Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Оцінка основних тенденцій розвитку міжнародної торгівлі товарами України




Залежність України від зовнішньої торгівлі можна розглядати з різних позицій. Проте є аспекти, що визначають зовнішньоекономічну політику в сучасних умовах. Перш за все треба усвідомлювати, що економіка України є експортно орієнтованою, частка промислової продукції, яка експортуєть­ся, коливається на рівні 50 % від загального обсягу промислового вироб­ництва і формує близько 55 % ВВП. Частка аграрного сектору і харчової промисловості в українському експорті становить близько 12 %. З іншого боку, розвиток України як експортно орієнтованої держави гальмується великою залежністю її від імпорту енергоносіїв і багатьох інших, зокрема, високотехнологічних, товарів.

З огляду на роль експорту та імпорту в розвитку економіки України, за роки незалежності сформувалася тенденція сталого зростання міжнарод­ної торгівлі (табл. 5.7). Зменшення експорту та імпорту у 1999—2000 рр. пов'язане з кон'юнктурою світового ринку і не визначає загальної тен­денції.

Таблиця 5.7

Експорт та імпорт товарів і послуг України

Рік   Експорт   Імпорт
    Млн. дол. США Темпи зростання / знижен­ня до попереднього року, % Млн. дол. США Темпи зростання / зни­ження до попереднього року, %
  8 045   7 099  
  7 817 97,2 9 533 134,3
  16 641 2,1р. 18 007 1,9 р.
  17 090 102,6 18 280 101,5
  20 346 119,1   117,4
  20 355 100,0   102,0
    86,6 18 828 86,0
  16 332 92,7 15 237 80,9
  19 248 117,92 17 947 117,8
    109,5 20 437 114,1
  23 351 110,7   105,0
  28 953 124,0 27 665 128,7
    142,6 36 313 131,3
  44 378 107,5 43 707 120,4
  50 239 113,2 53 307  
  64 001 127,4 72 153 135,4
    133,7   138,9

Складено за даними: Бюлетень Національного банку України. — 2009. — Січень. — с.10.

Товарна структура міжнародної торгівлі представляє собою розподіл проданої продукції за товарними групами. Товарна структура українського експорту та імпорту в 2006 році представлена в таблиці 5.8.

Таблиця 5.8.
Товарна структура українського експорту та імпорту в 2006 році

ЕКСПОРТ 100%
З нього: Неблагородні метали   42%
Пластмаси та гумові вироби 3%
Продукція харчової промисловості 3%
Транспортні засоби 5%
Продукція рослинного та тваринного походження 7%
Мінеральні продукти 9%
Продукція хімічної промисловості 10%
ІМПОРТ 100%
З нього: Мінеральні продукти   43%
Неблагородні метали 4%
Пластмаси та гумові вироби 5%
Транспортні засоби 6%
Продукція хімічної промисловості 7%
Машини та обладнання 16%

 

Реалізація експортного потенціалу України значною мірою залежить від позаекономічних міжнародних чинників, ставлення до країни доміну­ючих країн, світової кон'юнктури тощо. Формуючи позитивне світове сере­довище українського бізнесу за кордоном, усі гілки влади повинні турбува­тися про створення іміджу країни як надійного й прогнозованого партнера, що діє в єдиному міжнародному правовому та організаційному полі з прозорим та передбачуваним діловим середовищем. Важливим внеском у цей процес є вступ до СОТ. До того ж, передбачається, що членство України у Світовій організації торгівлі сприятиме додатковому зростанню реального валового внутрішнього продукту в обсязі щонайменше 1,5—2 млрд. дол. США, а за сприятливих умов ця цифра може сягнути 4 млрд. дол. США.

Україна як одна з найбільших держав-транзитерів у Європі зацікавлена й у визнанні її як надійної ланки міжрегіональної транспортної мережі енергоносіїв Азія — Європа. Це забезпечує суттєві надходження до Державного бюджету України, прийнятні ціни на енергоносії для населення. Використання унікального транспортного потенціалу дає нашій державі можливість бути вагомим партнером у рамках міжрегіонального співробітництва, пропонувати й відстоювати власні варіанти поглиблення інтеграційних процесів на основі поєднання інтересів країн-експортерів та країн-імпортерів.

Залежність України від міжнародної економіки виявляється у здійсненні антидемпінгових акцій проти української продукції за кордоном. До набуття Україною ринкового статусу у 2007 р. проти неї було порушено 131 антидемпінгове розслідування. Загальна вартість товару, закритого для українського експорту у світі, сягає 2 млрд. дол. США. Проте Україна дещо пасивно поводиться у питаннях демпінгу на вітчизняному ринку іно­земних товаровиробників. За період 2000—2007 рр. з українського боку порушено лише 37 антидемпінгових розслідувань.

Особливо актуальною для України (як і Європи в цілому) є проблема енергетичної залежності у напрямі її зменшення. Ідеться про одну з найбільш важливих складових національної безпеки України, а відтак безпеки кожного її громадянина. Вирішення енергетичних аспектів функціонування економіки України в системі міжнародної економіки вбачається в диверсифікації джерел надходження енергоносіїв і використанні альтер­нативних видів палива. Постає також питання щодо зміни товарної струк­тури експорту з тим, щоб уникнути переважання енергоємних галузей (хімія), сировини і товарів з низькою доданою вартістю та забезпечення подальшого збільшення частки товарів із значним рівнем переробки (машинобудування, електротехніки тощо).

Певні проблеми виникли в економічних відносинах із Російською Федерацією, яка залишається найбільшим торговим партнером України. Частка цієї країни у зовнішньоторговельному обороті України становить близь­ко 35—40 %. Останнім часом російською стороною започатковано цілу низку спеціальних розслідувань відносно імпорту продукції українського походження, що призведе до зменшення експорту української продукції на ринок РФ та втрати позицій на окремих сегментах цього ринку вже у найближчій перспективі. Залишається також певна невизначеність у створенні вільної економічної зони на теренах СНД, що гальмує розвиток торговельно-економічних відносин України з країнами СНД, насамперед із Росією.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 536; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.