КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Педагогіка співробітництва. Основні ідеї педагогів-новаторів
Методологічні основи процесу навчання. Рушійні сили процесу навчання. Методологічні основи процесу навчання – наукова теорія пізнання, яка передбачає єдність історичного та логічного в пед процесах, методологічний аналіз основних дидактичних понять. (філософські ідеї, концепції, закони, які лежать в основі вивчення будь-якої науки і допомагають зрозуміти чому саме так розвивається наука і як вона буде розвиватись у майбутньому) Процес навчання - це динамічна взаємодія (співробітництво) вчителя та учнів, в ході якої здійснюється стимулювання і організація активної навчально-пізнавальної діяльності школярів з метою засвоєння системи наукових знань, умінь, навичок, розвитку всебічно вихованої особистості. Складові процесу навчання: викладання (діяльність вчителя); учіння (діяльність учня). А детальніше: Мета – це ідеальна модель бажаного результату засвоєння змісту освіти. Зміст – зміст освіти (сис-ма ЗУН) організаційна форма (урок), методи і засоби. Результат – об’єктивно фіксовані кількісні і якісні зміни особистості учня відносно початкового стану. Процес навчання є складовим процесу пізнання. Він є суперечливим, розглядається як процес постійного руху і розвитку. Тобто процес навчання характеризується складними характеристиками: великі і малі стрибки, осявання. Методичною основою процесу навчання є пізнання і закони філософії (взаємозв’язок і взаємозалежність, єдність та боротьба протилежностей, заперечення заперечення, перехід кількісних змін в якісні). Процес навчання зіткано з протиріч. Протиріччя - це об'єктивний факт навчання. Це рушійні сили процесу навчання. суперечливість: - між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і наявним станом освіти, яка потребує неперервного удосконалення; - між виникаючими під впливом вчителя потребами у засвоєнні знань, умінь, навичок і реальними можливостями учня; - між знаннями учня і умінням їх застосовувати. мотиви процесу навчання: - суспільні (хочу бути корисною для суспільства людиною); - пізнавальні (цікаво вчитись, бо щодня дізнаюсь про нове), - моральні (повинен добре вчитися); мотиви самовиховання (хочу розширити свій світогляд), мотиви спілкування.
За останні 20р. у теорії виховання з'явилось нове, маловідоме раніше поняття "підхід до виховного процесу". Його розуміють як виділення головного в педагогічних явищах. Одним із таких підходів є творчий підхід - умова, фактор. Успіху в спільній діяльності педагогів і учнів, де на перший план висувається учнівська творчість, як результативний компонент їх навчання творчості з боку педагогів. Педагогічна творчість є запорукою успішного розвитку і здійснення на високому рівні навчально-виховного процесу. Творчий підхід педагогів-новаторів привів до появи педагогіки співробітництва, яка оформилась у 1985р. Кожен з новаторів педагогіки співробітництва являє собою взірець педагогічної творчості, запровадивши нову систему в навчально-виховному процесі. В.Ф. Шаталов - опорні сигнали для унаочення матеріалу, які учні переносили в зошити, маючи саморобні наочні посібники для кожного уроку. С.М. Лисенкова - випереджаюче навчання першокласників шляхом задавання їм на з тижні наперед матеріалу для самостійного опанування, щоб коли вони до нього доходили на уроці, він ставав давно відомим і засвоювався легко. Е.М. Іллін - викладач російської літератури, будував уроки класики, як уроки моральності, досвіду життя. М.П. Щетинін - спробував вивільнити навчальний час за рахунок поглибленого вивчення окремих предметів (хімії, фізики, історії) і цей вивільнений час від тривалого вивченого матеріалу за стандартною програмою використовував для естетичного, гармонійного розвитку учнів. І.П. Волков - викладач праці і малювання. Зумів зацікавити і прилучити учнів до різноманітної творчості - всі учні мали індивідуальні творчі книжки, куди занотовували (разом з вчителем) свої вироби, доробки, навіть вірші і оповідання. Цим створив в школі атмосферу творчості - від першокласників до 11-класників. Ш.О. Амонашвілі - створив свою систему радісного навчання для першокласників.
Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 561; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |