Система електронних платежів НБУ

Організація міжбанківських розрахунків

Міжбанківські розрахунки в Україні можуть здійснюватися через:

cистему електронних платежів Національного банку за кореспондентськими рахунками банківських установ у територіальних управліннях Національного банку; банки-кореспонденти за кореспондентськими рахунками ЛОРО, НОСТРО.

Система електронних платежів Національного банку (СЕП) - загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами на території України із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації як за дорученнями клієнтів банків, так і за власними зобов'язаннями банків. У повному обсязі СЕП розпочала роботу з 1 січня 1994 року. На поточний момент система (зокрема її пропускна спроможність, швидкість розрахунків, рівень надійності) повністю задовольняє потреби банківської системи України.

Організаційно-технологічна схема СЕП визначається трирівневою структурою. На верхньому рівні знаходиться Центральна розрахункова палата, яка організовує функціонування СЕП у цілому та керує роботою регіональних розрахункових палат. Середній рівень становить мережа з 26 регіональних розрахункових палат, які обслуговують міжбанківські розрахунки як у своєму регіоні, так і на міжрегіональному рівні. На нижньому рівні знаходяться банківські установи-учасники СЕП. Кожний рівень обслуговується власним програмно-технічним комплексом.

Загальні принципи організації СЕП

СЕП забезпечує розрахунки між банківськими установами в національній валюті України і в найбільш уживаних іноземних валютах.

СЕП є системою типу "брутто", тобто кожний розрахунковий документ безпосередньо впливає на стан кореспондентських рахунків учасників СЕП.

СЕП основана на повністю безпаперовій технології. Основним режимом її роботи є обмін розрахунковими документами в електронному вигляді та службовими повідомленнями.

Платіжні трансакції у СЕП є безвідкличними, тобто транзакцію, ініційовану відправником розрахункового документу і прийняту до виконання в системі, не може відмінити ні її відправник, ні будь-хто інший.

Ініціатива проведення трансакцій належить банку, який дебетує власний рахунок. Можливість дебетувати рахунок іншого учасника СЕП надана тільки територіальним управлінням Національного банку відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відсутні пріоритети обробки трансакцій за будь-якими ознаками, крім черговості надходження в систему.

СЕП обробляє платежі учасників розрахунків у режимі, близькому до режиму реального часу, і відображає їх на технічних рахунках у розрахункових палатах Національного банку та наприкінці банківського дня - на кореспондентських рахунках банківських установ у територіальних управліннях Національного банку.

Обмеження на суми трансакцій не обумовлені. Технологічно сума кредитової трансакції обмежена поточним значенням залишку на технічному рахунку банку-ініціатора трансакції.

Обмін розрахунковими документами організований у пакетному режимі, технологічними циклами приймання-передачі, довжина яких варіюється залежно від поточних потреб.

Ведеться транзитний рахунок для відображення трансакцій, які були ініційовані, але не завершені протягом одного банківського дня. Це дозволяє організувати асинхронну роботу учасників СЕП з урахуванням специфіки можливостей кожного з них (наприклад, нестійкої роботи каналів зв'язку).

З метою більш гнучкого використання банками-учасниками коштів своїх філій в СЕП передбачені сім моделей обслуговування консолідованих кореспондентських рахунків банківських установ. Філії можуть діяти як самостійні учасники системи і мати власні кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку; можуть лишатися безпосередніми учасниками електронних розрахунків, однак кошти з кореспондентських рахунків усіх філій банку об'єднуються на консолідованому кореспондентському рахунку, який контролюється головним банком; або ж єдиним учасником системи стає головний банк, який виконує міжфілійні платежі з використанням власної внутрішньобанківської платіжної системи, а всі міжбанківські трансакції його філій виконуються головним банком через СЕП і відображуються на його консолідованому кореспондентському рахунку.

Безпека та конфіденційність банківської інформації в СЕП забезпечується за допомогою багатоступеневого контролю на всіх стадіях розрахунків та багаторівневій системі захисту від несанкціонованого доступу.

Невід'ємною частиною СЕП є програмно-технічні комплекси резервування та поновлення її діяльності, що забезпечують безперебійне функціонування СЕП.

Основні показники роботи СЕП

1. За 2001 рік в СЕП здійснено 130431 тис. початкових платежів на суму 1236614 млн.грн.‚ що більше таких же показників за 2000 рік відповідно на 23 та 28 відсотків.

2. Середньодобова завантаженість системи за 2001 рік становить близько 520 тис. початкових платежів.

3. Кількість учасників СЕП за станом на 1 січня 2002 року становить 1562 установи‚ що більше такого ж показника за станом на 1 січня 2001 на 14 одиниць. Більшість банків обирають для себе роботу в СЕП з використанням моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку‚ про що свідчать дані зображені на діаграмі.

У цілому СЕП продовжує успішно виконувати покладені на неї функції державної системи електронних міжбанківських розрахунків‚ постійно розвивається у напрямках підвищення надійності функціонування та розширення спектру послуг учасникам СЕП.

Також слід зазначити‚ що Національним банком розроблено нову систему - систему термінових переказів‚ що дає можливість миттєво переказати гроші на кореспондентський рахунок банку.

Нормативно-правова основа міжбанківських розрахунків

Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" правила, форми і стандарти розрахунків банків України встановлює Національний банк, він також координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків за допомогою електронних документів.

Основним документом Національного банку, що регламентує проведення міжбанківських розрахунків в Україні є Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.99 №621, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2000 за №53\4274. Цей документ визначає шляхи, умови та порядок проведення міжбанківських розрахунків за кореспондентськими рахунками банківських установ України на підставі укладених двосторонніх договорів.

Висновки.

Щодо прибутковості банківської системи, то базу під неї було закладено ще 2000 року, коли банківська система активно формувала резерви під свої позики. Тоді занижувалася база, під яку формувався прибуток—2001. Ще один фактор, який спричинив таку прибуткову роботу банків, — це збільшення валових операцій, за рахунок яких і отримувались додаткові прибутки. Зрештою, банки заробили більше грошей на послугах, ніж 2000 року. Подією минулого фінансового року я назвав би реакцію українських банків на теракти у світі. Була загроза обвалу нацвалюти, і підозри, що спекулянти спробують скористатися ситуацією. Проте, обвалу на відбулося: це, на мою думку, було найбільшим випробуванням для Нацбанку та банківської системи України. Відзначу ще тенденцію, яка позитивно впливає на фінансовий ринок — в Україну повертається капітал, вивезений за її межі, здебільшого нелегально. На Заході з ним борються, тому немає іншого виходу, окрім як повернутися сюди. Тенденції—2002

Малих банків (з капіталом $1—3 млн) зменшиться на 15—20%

Кредитні портфелі банків збільшуватимуться за рахунок підприємств донині нібито неліквідних галузей Збільшуватиметься присутність на українському фінансовому ринку іноземних банків Найбільші прибутки на обслуговуванні клієнтів заробили провінційні банки

Зрештою, українські банкіри показали доволі солідні результати. По-перше, за даними Асоціації українських банків, банки отримали чистий прибуток у розмірі 587 млн грн. Нагадаємо, що 2000 рік банкіри закінчили зі збитками — мінус 30 млн грн. Тоді банкіри заробляли передусім на двох операціях — кредитуванні та цінних паперах. Приріст кредитних портфелів банків торік становив 40% (2000 року обсяги кредитування збільшилися лише на 29%, 1999-го — на 14%). Повірили в банки і вкладники: обсяг депозитів зріс на 165% (2000 року на 153%, 1999-го — 138%). У цілому, за словами більшості банкірів, їхні фінансові показники вийшли на передкризовий рівень 1998 року. Нагадаємо, тоді загальна капіталізація українських банків перебувала на рівні $2,5 млрд, а зараз — $1,5 млрд. Звичайно, порівняно з фінансовими ринками Західної Європи — це ніщо, зате відчувається вже певна стабільність.

Двадцятка найприбутковіших банків
(станом на 01.01. 2002 за даними АУБ)

Банк	Місто	Фінансовий результат (млн грн.)	Питома вага (%)	Прибутков. статутного капіталу (%)	Прибутков. чистих активів (%)
1 ПРИВАТБАНК	Днiпpопетpовськ	34,522	7,815	18,56	0,78
2 ДОНМIСЬКБАНК*	Донецьк	30,020	6,796	35,32	9,37
3 ЕКСПРЕС-БАНК	Київ	28,961	6,556	102,25	10,76
4 ПУМБ	Донецьк	24,404	5,524	106,11	2,09
5 МТ-БАHК	Кременчук	16,803	3,804	30,91	5,40
6 УКРСИББАНК	Хаpкiв	15,741	3,563	17,49	1,24
7 IНДУСТРIАЛБАНК	Запорiжжя	14,186	3,211	105,78	4,99
8 БІГ ЕНЕРГІЯ	Київ	13,114	2,969	13,11	3,61
9 СIТIБАНК УКРАЇНА	Київ	13,095	2,964	26,19	3,04
10 МРIЯ	Київ	12,396	2,806	91,52	3,38
11 ФОРУМ	Київ	10,606	2,401	23,19	2,84
12 ПIВДЕННИЙ*	Одеса	9,981	2,259	29,43	1,81
13 ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО- IМПОРТНИЙ БАНК	Київ	9,314	2,108	8,62	0,36
14 АВТОЗАЗБАНК	Запорiжжя	9,583	2,169	67,96	6,25
15 ПРАВЕКС-БАНК	Київ	8,729	1,976	14,55	1,16
16 КРЕДИТ-ДНIПРО	Днiпропетровськ	8,694	1,968	32,63	2,03
17 МЕГАБАНК	Хаpкiв	8,243	1,866	26,56	3,49
18 УКРСОЦБАНК	Київ	7,000	1,585	14,40	0,35
19 ФIНАНСИ I КРЕДИТ	Київ	6,711	1,519	33,56	1,05
20 КРЕДИТПРОМБАНК	Київ	6,686	1,514	6,13	1,12

· Банки — не члени АУБ.

Таким чином, все це дає повне право сказати що Українська банківська система цілком здатна прийняти будь які великі інвестиції від західних партнерів.

Література.

Телицька Т. Чи мають банки майбутнє? // Вісник НБУ. К.2000, № 3, с.37-39.

Колодізєв О. Становлення банківської системи України: минуле, світовий досвід, проблеми реформування. // Банківська справа. К. 2000. №2, с.28-29.

Аджевітін С. У переддень десятирічного ювілею: штрихи до історії розвитку вітчизняної банківської системи. // Вісник НБУ. К. 2000, №2, с. 41-45.

www.bank.gov.ua

Журнал “Галицькі контракти” № 1 2002р

Журнал “Галицькі контракти” № 2 2002р

Журнал “Галицькі контракти” № 3 2002р

Журнал “Галицькі контракти” № 4 2002р

Журнал “Галицькі контракти” № 5 2002р

Журнал “Галицькі контракти” № 6 2002р

Дата добавления: 2015-07-02