Невиконання мирової угоди

У випадку невиконання стороною умов мирової угоди, ухвала про затвердження мирової угоди може бути виконавчим документом, на підставі якого інша сторона може ініціювати примусове стягнення. Відповідно, ухвала про затвердження мирової угоди має відповідати вимогам ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», що дозволить більш ефективно захистити права сторін такої угоди, оскільки така ухвала підлягатиме виконанню державною виконавчою службою (п. 3.9.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 та п. 23 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. №01-08/163).

У п. 3.9.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 передбачена також ситуація, коли ухвала суду не містить усіх даних, зазначених у ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Така ухвала не має статусу виконавчого документа, а тому не підлягає виконанню. В такому разі інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем є одностороннім волевиявленням позивача та відповідача, що спрямоване на урегулювання господарського спору. При цьому господарський суд повинен перевірити законність такої відмови, чи не порушені при цьому права інших осіб чи держави.

Мирова угода є двостороннім волевиявленням, спрямованим на урегулювання спору шляхом взаємних поступок, внаслідок чого можна врегулювати спір повністю або частково. Зокрема, у разі укладання мирової угоди сторони можуть передбачити порядок розподілу судових витрат, витрат щодо оплати послуг адвоката тощо.

Господарський суд може прийняти одне з двох можливих рішень щодо поданих заяв про відмову позивача від позову або затвердження мирової угоди: прийняти їх або не прийняти. У разі прийняття відмови позивача від позову або затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (ст. 80 цього Кодексу).

У разі визнання позову відповідачем господарський суд виносить рішення згідно з вимогами статей 82—87 ГПК України, а якщо до прийняття господарським судом рішення відповідач задовольнив позовні вимоги позивача добровільно — за наявності достатніх підстав справа припиняється згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета позову.

Дата добавления: 2015-06-30