Укладення мирової угоди

ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ТА МАТЕРІАЛЬНИЙ АСПЕКТИ МИРОВОЇ УГОДИ

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

33. 34. Мирова угода в господарському процесі та порядок її затвердження. Відмежування від визнання позову та відмови від позову.

. В умовах світової кризи мирова угода є не тільки процесуальним засобом припинення судового спору, але й стає вагомим економічним інструментом, який дозволяє шляхом взаємних поступок досягти балансу економічних інтересів між сторонами.

За своєю суттю мирова угода поєднує в собі відносини матеріального та процесуального права. Як об'єкт регулювання норм матеріального права, мирова угода є цивільно-правовим право чином, спрямованим на зміну або припинення цивільних прав та обов'язків між сторонами. Як об'єкт регулювання норм процесуального права, затверджена судом мирова угода призводить до припинення провадження у справі.

Відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавству а також моральним засадам суспільства. Окрім того, що зміст мирової угоди також повинен відповідати цьому положенню, особливістю мирової угоди є те, що вона укладається в рамках судового спору і повинна відповідати як нормам матеріального права, так і нормам процесуального законодавства.

Також особливістю мирової угоди є те, що вона направлена на встановлення або зміну правовідносин, тоді як мирова угода в першу чергу направлена на захист вже існуючого права та припинення судового спору.

Відповідно до положень ГПК України та ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода в господарському процесі може бути укладена: до вирішення справи по суті, в процесі виконання судового рішення, на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Правова позиція щодо неможливості укладання мирової угоди після вирішення справи по суті чітко відображена в п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351. Так, ВГСУ зазначив, що затвердження апеляційною інстанцією мирової угоди, укладеної сторонами в процесі апеляційного провадження, не є можливим, оскільки це потягло б за собою скасування рішення місцевого господарського суду з відповідної справи, що допускається виключно з підстав, передбачених статтею 104 ГПК України. По суті, зазначене також стосується і касаційного провадження, адже ст. 11110 ГПК України не передбачає серед підстав для скасування рішень попередніх інстанцій укладення мирової угоди.

ВГСУ зазначив, що затвердженні апеляційною інстанцією мирової угоди, укладеної сторонами в процесі апеляційного провадження, не є можливим, оскільки це потягло б за собою скасування рішення місцевого господарського суду з відповідної справи, що допускалася виключно з підстав, передбаченій статтею 104 ГПК України. В цивільному процесі передбачена можливість укладання мирової угоди як на стадії апеляційного, так і на стадії касаційного провадження

Натомість, в цивільному процесі передбачена можливість укладання мирової угоди як на стадії апеляційного, так і на стадії касаційного провадження (ст. ст. 306, 334 ЦПК України).

Автори вважають, що така прогалина в нормах ГПК України значно звужує можливість реалізації прав сторін на припинення спору та укладення мирової угоди. Відтак процедура укладення мирової угоди в господарському процесі має бути удосконалена. Шляхом внесення відповідних змін до ГПК України мають бути закріплені права сторін на укладання таких угод під час апеляційного та касаційного провадження, що дозволить повною мірою сторонам у спорі реалізувати свої права.

Дата добавления: 2015-06-30