Н е ч л е н о в а н і к о н с т р у к ц і ї

Н Е П О В Н І Р Е Ч Е Н Н Я

Неповні речення з пропущеними членами, які легко відновлюються завдяки контексту (з цього ж речення – якщо воно складне, або з найближчих речень): Стояла люта зима. Ще такої холодної та сніжної не знали люди (П.Мирний). Вливається в Дніпро Сула, життя людей – в історію (О.Ющенко).   1) прості речення з пропущеним головним або другорядним членом речення: · підметом: Нині на робочому столі два рукописи. Один – для дорослих, другий – для дітей (В.Пащенко). · присудком: Щастя скоро покидає, а надія – ніколи (Н. тв.) · другорядними членами речення: Квіти волошок дарували людям блакитний колір, м’ята й вероніка – зелений, чорниці – червоний (З газ.). 2) складні речення з пропущеною головною чи підрядною частиною: - І тато вернеться тепер з війни? - Так, сину… з-під далекої землиці. - Коли не буде сонця на сосні? - Як холодом повіє від криниці (Б.Бойчук). 3) неповні речення, які є частиною складного речення з пропущеним членом, що називається у другій частині: Міцно стоять всі будинки на місці, мій же – неначе кружляє над містом (А.Рахманов).

Неповним називається речення, у якому пропущено один чи кілька необхідних для граматичної структури членів речення, що легко встановлюються з контексту чи підказуються ситуацією мовлення: З лісу шепче гілка, з жита – перепілка, з-за широкого лиману журиться сопілка (А.Малишко).

Неповні реченняза структурнимита семантичними ознаками (за способом встановлення пропущеного члена)

Структурно й семантично неповні

Структурно неповні, але семантично повні

Контекстуальні

Еліптичні

Ситуативні

Контекстуальні

Серед контекстуальних виділяють

(слова-речення)

Не виконують номінативної функції

Не мають головних і другорядних членів

Частки, модальні слова, вигуки

Структурно нерозкладні

Нечленовані речення – це особливий структурний тип простого речення, який характеризується синтаксичною нерозкладністю. Вони складаються з одного слова (через те їх ще називають «словами-реченнями»).

Нечленовані речення

Слова-речення служать для вираження схвалення висловленої думки: - Да се ж ти, бачу, сам і отаман! - Еге… (П.Куліш)

Стверджувальні

Залежно від функцій

Слова-речення виражають незгоду з висловленою думкою: - Хіба довідалися? - Ні! (М.Старицький)

Заперечні

Слова-речення виражають спонукання до виконання дії чи переходу до якогось стану: - Що то? Що то? – питавсь Михайлик. - Цить! Татари! (Б.Грінченко)

Спонукальні

Слова-речення служать для спонукання співрозмовника до пояснення своєї думки, уточнення її: - Здорові були, діду! - Га? – питає дід Тиміш (О.Вишня).

Питальні

Слова-речення служать для вираження емоцій: - Ох! Красота! – вигукнув мисливець (О.Вишня)

Емоційно-оцінні

  - Драстуйте! – хрипко поздоровкався він. (В.Винниченко) Софія: Прощай! (І.Карпенко-Карий)

Слова-речення, що виражають вітання, прохання, подяку, вибачення

Дата добавления: 2015-07-02