських держав, Постійної Ради Організації американських держав, Асамблеї голів держав та урядів Організації африканської єдності; Європейського суду з прав людини, існуючого з (1959 р.) відповідно до норм Європейської конвенції про захист прав людини й основних свобод (1950 р.). Рекомендується розглянути положення Статуту СНД з приводу мирного розв'язання міжнародних спорів (ст. 16-18, 32), а також з приводу створення і діяльності Економічного суду СНД; норми Конвенції ОБСЄ з примирення та арбітражу (1992 р.).

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)

1. СНД: процедура мирного розв’язання спорів та їх ефективність.

Дата добавления: 2015-06-04