КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Примітки. 4) Надпись публїкована кілька разів — див
1) Akta gr. і ziem. III ч. 22 і новійше — Pomniki m. Lwowa I c. 94. 2) Pomniki m. Lwowa I ч. 388 i 576. 3) Ibid. II c. 165, 182, 225, 331, 332. 4) Надпись публїкована кілька разів — див. в Отчетї петерб. публичної біблїотеки (там тепер ся тріодь) за р. 1891. СЂцинскій Гор. Каменецъ с. 179. 5) Див. в прим. 2. 6) Видане мною з ревізії прав 1564 р. в книзї Барское староство с. 26-8. 7) Длуґош V c. 188-9. 8) Зміст його подає Чацкий О pol. i lit. prawach, вид. Туровского II с. 200. 9) Див. в прим. 2. 10) Див. в т. IV с. 265-6. 11) Збірка сих привилеїв, зладжена Ем. Калужняцким, в Akta gr. i ziem. т. VII. Грамота Олександра тут під ч. 2. Деякі інтересні доповнення до неї дає грамота воєводи Петра з р. 1456 ibid. ч. 7; я доповняю ними вказівки Олександрового привилея. 12) Akta gr. і ziem. VII, грам. молдавські ч. 1, 3, 5 і далї. 13) Землї волоські в другій половинї XIV в. формують ся в дві полїтичні цїлости, що з певними змінами істнують потім протягом ряда столїть; одна — се Волощина властива, або Молдавія, що обіймала нинїшню Буковину й Молдавію; друга — се Мала Волощина, або Гірська — Valachіа Minor, Valachia Montana, з чого зробила ся її назва румунська Munteniâ і польське Multany. До неї належали землї подунайські (Валахія) і семигородські волоські князївства (Фоґараш, Омляш і Северинський банат), а часами також полуднева Бесарабія (відти й її імя), що иньшими часами належала до Молдавії. По імени своїх господарів з династиї Басарабів сї землї „Гірської Волощини” звали ся Бесарабією, а з огляду на семигородські володїння, воєводи її звали ся „запланинскими,” transalpini. 14) Про можність вивозу до Тягинї й Білгороду привилей не згадує, може вивіз сукна туди воєвода хотїв задержати для своїх купцїв. 15) A. g. z. VII ч. 7 і 8. 16) „А што привезетъ изъ Бесарабъ: или перець или баволну или будь што, оть 12 контари у Бако†подъ рубель серебра, а на головноє мыто у Суча†отъ 12 контари одинъ рубель серебра”. 17) Звістки про них з виданих актів ґродських і земських і невиданих радецьких зібрав Кутшеба ор. c. c. 58-64. 18) До сеї його дїяльности ми ще вернемо ся. 19) Akta gr. i ziem. XIV ч. 1583. 20) Львівська книга радецька у Кутшеби, 1. c. A. g. z. VI ч. 53. 21) Codex ер. saec. XV т. III дод. 75. 22) Львівська книга радецька у Кутшеби, 1. c. 23) Записки в цїлости або в скороченню у Iorga Studii istorice asupua Chiliei si Getatii Albe c. 288-292, також у Кутшеби ор. c. 85-6. 24) Propter quod eciam et mercatores nostri in partibus transmarinis arestantur et impediuntur — A. g. z. XIV ч. 2749. 25) Hubert Pamiętniki historyczne I c. 11-3. 26) Книга львівська радецька II c. 135-6, у Кутшеби c. 85. 27) Так два краківські купцї звертають в 1484 р., уже по упадку Білгорода, Серкізу Вірменину гроші, що позичив був їм у Білгородї — Кутшеба c. 87. 28) Akta gr. і ziem. IX ч. 111. 29) Akta gr. і ziem. XIV ч. 1340. 30) Ibid. IX ч. 78. 31) Łoziński Patrycyat c. 50 (цїнний екскурс про торговлю вином у Львові в другій пол. XVI в.,) також Bałaban Zydzi lwowscy, гл. XIX. 32) Яблоновський толкує їх як ковані пояси, але контекст вказує виразно, що се була матерія. 