Рада Безпеки ООН: склад і порядок формування

Рада Безпеки, згідно зі Статутом, несе головну відповідаль­ність за підтримання міжнародного миру і безпеки.

У 1965 р. кількість її членів було збільшено з 11 до 15 (перша поправка до Статуту ООН): п'ять постійних членів — Великоб­ританія, Китай, Росія, США, Франція — і десять членів, які оби­раються Генеральною Асамблеєю на два роки за географічною ознакою. П'ять з десяти членів переобираються щороку.

Кожен член Ради має один голос.Для прийняття рішень з пи­тань діяльності ООН потрібно дев'ять голосів, включаючи голоси всіх п'яти постійних членів Ради.Це і є так зване правило одно­стайності великих держав, або право вето.Всі п'ять постійних членів вдавалися в різні часи до права вето.Якщо постійний член не підтримує рішення, але не хоче блокувати його прийняття, він не голосує проти, а утримується при голосуванні.

На відміну від інших органів ООН, тільки Рада Безпеки має право приймати рішення, обов'язкові для виконання всіма чле­нами ООН.Рада Безпеки проводить свої засідання у Нью-Йорку, коли в цьому виникає необхідність.

53. Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР)

Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) — головний орган з координації економічної діяльності ООН та спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН. Важливість цього органу засвідчує той факт, що на нього припадає майже 70 % всіх бюджетних ресурсів, а також персоналу ООН. Членів ЕКОСОР обирають строком на три роки, щорічно по 18 членів. Кожен член Ради має один голос, рішення приймаються простою більшістю голосів.

ЕКОСОР проводить щорічно дві сесії тривалістю в один місяць: у Нью-Йорку і в Женеві. Як один із шести головних органів ООН Економічна і Соціальна Рада має такі функції і повноваження:

—обговорює міжнародні економічні й соціальні проблеми глобального і міжгалузевого характеру і розробляє рекомендації щодо політики з цих проблем для країн-членів і для системи ООН;

— проводить дослідження, складає доповіді, розробляє рекомендації з міжнародних проблем в економічній і соціальній сферах Генеральній Асамблеї, членам Організації та зацікавленим спеціалізованим установам;

— заохочує держави до дотримання прав людини і основних свобод для всіх;

—скликає міжнародні конференції і розробляє для подання Генеральній Асамблеї проекти конвенцій з питань, що входять до її компетенції;

—веде переговори зі спеціалізованими установами відносно домовленостей, угод, що стосуються взаємовідносин цих установ з ООН;

— погоджує діяльність спеціалізованих установ через консультації з ними і надання рекомендацій;

— надає послуги і допомогу (за ухвалою Генеральної Асамблеї) членам ООН, а також спеціалізованим установам на прохання останніх;

— консультує відповідні неурядові організації з питань, які входять до її компетенції.

Протягом року робота ЕКОСОР провадиться в її допоміжних органах: комісіях і комітетах, які регулярно збираються, і подають доповіді і звіти.

Механізм допоміжних органів ЕКОСОР складається з функціональних комісій, постійних комітетів, регіональних комісій, постійних експертних органів. Організаційна структура ЕКОСОР подана на рис. 5.2. Крім того, сімнадцять спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН спеціальними угодами про співробітництво і координацію, взаємодіють з нею і одна з одною через координуючий апарат ЕКОСОР. Це самостійні міжнародні організації, створені на основі міжурядових угод, які мають широку компетенцію і працюють у співробітництві з ООН. Спеціалізовані установи користуються самостійністю і мають повну юридичну правоспроможність. ЕКОСОР координує їхню діяльність (див. п. 5.5.2).

54. Міжнародний суд — головний судовий орган ООН, до юрис­дикції якого входять усі питання, що передаються йому держава­ми, і всі питання, передбачені Статутом ООН і чинними договора­ми і конвенціями. Цей орган складається з 15 суддів, яких окремо обирають Генеральна Асамблея і Рада Безпеки на дев'ять років.Судді обираються за рівнем кваліфікації, а не за національною ознакою.Проте не може бути обрано двоє суддів з однієї країни.Суд міститься у місті Гаага (Нідерланди).Країни-члени мо­жуть передавати на розгляд Міжнародного Суду справи про при­кордонні суперечки, право на рибну ловлю, право на корисні ко­палини та інші спірні питання.Генеральна Асамблея або Рада Безпеки можуть консультуватися з Міжнародним Судом з будь-якого питання. Склад Суду. Міжнародний Суд складається з п'ятнадцяти осіб, які утворюють колегіюнезалежних суддів, обраних незалежно від їх громадянства з числа осібвисоких моральних якостей, що задовольняють вимогам, які висуваються в їхкраїнах для призначення на вищі судові посади, або які єюристами з визнаним авторитетом в галузі міжнародного права.

Кандидати в члени Суду висуваються в кожній державі такзваними «національними групами», що складаються з членів Постійноїпалати третейського суду.Якщо та чи інша держава не бере участі в 
Палаті, то вона утворює національну групу спеціально для висуненнякандидатів в члени Міжнародного Суду.Члени Суду обираються Генеральною 
Асамблеєю і Радою Безпеки з числа осіб, внесених до списку попропозицією національних груп Постійної палати третейського суду.

Суд обирає Голову та Віце-голову на три роки з правом їхпереобрання.Вибори проводяться таємним голосуванням на основі принципуабсолютної більшості.Якщо Голова є громадянином держави -сторони у справі, яка розглядається судом, він поступається головування. Те жправило застосовується як до віце-голові, так і до того з членів суду,який буде покликаний здійснювати функції голови.

Суд абсолютною більшістю голосів, таємним голосуванням обираєсвого секретаря на семирічний термін з правом переобрання.У такому жпорядку обирається заступник секретаря.Функції секретаря суду вельмиобширні і докладно визначені в Статуті та Регламенті Суду.

Крім п'ятнадцяти членів Суду, при розгляді окремих справ можутьбрати участь так звані судді ad hoc (такі арбітражі, якістворюються кожен раз для рішення одного або кількох спірних питань зконкретній справі), то є судді, які обираються відповідно до статті 31 
Статуту за вибором держави-сторони в суперечці, якщо воно не представлено всудовому присутності. У разі якщо у складі судової присутностізнаходиться суддя, що складається у громадянстві одного боку, будь-яка іншасторона може обрати для участі в засіданні в якості судді «ad hoc» заданій справі особа за своїм вибором.Судді «ad hoc» не є постійнимичленами Суду і беруть участь у засіданні лише у конкретних справах длярозгляду, яких вони призначені.Судді «ad hoc» беруть участь врозгляді справи на рівних правах з іншими членами Суду.

Дата добавления: 2015-07-02