Стаття 89. Роз'яснення і виправлення рішення, ухвали

Порядок виправлення господарськими судами недоліків у прийнятих ними рішеннях і ухвалах

Стаття 90. Окрема ухвала. Повідомлення господарського суду

Окремі ухвали й повідомлення господарського суду, їх роль для господарського правопорядку.

Господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку.

Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Ухвала, в якій роз'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою.

Частина 1 ст. 89 ГПК України передбачає обов'язок господарського суду роз'яснити рішення (ухвалу), а також виправити описки чи ариф­метичні помилки.

Роз'яснення рішення, ухвали — засіб виправлення недоліків судо­вого акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Суд роз'яснює рішення, ухвалу за заявою: сторони; державного виконавця. Із заявою про роз'яснення рішення, ухвали можуть також звернути­ся треті особи, прокурор, який брав участь у справі. Суд не має права роз'яснювати рішення, ухвалу з власної ініціативи.

Роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінюва­ти зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати: відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК; відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 ГПК. Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів статей 84, 86 ГПК щодо змісту рішення, ухвали.

Отже, роз'яснення рішення, ухвали — це викладення рішення ухва­ли у більш ясній і зрозумілій формі.

Виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок можливо за заявою сторони, а також третьої особи, прокурора, який брав участь у справі. Суд має право виправити допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки з власної ініціативи.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки — це неправильне викладення: вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у спра­ві доказам; результатів арифметичних дій.

Явні арифметичні помилки - це невірно зроблені арифметичні дії. Якщо помилка корениться не в розрахунках, а в принципі визначення грошової компенсації, то вона не може бути виправлена визначенням суду.

Не може вважатися арифметичною помилкою неправильне застосу­вання числових показників, які встановлені законом (наприклад, непра­вильне застосування ставок державного мита, індексів інфляції, процен­та за користування чужими коштами, цін і тарифів, ставок податків і збо­рів тощо) або договором (розміру неустойки, штрафу, пені).

Отже, виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифме­тичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішен­ня, ухвали.

Дата добавления: 2015-06-30