33) Akta gr. i ziem. VI ч. 105. 34) Для початку XV в. (до р. 1414) дещо дають Pomniki dziejowe m. Lwowa, дальше для XV в. цїкавійші записки з львівських і краківських книг вибрав Кутшеба (ор. c. — для торговлї західньої c. 44, для східньої — с. 91); для XVI в. дещо записок у Iorga Relat. соmmеrс. і у Лозїньского Patrycyat і mieszczństwo lwowskie с. 43 і далї, 270 і далї, і витяги з купецьких рахунків в Записк. Наук. тов. ім. Шевченка, вид. Крипякевичом (Матеріали до іст. львів. торговлї, т. 65). 35) Се „лунське сукно”, pannum lundense, „лундышъ” московських памяток толкують часто як сукно лїонське, але се хибне толкованнє: з полудневої Франції в тих часах не бачимо у нас нїяких фабрикатів. 36) 3 другою половиною XVI в. одначе в українскій торговлї зникають такі докладнїйші означення сукон по місцям виготовлення, і термінольоґія сукна стає иньша. 37) Кутшеба в своїй працї про краківську торговлю (с. 119) подав такі цїни на сї ріжні сорти сукна (на жаль з дуже неоднакового часу): брюсельського сукна локоть 18-22 гр., иньші фляндрські сорти — 16-18 гр., анґлїйські — 12-14 звичайно, шлезькі 4 до 6 гр. У Львові в початках XVII в. дорожші сукна (пруського привозу) продавали ся за локоть: фалєндиш 63-77 гр., лунське 43 до 57, бретлєст 38 до 43, каразія 15 до 20; моравські дорожші 10 до 16, дешевші 6 до 9, польські 6 до 11 гр.(Мат. до іст. торговлї м. Львова c. 19-20). 38) Матеріали до історії торговлї Львова — Записки т. 65 с. 17. Пор. Матеріали до іст. Зах. Укр. ч. 71: подільська шляхта купує сукно, щоб міняти на волоських коней. 39) Виписки з XV в. у Кутшеби як вище c. 45 (1460-1), Йорґа c. 47 (XVI) і реєстр товарів в таксї 1633 р. — Archiwum kom. praw. V c. 556 і далї. 40) Кутшеба c. 47, Йорґа c. 34, Лозїньскай c. 43. 41) Виписки у Кутшеби с. 47, пор. таксу 1633 р. 42) Виписки з львівських кн. радецьких II c. 288 і 444 (з рр. 1475 і 1482) — у Кутшеби c. 46-7. 43) Витяги у Лозїньского Kupiectwo c. 439. 44) Inducta iud. civ. кн. 17 с. 606 — у Лозїньского c. 47. 45) Рахункова книга — Матеріали до іст. львів. торг. c. 20. 46) У Ставіского, Encyklop. rolnictwa III c. 199. 47) Див. вище c. 15-6. 48) Див. ріжницю пурпурьяну від золотного атласу — Бершадскій 1 c. 195. 49) Так треба розуміти се polodlosie реєстру, зіставлене без перекладу видавцем. 50) Бершадскій І c. 81 і 111, пор. 203. 51) Ibid. (1527). 52) Ibid. I c. 277. 53) Ind. iud. civ. XVII р. 948 (1590). 54) Опись кн. луцької 2039 л. 39, цитата у Верзилова op. c. 55) Inducta iud. civil. XII с. 94 — наведена була у Лозїньского op. c. с. 50-l. 56) Ind. iud. civ. XVII c. 32-35 (наведена ibid.). 57) Inducta iud. civil. т. XXI c. 1965. 58) Ibid. т. XXII с. 32-3. 59) Виїмки з актів у Лозїньского Złotnictwo c. 83-4. 60) Записки у Лозїньского c. 43. 61) Витяг у Лозїньского Kupiectwo c. 433. 62) Цитована на c. 70. 63) Див. реєстр „товарів волоських” — місцевих і тих що йшли через Волощину в таксї 1633 р. — Archiwum kom. prawn. V c. 572-4. 64) Записки — Iorga Relat. com. c. 21-22. 65) Кутшеби ор. c. c. 84. 66) Jabłonowski Sprawy wołoskie za Jagiełłonów, док. 53-4. 67) Витяг у Лозїньского Kupiectwo c. 438.
Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 308; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |