Складання локальних кошторисів

Иные документы с символом М.П.

Государственные контракты.

Устав;

Свидетельства (удостоверения) об окончании курсов ИПК;

Титульные списки;

Студенческие и аспирантские билеты;

Командировочные удостоверения;

13. Образцы оттисков печатей и подписей работников, имеющих право совершения финансово-хозяйственных операций;

14. Письма гарантийные (на выполнение работ, услуг и т.д.)

15. Поручения (бюджетные, банковские, пенсионные, платежные сводные в

банк, на поручения и перевод валюты);

16. Представления для назначения пенсий, копии трудовой книжки;

17. Реестры (чеков, бюджетных поручений, представляемые в банк);

18. Смета расходов (на содержание аппарата управления, на подготовку и освоение производства новых изделий, на калькуляцию к договору, на капитальное строительство и т. д.);

19. Справки (лимитные, о выплате страховых сумм, использовании бюджетных ассигнований на зарплату, о начисленной и причитающейся зарплате, в военкомат и для регистрации студентов, академические справки и т. д.);

24. Штатное расписание и изменения к нему.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 затверджені і введені в дію з 1 січня 2014 року "Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

При визначенні вартості будівництва до будівельних робіт відносяться роботи, передбачені в збірниках ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи, монтаж устаткування, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.

Локальні кошториси складаються в поточному рівні цін на трудові і матеріально-технічні ресурси за формами, наведеними в додатках А, Б та В ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 [1].

За локальними кошторисами визначають прямі та загальновиробничі витрати.

Прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин та механізмів, вартість матеріалів, виробів і конструкцій. Прямі витрати у вартості будівництва визначаються за ДСТУ-Н Б Д.1.1-2 [2].

Загальновиробничі витрати визначаються за порядком, встановленим ДСТУ-Н Б Д.1.1-3 [3].

При складанні локальних кошторисів застосовуються:

– ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва;

– ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва;

– ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів у вартості будівництва;

– ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 “Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва” К. Мінрегион Украины, 2013г.

– ДСТУ Б Д.2.2-1 – ДСТУ Б Д.2.2-47, ДСТУ Б Д.2.2-49 – ДСТУ Б Д.2.2-53, ДСТУ Б Д.2.3-1 – ДСТУ Б Д.2.3-39, ДСТУ Б Д.2.4-1 – ДСТУ Б Д.2.4-20, ДСТУ Б Д.2.5-1 – ДСТУ Б Д.2.5-26, ДСТУ Б Д.2.6-1 – ДСТУ Б Д.2.6-9 Ресурсні елементні кошторисні норми;

– ДСТУ-Н Б Д.2.2-48, ДСТУ-Н Б Д.2.3-40, ДСТУ-Н Б Д.2.4-21, ДСТУ-Н Б Д.2.5-27, ДСТУ-Н Б Д.2.6-10 Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм;

– ДСТУ Б Д.2.7-1:2013 Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів;

Дата добавления: 2015-06-30