Мультимедіа.Музичні скриньки

Тривимірна графіка

Для Linux створено кілька програмних пакетів, що працюють з просторовими поданням об'єктів.

Вихідні тексти одного з найпотужніших пакетів тривимірного моделювання, перерахунку (рендеринга) та анімації - Blender - в 2002 році були відкриті і весь проект повністю переведений під вільну ліцензію. Автори Blender прийшли до висновку, що відкрита розробка інструменту більш ефективна і прибуткова для тих, хто цим інструментом (а не його продажем) заробляє. Для цього довелося викупити знаходяться у власності спонсорів частини проекту у господарів за суму сто тисяч євро. Шукану суму надало спільнота користувачів Blender, вже тоді чимале: кожен вніс скільки зміг, і менш ніж за два місяці грошей на рахунку виявилося достатньо. З тих пір коло користувачів і можливості Blender продовжують постійно зростати.

Для виконання завдань, що суміщаються Blender, є й окремі програмні засоби. Наприклад, популярний пакет трасування променів (тривимірного проектування та сценографії) POV-Ray, за допомогою якого створюються проекти дивовижною складності і краси (наприклад, переклад картини Вільяма Марлоу «Капріччіо» в тривимірне уявлення - з тим тільки, щоб з певної точки повторити її). Багато графічні редактори мають вбудовані засоби анімації, а інші (як, наприклад, CinePaint, що називався раніше FilmGimp) спеціально розробляються для покадрової обробки відео.

Не варто забувати, що популярний нині стандарт OpenGL - відкритий, він розроблявся для UNIX-подібних систем і використовується великою кількістю програм для Linux (у тому числі і Blender). На жаль, виробники апаратного забезпечення (відеокарт), як правило, приховують не тільки пристрій своїх карт, але навіть і спосіб їх низкоуровнего використання. Тому у відкритому доступі виявляються лише готові драйвери (без вихідних текстів) до деякими версіями ядра Linux і певним зборках XOrg. Відображення тривимірних об'єктів з перерахунком на програмному рівні поки працює істотно повільніше, хоча нітрохи не гірше, тому використовуючи OpenGL для ігор та інших програм, що вимагають дійсно швидкої роботи графічної підсистеми, потрібно завжди пам'ятати про необхідність отримати - можливо, невільний - драйвер.

Програм-програвачів звукових файлів в Linux не перелічити. Очевидний лідер за популярністю серед них - XMMS (X M ulti M edia S ystem). Крім основної функції - грати музику (підтримується безліч форматів) - в ньому реалізовано чимало звукових та візуальних ефектів завдяки великій кількості розширень. Інтерфейс XMMS аналогічний інтерфейсу не менш популярного в системах Windows програми WinAMP (до речі, XMMS вміє використовувати «шкурки» WinAMP2). Майже не поступається XMMS його «брат» BEEP, що використовує графічну бібліотеку GTK2, а не GTK. Є й інші програми, які нітрохи не гірше цих грають музику. Зазвичай кожна середа робочого столу реалізує власний програвач звукових файлів, хоча б для того, щоб відтворювати власні звукові ефекти, пов'язані з різними системними подіями, проте з їх допомогою прослуховувати файли може і користувач.

Очевидно, що для прослуховування звуку зовсім не обов'язково використовувати графічний інтерфейс, тому в Linux є велика кількість термінальних утиліт для відтворення звуку. Деякі з них, наприклад, mpg123, mpg321, ogg123 або splay, призначені для програвання оцифрованого звуку (можливо, в стислих форматах), інші, такі як lazy або cd-console, управляють музичними лазерними дисками, є утиліти, що грають музику в нотному (midi) та інших форматах - timidity (вона відрізняється тим, що перетворює ноти, записані для інструментів в оцифроване звучання цих інструментів, а значить, не вимагає MIDI-пристрої), mikmod (розпізнає безліч форматів: MOD, STM, S3M, XM і т. д.), sidplay та інші. Щоб користувач не заплутався, спеціальні оболонки, наприклад mpfc або cplay, надають загальний інтерфейс до всіх консольним програвачів.

Дата добавления: 2015-06-04