Клас Гідрозої або Гідроїдні

Відомо близько 9 000 видів. Найбільш типовим представником є прісноводна гідра. За образом життя вона хижак, живиться дрібними тваринами, переважно рачками.

У прісноводного поліпа гідри тіло довжиною до 1см має вигляд мішечка (рис.3.15), стінки якого складаються з двох шарів клітин: зовнішнього – ектодерми івнутрішнього – ентодерми. На одному кінці тіла розташовується рот, оточений щупальцями, ними гідра захоплює поживу і направляє її в рот.

Іншим кінцем – підошвою – гідра прикріплюється до підводних предметів, веде нерухомий спосіб життя. Іноді може пересуватися, вигинаючи тіло в той чи інший бік і переміщуючи підошву на інший предмет, до якого і прикріплюється. Основну масу ектодерми складають шкірно–м'язові клітини, у основі яких є скоротливі м'язові волоконця. При їх скороченні тіло гідри стискується в грудочку, однобічне скорочення призводить до вигину тіла. У основі шкірно–м'язових клітин лежать нервові клітини зірчастої форми з довгими відростками (дифузна нервова система).

На тілі гідри, особливо на щупальцях, розташовані жалкі клітини, що мають капсулу із жалкою ниткою. Із жалкої клітини назовні виступає жалкий волосок, при зіткненні з яким у тіло здобичі встромляється жалка нитка, її отрута вбиває тварину, яку потім щупальцями гідра заковтує.

Рис.3.15. Будова прісноводної гідри: 1– Ротовий отвір; 2– Кишкова порожнина; 3– Зовнішній шар клітин; 4– Внутрішній шар клітин; 5– Щупальце; 6– Молода гідра, що розвивається

Основна функція ентодерми – перетравлення поживи. Частина її клітин виділяє травний сік, під впливом якого в кишковій порожнині відбувається часткове перетравлення поживи. Неперетравлені залишки поживи видаляються через рот. Ентодермальні клітини виконують ще й видільну функцію. Дихає гідра усією поверхнею тіла.

Гідрі властиве як безстатеве, так і статеве розмноження.

Безстатеве розмноження називають пупкуванням. Воно відбувається при сприятливих умовах. На стінках тіла гідри утворюються випини – пупки, на кінцях котрих з'являються щупальця, а між ними – рот. Маленькі гідри відділяються і живуть самостійно.

При статевому розмноженні в ендодермі на тілі гідр утворюються горбики, в яких в одних особин утворюються дрібні рухомі клітини – сперматозоїди, на інших великі – яйцеклітини. Дозрілі сперматозоїди підпливають до гідри з яйцеклітиною і проникають усередину – ядра статевих клітин зливаються. Відбувається запліднення. Яйцеклітина перетворюється в яйце, вкрившись щільною оболонкою. Гідра гине, яйце потрапляє на дно водоймища і зберігається там. Весною з нього розвивається маленька гідра.

У гідри високо розвинена здатність поновлювати втрачені й ушкоджені частини тіла – регенерація.

Дата добавления: 2015-06-30