Нервові центри. Нейронні ланцюги та нервові центри

Нейронні ланцюги та нервові центри.

Будь-яке подразнення збуджує не один, а десятки, сотні й навіть тисячі рецепторів. Відповідно існує стільки ж специфічних нервових шляхів для його передачі в ЦНС.

Нервові ланцюги - результат утво­рення синапсів між нейронами.

Така кількість нервових шляхів забез­печує надійність доставки інформації.

Нервові ланцюги поділяються на:

- лінійні,

- дивергентні,

- конвергентні й

- кільцеві.

Функціональне зна­чення лінійних ланцюгів полягає в передачі збудження за точною адре­сою, швидко та без спотворення.

За допомогою дивергенції біологічно важливі, але слабкі подразнення розмножуються (редуплікуються) і, таким чином, посилюються та передаються в різні нервові центри, що забезпечує більш різноманітний їх аналіз і синтез.

Реверберація збуд­ження в кільцевих ланцюгах викликає не тільки розмноження і посилення біологічних сигналів, а й подовження тривалості їхньої дії. Наявність у кільці клітини Реншоу (гальмівний нейрон) супровод­жується зворотним гальмуванням, що обмежує тривалість реакцій, забезпечує більш швидке реагування вищих нервових центрів на нові подразники та звільняє ЦНС від другорядної інформації.

У конвергент­них ланцюгах досягається посилення біологічно важливої, але слаб­кої інформації з використанням процесів сумації, відсікання (селекція) вторинної інформації.

Функціонально нейронні ланцюги, як і нейрони, поділяють на:

- збуджувальні (складаються тільки із збуджувальних нейронів) і

- гальмівні (кінцеві або останні нейрони є гальмівними).

Кілька нейронів, які виконують однакові функції, об'єднуються в нервові центри.

Властивості нервових центрів

Процеси обробки інформації, що надходить до нервового центру, або формування команд до виконавчих органів зумовлені взаємодією ней­ронів між собою за допомогою синаптичних контактів.

Нервові центри найчастіше представлені скупченням різних нейронів. Серед них зустрічаються як збуджувальні, так і гальмівні нейрони, нейро­ни сенсорні й моторні (аферентні чи еферентні). У нормі під час здійснен­ня функції їх взаємодія дуже складна.

Можна виділити такі властивості нервових центрів:

1. Сповільнення проведення збудження (виникає внаслідок синаптичної затримки, що відбувається при передачі імпульсів з нейрону на нейрон)

2. Засвоєння і трансформування ритму. (Нервові клітини мають властивість змінювати частоту імпульсів, що передаються, тобто мають властивість трансфор­мування ритму. Вони навіть на одиноке подразнення остання відповість залпом ПД.)

3. Явище домінанти. (у ЦНС може виникнути група нейронів (осере­док),які збуджуватимуться при подразненні будь-яких інших рецеп­торних полів внаслідок притягання усіх цих збуджень. Це явище має назву домінанти. Для домінан­ти властиві: підвищення збудливості, здатність до сумації збудження, стійкість збудження, гальмування інших нервових центрів за допомо­гою спряженого гальмування, тривалість збудження).

4. Явище просторової та послідовної сумації збудження та гальмування.

Дата добавления: 2015-06-04