Виконання роботи. Таблиця 3.4 – Англійська абетка

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

Додатки

Таблиця 3.4 – Англійська абетка

А

B

C

D

Е

F

G

Н

I

J

К

L

М

N

O

Р

Q

R

S

T

U

V

W

Х

Y

Z

Таблиця 3.5 – Російська абетка

А

Б

В

Г

Д

Е

Ж

З

И

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ь

Ы

Ъ

Э

Ю

Я

Таблиця 3.6 – Українська абетка

А

Б

В

Г

Ґ

Д

Е

Є

Ж

З

И

І

Ї

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ь

Ю

Я

Таблиця 3.7 – Розподіл вірогідностей букв в російських текстах

Літера	Ймовірність	Літера	Ймовірність	Літера	Ймовірність	Літера	Ймовірність
Пробел	0,175	Р	0,040	Я	0,018	X	0,009
О	0,090	В	0,038	Ы	0.016	Ж	0,007
Е	0,072	Л	0,035		0,016	Ю	0,006
А	0,062	K	0,028	Ъ	0,014	Ш	0,006
И	0,062	M	0,026	Б	0,014	Ц	0,004
Н	0,053	Д	0,025	Г	0,013	Щ	0,003
Т	0,053	П	0,023	Ч	0,012	Э	0,003
C	0,045	У	0,021	Й	0,010	Ф	0,002

Таблиця 3.8 – Розподіл вірогідностей букв в англійських текстах

Літера	Ймовірність	Літера	Ймовірність	Літера	Ймовірність	Літера	Ймовірність
Е	0,123	R	0,060	F	0,023	К	0,005
Т	0,096	Н	0,051	М	0,022	Q	0,002
А	0,081	L	0,040	W	0,020	X	0,002
O	0,079	D	0,036	Y	0,019	J	0,001
N	0,072	С	0,032	В	0,016	Z	0,001
I	0,071	U	0,031	G	0,016
S	0,066	Р	0,023	V	0,009

Тема:	Шифри складної заміни
Ціль:	1 Розглянути традиційні алгоритми шифрування на прикладі шифрів складної заміни. 2 Розкрити методику рішення задач.
Час:	2 год.

- Надати викладачеві, виконане завдання для самопідготовки в п. 1.2.

- Вивчити теоретичні відомості.

- Виконати самостійну роботу.

4.2 Завдання для самопідготовки

У процесі підготовки до заняття студент в обов'язковому порядку повинний виконати наступні завдання:

а) За допомогою конспекту лекцій і літератури, що рекомендується, розглянути такі питання:

- Шифри складної заміни;

- Шифр Гронсфельда;

- Шифрування біграмами;

- Адитивний шифр Цезаря;

- Модифікації шифру Цезаря;

- Шифрування n-грамами.

б) Занести в звіт такі дані:

- номер лабораторної роботи;

- тему і ціль роботи;

- короткий конспект основних теоретичних відомостей.

4.3 Теоретичні відомості

Шифры сложной замены называют многоалфавитными, так как для шифрования каждого символа исходного сообщения применяют свой шифр простой замены. Многоалфавитная подстановка последовательно и циклически меняет используемые алфавиты.

При r-алфавитной подстановке символ x₀ исходного сообщения заменяется символом y₀ из алфавита В₀, символ x₁ -символом y₁ из алфавита B₁, и так далее, символ x_r-1заменяется символом y_r-1 из алфавита B_r-1, символ x_r заменяется символом y_r снова из алфавита В_о, и т.д.

Общая схема многоалфавитной подстановки для случая г = 4 показана на рисунке 1.

Входной символ:	X0	X1	X2	X3	X4	X5	X6	X7	X8	X9
Алфавит подстановки:	В0	B1	B2	В3	В0	B1	B2	В3	В0	B1

Рисунок 1 – Схема г-алфавитной подстановки для случая г = 4

Эффект использования многоалфавитной подстановки заключается в том, что обеспечивается маскировка естественной статистики исходного языка, так как конкретный символ из исходного алфавита А может быть преобразован в несколько различных символов шифровальных алфавитов В_j. Степень обеспечиваемой защиты теоретически пропорциональна длине периода г в последовательности используемых алфавитов В_j.

Многоалфавитные шифры замены предложил и ввел в практику криптографии Леон Батист Альберти, который также был известным архитектором и теоретиком искусства. Его книга "Трактат о шифре", написанная в 1566 г., представляла собой первый в Европе научный труд по криптологии. Кроме шифра многоалфавитной замены, Альберти также подробно описал устройства из вращающихся колес для его реализации. Криптологи всего мира почитают Л.Альберти основоположником криптологии.

Дата добавления: 2015-07-02