Варіант 2. Масовидні соціально-психологічні явища в колективі

Масовидні соціально-психологічні явища в колективі.

Переважаючий настрій (мажорний, мінорний, спокійно-діловий, напружено-нервовий), кому і чому наслідують учні, їх ідеали, мрії, дух змагання в житті колективу, вплив на учнів моди як соціального явища, аналіз фактів колективного впливу на переконання, негативні явища в житті колективу (чутки, паніка, негативна заздрість тощо).

VІ. Робота студента-практиканта в класі

Контакт із класом, зміст і успіхи роботи у колективі з метою подальшого підвищення загальної активності учнів і формування у них колективістичних рис характеру.

VІІ. Загальні висновки

Загальна оцінка рівня розвитку (сформованості) учнівського колективу, його дисциплінованості. Характер дисциплінованості.

Визначення провідних позитивних рис і перелік основних (типових) недоліків організації життя колективу та взаємовідносини його членів.

Поради і рекомендації студента-практиканта щодо поліпшення змісту і організації виховної роботи з даним класним колективом (на адресу вчителів, батьків, учнівських громадських організацій).

Склад учнів класу:

віковий та кількісний;

працездатність та успішність учнів;

пізнавальний рівень, загальний розвиток учнів;

громадський стан класу (національне спрямування, виконання доручень, традиції класу, свідомість учнів).

Згуртованість учнів класу:

чи є мікрогрупи за цільовими інтересами або негативного характеру, як учні ставляться один до одного і до справ класу;

чи люблять разом проводити час у школі та поза нею (працювати чи відпочивати);

чи товаришують хлопці й дівчата;

чи захищають учні членів свого колективу на перервах і поза школою;

чи немає в класі кругової поруки;

чи переживають учні перемоги та невдачі свого класу.

Організованість учнів класу:

чи вміють учні саморганізовуватися для виконання колективних справ і розподіляти доручення між собою;

чи вміють терпляче й уважно слухати один одного;

чи вміють підкорятися думці більшості.

Громадська думка в класі:

які вчинки своїх товаришів вони схвалюють, а які засуджують;

в яких формах висловлюють схвалення чи осуд;

чи є відмінність між тим, що говорять і обіцяють, і тим, що роблять;

рівень об’єктивності оцінки і самокритики в класі.

V. Характер товариських зв’язків у колективі класу:

що об’єднує учнів (місце проживання, місце за партою, інтереси, спільна робота);

чи уважні учні один до одного, чи намагаються допомогти;

чи виявляють вимогливість один до одного, чи вміють бачити недоліки;

як клас ставиться до відмінників, активу, невстигаючих, порушників;

як учні ставляться до однокласників із фізичними вадами.

VІ. Характеристика лідерів класу:

склад лідерів (формальних і неформальних);

чи мають лідери класу авторитет;

чи виконуються розпорядження лідерів;

яким є ставлення офіційних лідерів до однокласників.

Зв’язок класного колективу із загальношкільним:

чи знають в класі про те, що відбувається в школі та в інших класах;

чи вносяться пропозиції в класі щодо поліпшення життя у школі;

як виконуються загальношкільні доручення;

як участь бере клас у загальношкільних заходах.

Висновки:

характеристика рівня розвитку учнівського колективу (класу);

характер загального емоційного клімату в колективі (життєрадісний, інертний, напружений, нервовий);

пропозиції щодо подальшого формування колективу учнів.

Які педагогічні заходи слід вживати для кращої організації класного колективу та його єдності?

Як використовувати класний колектив для виховного впливу на окремих учнів?

Дата добавления: 2015-06-30