Фондові біржі

Щ^641

суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність), то юридичні та фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання в розумінні ст. 55 ГК, не тільки не можуть виступати засновниками біржі, а й не вправі становитися чле­нами вже заснованої товарної біржі.

У період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею здійснює біржовий комітет (рада біржі), яка є колективним вико­навчим органом товарної біржі. Виконавча дирекція біржі не включена ст. 11 Закону України «Про товарну біржу» до складу її органів управ­ління і тому не може вважатися виконавчим органом товарної біржі¹.

Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія. Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія обираються загальними зборами членів товарної біржі, компетенція та повноваження комітету і комісії визначаються статутом товарної біржі. Закон не визначає мінімального чи максимального кількісного складу біржового комітету (ради біржі) і контрольної (ревізійної) комісії, а так само не визначає строк їх повноважень і того, чи мають право оби­ратися до складу цих органів особи, що не є членами біржі. Зазначені питання також мають врегульовуватися статутом товарної біржі, адже за змістом своїм входять до складу поняття «порядку утворення» ор­ганів управління товарної біржі.

Управління товарною біржею. Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про товарну біржу» для управління товарною біржею та забезпечен­ня її функцій на біржі створюються виконавча дирекція (яка, виходячи з її назви, є завжди органом колегіальним) та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.

При цьому ст. 11 вказаного Закону не визначає ані виконавчу дирек­цію, ані інші структурні підрозділи біржі як органи управління товарною біржею. Разом з тим на практиці трапляються випадки, коли структур­ні підрозділи біржі (найчастіше - виконавча дирекція) наділяються в статуті біржі повноваженнями саме органів управління, і суди не вба­чають у цьому нічого протизаконного. Більше того, трапляється фор­мування відповідно до статуту біржі одноосібного виконавчого орга-

¹ Разом з тим практика не завжди дотримується вказаного обмеження (див. «Управління товарною біржею» цього коментарю).

642 ^фь%^

ну - виконавчого директора¹. Зазначена практика суперечить приписам статей 11 і 12 Закону України «Про товарну біржу», що не передбача­ють можливості існування одноосібних органів управління біржею взагалі. Послатися ж тут на положення ч. 2 ст. 99 ЦК, яка припускає існування у товаристві одноосібного виконавчого органу, на наш погляд, не можна, адже відповідні норми статей 11 і 12 Закону України «Про товарну біржу» є згідно з ч. 2 ст. 9 ЦК спеціальним законом, що перед­бачає особливості регулювання майнових відносин у сфері господарю­вання (у даному випадку - у сфері біржової діяльності).

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про товарну біржу» підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом (звичайно, під таким органом мається на увазі орган біржі). Разом з тим відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону організаційна структура біржі має визна­чатися її статутом. Тому створення підрозділів біржі, не передбачених її статутом, без внесення до статуту відповідних змін є неправомірним.

Майно товарної біржі. Товарна біржа є власником свого майна (ч. З ст. 13 Закону України «Про товарну біржу»). У цілому, вказаний Закон не визначає будь-яких істотних особливостей у правовому режимі май­на товарної біржі, обмежуючись у своїх статтях 13 та 14 загальними декларативними положеннями. Отже, майно товарної біржі формуєть­ся та використовується у порядку, загальному для юридичних осіб певної організаційно-правової форми взагалі.

Припинення товарної біржі. Добровільне припинення (реоргані­зація з припиненням чи ліквідація) товарної біржі здійснюється за рі­шенням загальних зборів членів біржі (ст. 282 ГК, ст. 21 Закону України «Про товарну біржу»). Щодо порядку реорганізації товарної біржі шляхом виділу закон взагалі не містить будь-яких спеціальних приписів,

' Так, Київський міжобласний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 20.07.2006 р. у справі № 02-03/1022/11, вирішуючи процесуальне питання про право виконавчого директора товарної біржі на підписання позовної заяви, з посиланням на ст. 12 Закону України «Про товарну біржу» визнав виконавчого директора органом управління (виконавчим органом) біржі й зазначив, що право підписання позовної за­яви у нього було. Таке трактування процесуальних прав виконавчого директора біржі без коригування може бути перенесено й на матеріальні правовідносини (не говорячи вже про фактичне визнання судом законності створення на підставі статуту біржі тако­го органу управління, як виконавчий директор, а не виконавча дирекція як колегіальний структурний підрозділ біржі).

^48feS-643

тому положення ст. 282 ГК, ст.21 Закону України «Про товарну біржу» в такому випадку слід застосовувати з посиланням на ч. 2 ст. 109 ЦК. У цілому реорганізація та ліквідація товарної біржі відбувається в по­рядку, загальному для юридичних осіб.

За змістом ст. 20 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондові біржі є професійними учасниками фондового ринку, що здійснюють діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку, тобто діяльність із створення організаційних, технологічних, інформа­ційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансо­вими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі.

Організаційно-правова форма фондової біржі. Питання щодо організаційно-правової форми фондової біржі вирішено законом досить чітко: відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 p. № 3480-IV фондова біржа утво­рюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повно­го, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальніс­тю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до ЦК, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними вказаним Законом. Утім, наступний же абзац ч. 1 ст. 20 вказаного Закону визначає, що прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її заснов­никами (учасниками).

Зазначене формулювання кардинально відрізняє статус фондової біржі від статусу товарної біржі, яка взагалі не може мати на меті одер­жання прибутку: натомість фондова біржа може мати на меті одержан­ня прибутку (а якщо вона створюється у формі AT чи ТОВ, тобто під­приємницьких товариств, то повинна мати на меті одержання прибутку), справа лише в тому, що закон обмежує напрями використання цього при­бутку. Щоправда, реально це обмеження можна вважати ефемерним,

адже навряд чи щось заважає виводити прибуток фондової біржі через схему профільних послуг, що надаватимуться їй пов'язаними із засно­вниками юридичними чи фізичними особами й тільки ними (наскільки самі засновники про це подбають).

Разом з тим з практичних позицій слід мати на увазі, що КОПФГ передбачено окрему організаційно-правову форму - фондова біржа (код 920, розділ 900 «Інші організаційно-правові форми»). При цьому необ­хідно враховувати й те, що таке вирішення розглядуваного питання суперечить прямим приписам закону, викладеним вище.

Заснування та державна реєстрація фондової біржі. Заснування та державна реєстрація фондових бірж за змістом частин 2 та 4 ст. 360 ГК та ч. З ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» здійснюється в загальному порядку, передбаченому ЦК, ГК та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».

Разом з тим для фондових бірж законодавчо передбачено й певні особливості їх створення, що розглядаються нижче в даному пункті цього коментарю. Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. При цьому закон запроваджує обмеження корпо­ративного контролю в межах фондових бірж - частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного ка­піталу фондової біржі.

Наслідки зниження вищезазначеної мінімальної кількості членів (тоб­то в термінології ЦК - учасників відповідного товариства) фондової біржі визначені законом і є досить суттєвими. Так, згідно з ч. 4 ст. 21 За­кону України «Про цінні папери та фондовий ринок» діяльність фондо­вої біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється ДКЦПФР в разі, коли кількість її членів стала менше ніж 20, а якщо фондову біржу утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінни­ми паперами - коли кількість членів такого об'єднання стала менше ніж 20. Якщо протягом шести місяців (з дня зупинення діяльності) прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.

Також слід мати на увазі, що згідно з ч. 5 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» у разі анулювання отриманої торгов­цем цінними паперами ліцензії на право провадження професійної ді­яльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасо­во зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі. Тимчасове зупинення членства такого учасника біржі не є підставою для зупинення діяльності біржі, адже саме по собі членство в біржі анулюванням ліцензії не припиня­ється: право участі у товаристві продовжується, і відповідні корпора­тивні права такого члена біржі зазнають лише певних обмежень. На наш погляд, ці обмеження полягають у збереженні за таким членом біржі просто права членства (участі) із зупиненням усіх його активних скла­дових та майнових корпоративних прав. Утім, оскільки закон не роз­криває конкретних наслідків зупинення членства у фондовій біржі для правового статусу конкретного члена, доцільним є заповнити цю про­галину положеннями статуту самої фондової біржі.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фон­довий ринок» членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професій­ної діяльності на фондовому ринку. Зазначена вимога має бути викона­на вже на стадії прийняття рішення про заснування фондової біржі.

Установчий документ фондової біржі. Установчим документом фондової біржі є статут. Зміст статуту фондової біржі визначається як загальними приписами цивільного законодавства із цього питання (ч. 1 ст. 88 ЦК, ч. 4 ст. 57 ГК), так і спеціальними приписами біржового за­конодавства ч. 2 ст. 22 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», які, втім, нічого особливого порівняно із загальними вимогами не містять. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» статут фондової біржі затверджується вищим органом фондової біржі.

Увага! Проте, не слід вважати, що державна реєстрація фондової біржі може бути здійснена без подання статуту - просто формулю­вання наведеної норми закону не є до кінця коректним, адже при за­снуванні фондової біржі її статут затверджується засновниками (установчими зборами).

646 -^—

Згідно з ч. З ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» слова «фондова біржа» та похідні від них дозволяється вико­ристовувати лише юридичним особам, які створені та функціонують відповідно до вимог вказаного Закону.

Здійснення діяльності фондової біржі. Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» для здійснен­ня своєї діяльності фондові біржі повинні підтримувати власний ка­пітал у розмірі, не меншому ніж 3 мільйони гривень, а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, - не меншому ніж 6 міль­йонів гривень.

Увага! Зазначені вимоги не слід розглядати як приписи щодо мінімального розміру статутного капіталу фондової біржі, адже власний капітал є категорією бухгалтерського обліку, що включає в себе й інші позиції, крім статутного капіталу.

Органи управління фондової біржі. Структура органів управління фондової біржі спеціальним законодавством не визначена. Тому органи управління фондової біржі та їх компетенція визначаються статутом біржі з урахуванням загальних приписів цивільного законодавства що­до структури та повноважень органів управління юридичної особи певної організаційно-правової форми (AT, TOB чи дочірнього підпри­ємства).

Припинення фондової біржі. Законом не передбачено особливостей порядку припинення фондових бірж порівняно із загальними правила­ми цивільного законодавства щодо припинення юридичних осіб відпо­відної організаційно-правової форми. Особливий випадок обов'язкового припинення фондової біржі у зв'язку зі зменшенням кількості її членів нижче легального мінімуму розглянуто вище (див. «Заснування та державна реєстрація фондових бірж» цього коментарю).

-^*Щ& 647

§5. КООПЕРАТИВИ

Дата добавления: 2015-06-04